ВАР оскаржує несправедливий механізм державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку

19-вер-2018

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» оскаржує несправедливий механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.

«На наше переконання, основною причиною провалу цьогорічної системи розподілу дотацій є те, що уряд практично усунув від обговорення відповідних механізмів державної підтримки аграрні асоціації, які представляють інтереси отримувачів цих коштів. Ми хочемо цим позовом домогтись того, щоб Міністерство аграрної політики, як і інші відомства припинили порушувати діюче законодавство при розробці нормативних актів, які безпосередньо впливають на роботу сільгоспвиробників, їх доходи та рентабельність», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

За його словами, незважаючи на те, що у 2018 році уряд спрямував на підтримку аграрного сектору 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн у минулому році, фермери фактично цих грошей не побачили. Адже за дев’ять місяців роботи затвердженого механізму було використано трохи більше за 10% від загальної суми!

Так, за програмою компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва станом на 20 серпня було витрачено трохи більше за 196,4 млн грн з виділених 945 млн грн.

По програмі підтримки тваринництва, на яку цьогоріч уряд спрямував 4 млрд грн, фермери отримали всього 488,1 млн грн. Зокрема, за програмою стимулювання вирощування молодняка ВРХ в господарствах фізичних осіб з 700 млн грн було використано лише 6,7 млн грн. А по програмі часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин кошти використані не були зовсім.

Крім того, механізми розподілу коштів у 2018 році були прийняті з рядом порушень, про які ВАР неодноразово заявляла з початку року, та спрямовані на задоволення інтересів найбільших гравців ринку за рахунок малого та середнього агробізнесу. І це при тому, що минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», відповідно до якої виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була значно ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство знову запровадило «ручний» механізм розподілу бюджетних коштів.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом дотацію майже не отримували. ВАР ще у 2017 році запропонувала рішення, яке виправляло допущену помилку та розробила проект нового порядку розподілу коштів. Ці напрацювання були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат, які вже довели свою неефективність», — зазначив Михайло Соколов.

Наступного року уряд планує продовжити цьогорічну політику. Так, відповідно до проекту бюджету на 2019 рік, уряд планує збільшити держпідтримку аграрної галузі до 6,9 млрд грн. З них 1,38 млрд грн Кабмін збирається спрямувати на компенсацію вартості придбаної української сільгосптехніки, 1 млрд грн — на розвиток фермерських господарств, 4 млрд грн — на підтримку тваринництва і 400 млрд грн — на розвиток садівництва.

uacouncil

Більше новин
У 2018 Україна збільшила експорт молока майже на 50%
22-трав-2018

У січні—березні 2018 року експорт молока збільшився на 48,2% або 110,81 тис. тонн до 229,70 тис. тонн.

Про це повідомляє аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

При цьому імпорт даної продукції з України зріс на 35% до 39,78 тис. тонн.

«За оцінками аналітиків FAO індекс УМІ у квітні 2018 року знизився на 13,3% — це найбільше падіння за останні три роки і два місяці. В останнє таке різке падіння було зафіксоване в лютому 2015 року. Головним негативним чинником падіння індексу є ціни на корми. Зокрема, найбільше зріс у ціні соняшниковий шрот — тільки в поточному році ціни на нього зросли на 80,2%. Для порівняння у аналогічний період минулого року ціна на шрот взагалі не змінилась», — зауважують аналітики UFEB.

Середньозважена ціна на молоко екстра ґатунку на ринку станом на початок травня була на рівні 8,81 грн/кг з урахуванням ПДВ. Загалом діапазон коливався в межах 8,80—9,00 грн/кг.

Молоко вищого ґатунку за місяць подешевшало в ціні та коштувало 8,68 грн/кг, а першого — знизилось у вартості на 4,1% (8,63 грн/кг проти 9 грн/кг у квітні 2018 року).

Згідно з даними Державної митної служби, у квітні 2018 року експортний обсяг сирів всіх видів у грошовому еквіваленті склав $3,674 млн, що на 9,2% перевищує вартість експорту за аналогічний місяць попереднього року. За період січень—квітень 2018 року експортні поставки з України зросли на 20,4% до 17,61 тис. тонн.

Нагадаємо, у 2017 році експорт сирів з України склав 9,072 тис. тонн.

Імпортний обсяг цього сегменту продукції у 1,5 рази переважає експортний. У квітні поточного року до України було завезено сирів загальною вартістю близько $5,305 млн. Загальна вартість імпорту за період січень—квітень становила $19,743 млн та демонструє приріст на 28,4% до 29,42 тис. тонн.

