Урожайність кукурудзи можливо підвищити

Рух закупівельних цін на живець свиней забійних кондицій на початку 2018-го отримав неочікуваний поворот. Так, традиційно перші тижні року відзначаються млявою торгівлею та, як наслідок, негативними коливаннями закупівельної ціни, які передують традиційному зимовому послабленню.

Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» за результатами щотижневого моніторингу цін на живець свиней.

Якщо минулого року ціни пішли у розріз із звичними сезонними трендами з кінця січня, то 2018-й здивував одновідсотковим приростом цін на живець свиней забійних кондицій, порівняно з останнім тижнем 2017-го. Так, у першій половині місяця середня цінова позначка перевищує 46 грн/кг, а діапазон цін встановився в межах 45-47,5 грн/кг. Проте, за підсумками торгів напередодні третього тижня року деякі оператори, зокрема у західних регіонах, понизили планову ціну в межах 2%, наблизивши її до середньоринкової позначки.

Причиною позитивних коливань цін у першій половині січня була обмеженість пропозиції свиней забійних кондицій через активніший їх збут напередодні зимових свят. У зв’язку з цим деякі виробники свинини утримувалися від реалізації, а окремі переробники були змушені закупити менших по вазі тварин (90-95 кг). Водночас, м’ясопереробники зменшили обсяги закупівлі через суттєве послаблення торгівельної активності у постсвятковий період: частина з них так реагує на скорочення попиту, частина очікує послаблення цін та працює за рахунок запасів.

Щодо подальшої зміни ситуації на ринку живця, більшість представників м’ясопереробки очікує на послаблення цін закупівлі у відповідності до «класичного» зимового тренду низької споживчої активності на ринку м’яса та м’ясопродуктів.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2015-2018 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

Урожай пшениці в Україні в 2021/2022 маркетинговому році за оцінками Української зернової асоціації склав 33,1 млн т, що на 31% більше аніж минулого року та є абсолютним рекордом для нашої країни. Нагадаємо, що попередній рекорд врожаю пшениці був встановлений в сезоні 2019/2020 з показником 28,2 млн т.

В умовах, що склалися з рекордним врожаєм та високими цінами на пшеницю на світовому ринку, українські аграрії можуть експортувати на зовнішні ринки в цьому сезоні 26 млн т пшениці без будь-яких ризиків для продовольчої безпеки країни. Для прикладу, в умовах попереднього рекордного врожаю, Україна експортувала трохи більше як 20,5 млн т з вирощених 28,2 млн т.

Експорт надлишків пшениці – це умова отримання українськими аграріями гарантованого високого доходу, оскільки внутрішній ринок не здатний спожити більше 8 млн т пшениці, з яких на виробництво хліба та інших борошномельних продуктів треба всього 3,5 млн т. А в цьому сезоні ми маємо ще збільшені перехідні запаси пшениці з минулого сезону – близько 4 млн т.  Отже, експорт надлишків пшениці дозволить українським аграріям отримати високий дохід за умов сприятливої кон’юнктури світового ринку.

Зараз триває обговорення щорічного меморандуму про граничні обсяги експорту пшениці між учасниками ринку та профільним міністерством. Учасники ринку та експерти переконані, що потрібно дати українським аграріям можливість продати надлишки пшениці в умовах сприятливої для нього цінової ситуації на світовому ринку. Якщо збільшити залишок пшениці для внутрішнього споживання, то це означає, що аграрій не зможе її реалізувати, бо внутрішній ринок фізично не зможе спожити цей надлишок, і українські аграрії недоотримають доходи і наступного року вирішать сіяти іншу культуру замість пшениці.

УЗА переконана, що рекордний врожай та збільшені перехідні запаси минулорічної пшениці дозволять забезпечити як внутрішнього споживача, так і підтримати репутацію України як надійного постачальника продовольства на світовому ринку.

УЗА

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» оскаржує несправедливий механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.

«На наше переконання, основною причиною провалу цьогорічної системи розподілу дотацій є те, що уряд практично усунув від обговорення відповідних механізмів державної підтримки аграрні асоціації, які представляють інтереси отримувачів цих коштів. Ми хочемо цим позовом домогтись того, щоб Міністерство аграрної політики, як і інші відомства припинили порушувати діюче законодавство при розробці нормативних актів, які безпосередньо впливають на роботу сільгоспвиробників, їх доходи та рентабельність», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

За його словами, незважаючи на те, що у 2018 році уряд спрямував на підтримку аграрного сектору 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн у минулому році, фермери фактично цих грошей не побачили. Адже за дев’ять місяців роботи затвердженого механізму було використано трохи більше за 10% від загальної суми!

Так, за програмою компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва станом на 20 серпня було витрачено трохи більше за 196,4 млн грн з виділених 945 млн грн.

По програмі підтримки тваринництва, на яку цьогоріч уряд спрямував 4 млрд грн, фермери отримали всього 488,1 млн грн. Зокрема, за програмою стимулювання вирощування молодняка ВРХ в господарствах фізичних осіб з 700 млн грн було використано лише 6,7 млн грн. А по програмі часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин кошти використані не були зовсім.

Крім того, механізми розподілу коштів у 2018 році були прийняті з рядом порушень, про які ВАР неодноразово заявляла з початку року, та спрямовані на задоволення інтересів найбільших гравців ринку за рахунок малого та середнього агробізнесу. І це при тому, що минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», відповідно до якої виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була значно ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство знову запровадило «ручний» механізм розподілу бюджетних коштів.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом дотацію майже не отримували. ВАР ще у 2017 році запропонувала рішення, яке виправляло допущену помилку та розробила проект нового порядку розподілу коштів. Ці напрацювання були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат, які вже довели свою неефективність», — зазначив Михайло Соколов.

Наступного року уряд планує продовжити цьогорічну політику. Так, відповідно до проекту бюджету на 2019 рік, уряд планує збільшити держпідтримку аграрної галузі до 6,9 млрд грн. З них 1,38 млрд грн Кабмін збирається спрямувати на компенсацію вартості придбаної української сільгосптехніки, 1 млрд грн — на розвиток фермерських господарств, 4 млрд грн — на підтримку тваринництва і 400 млрд грн — на розвиток садівництва.

uacouncil

Суб’єкти господарювання, які бажають отримати інформацію щодо виявлення, наявності (присутності) незареєстрованих генетично модифікованих організмів в посівах сільськогосподарських культур або зібраному врожаю, мають можливість відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернутися до головних управлінь Держпродспоживслужби в областях з письмовою заявою про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Зазначимо, що в умовах військового часу такий позаплановий захід проводиться виключно за бажанням суб’єкта господарювання.  
Аналітичні дослідження відібраних під час проведення державного нагляду (контролю) зразків на якісне виявлення (присутність) ГМО проводяться виключно в акредитованих лабораторіях Держпродспоживслужби.
Завдяки універсальності наявних тест-систем (однак кількість таких тест-систем обмежена) фахівці лабораторії можуть проводити дослідження таких ризико-небезпечних сільськогосподарських культур, як, соя, кукурудза, пшениця, соняшник, ріпак.
Дослідження на наявність (присутність) незареєстрованих ГМО в посівах сільськогосподарських культур та зібраному врожаю проводяться безкоштовно.

З огляду на вказане, Держпрожспоживслужба рекомендує з усіх питань стосовно проведення таких заходів, звертатися до фахівців головних управлінь Держпродспоживслужби в областях.
Разом з тим повідомляємо, що порушення вимог Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» і прийнятих на його основі нормативно-правових актів тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність.

agravery.com