Експорт сухого молока у квітні у грошовому еквіваленті склав $4,45 млн, що на 31,9% нижче за показник аналогічного місяця 2017 року. Загалом за перші чотири місяці поточного року Україна експортувала на міжнародні ринки 9,826 тис. тонн молока згущеного та вершків (у т. ч. сухого молока). Даний показник на 29,3% нижчий за минулорічні поставки протягом аналогічного періоду (13,9 тис. тонн).

Імпорт згущеного молока та вершків у 2018 році демонструє збільшення у загальному обсязі та грошовому еквіваленті, якщо порівнювати з попередніми роками. Згідно з даними Державної митної служби, у квітні 2018 року було поставлено згущеного молока та вершків (у т. ч. сухого молока) загальною вартістю $ 527 тис. Загалом за перші чотири місяці року загальна вартість поставок склала $1,825 млн.

milkua.info

Детальніше
«Держпродспоживслужба зацікавлена у продовженні співпраці з ФАО», — Владислава Магалецька
27-січ-2022

Держпродспоживслужба зацікавлена у продовженні співпраці з ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), зокрема з питань, пов’язаних з безпечністю харчових продуктів. Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час онлайн-зустрічі з міжнародним експертом ФАО з питань безпечності харчових продуктів Ендрю Голді.

Під час зустрічі обговорювалися пріоритети та потреби у сфері безпечності харчових продуктів та питання здійснення лабораторних досліджень.

Станом на сьогодні Україна продовжує впроваджувати національну систему контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів, яка буде еквівалентна системі Європейського Союзу, що базується на важливому принципі забезпечення контролю «від лану до столу». Держпродспоживслужбою здійснюється комплексний контроль на всіх стадіях виробництва харчових продуктів на основі ризик-орієнтовного підходу, що починається на рівні первинного виробництва. При цьому низка проєктів впроваджується за допомогою ФАО.

Учасники наради домовилися продовжити співпрацю з ключових напрямків, які важливі для харчової безпечності в Україні, яка включатиме навчання співробітників щодо забезпечення безпечності харчових продуктів, протидію харчовому шахрайству тощо.

dpss.gov.ua

Детальніше
Україна та США погодили ветеринарні сертифікати
07-серп-2018

Держпродспоживслужба та Інспекційна служба здоров’я тварин і рослин (APHIS) Міністерства сільського господарства США перепогодили форми ветеринарних сертифікатів на корми для тварин, що експортуються в Україну із Сполучених Штатів Америки, та на експорт з США в Україну продуктів крові, не призначених для вживання в їжу людиною, але придатних для використання в годівлі.

Встановлено перехідний період до 30 листопада 2018 року, протягом якого будуть використовуватись також і попередньо узгоджені форми сертифікатів.

consumer

Детальніше
АЧС «поглиблює» продовольчу кризу
20-вер-2019

АЧС за останнє десятиріччя стала однією з найактуальніших проблем в АПК. Утім найбільший негативний вплив цієї епізоотії став відчутним із серпня 2018-го, коли перші спалахи хвороби зафіксували у Китаї. У 2019-му спостерігається подальша ескалація поширення вірусу АЧС, вплив якої стане відчутним не лише для виробників, перевізників та переробників свинини але й кінцевих її споживачів. Наслідки поширення АЧС у січні-серпні 2019-го року для глобального ринку свинини підсумували аналітики Асоціації «Свинарі України» у вигляді наглядної інфографіки.

 

Згідно із даними Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) з 2016-го року і дотепер — вірус АЧС поширився на 54 країни світу. Наразі вільними від хвороби залишаються американські континенти та Австралія. Хоч перші випадки захворювання і виявили в Африці, однак, найбільші втрати вона заподіяла в країнах Азії. Так, Міністерство сільського господарства Китаю заявило про скорочення поголів’я свинини понад 32,2% в липні у порівнянні із відповідним періодом минулого року. А у В’єтнамі, де перший випадок хвороби виявили вже в лютому 2019-го, в ході ерадикації ліквідували вже понад 4,5 млн свиней.

Сукупні втрати поголів’я свиней, за вісім місяців 2019-го в країнах в цілому перевищують 130 млн гол., що складає 17% від сукупної кількості цих тварин в світі. Такі величезні втрати еквівалентні 19 млн т. свинини забійної маси або ж – середньорічному споживанню свинини для понад 1 млрд людей*.

*середньорічне споживання свинини в світі, за даними OECD-FAO Agricultural Outlook 2019-2028, становить 15,9 кг забійної маси.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок