Цьогорічний врожай зернових досягне рекордного показника 2019 року

У Мінагрополітики відбулась зустріч зі швейцарськими колегами щодо впровадження системи контролю за безпечністю харчових продуктів

Створення та впровадження сучасної системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва та збуту молочних продуктів в Україні є важливим етапом для розвитку молочної галузі та тваринництва в цілому.

Про результати співпраці, головні завдання та виклики у реалізації проекту йшлося під час зустрічі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової з експертами Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) Крістіаном Робіном та Барбарою Єггін, Проекту з безпечності молока (SAFOSO), представниками Держпродспоживслужби та Мінагрополітики.

«Діяльність швейцарсько-українського проекту є органічною складовою системного процесу відновлення галузі тваринництва та забезпечення виробництва безпечного молока. З одного боку, ми маємо вагому цьогорічну підтримку тваринництва і кооперації від Уряду, з іншого боку — важливим є питання розробки нормативно-правової бази щодо приведення вимог якості молока до європейських. Також діяльність проекту спрямована на надання технічної допомоги Держпродспоживслужбі щодо забезпечення контролю та створення умов поліпшення виробництва молока та його постачання до кінцевого споживача», — зазначила Олена Ковальова.

Вона додала, що ефективна співпраця проектів, які підтримуються швейцарською стороною з виробниками та міністерством дала помітні результати в розвитку українського ринку органічної продукції та має суттєвий вплив на становлення системи контролю безпечності молока та молочних продуктів в Україні.

У рамках зустрічі особливу увагу було присвячено подальшому розвитку малих виробників молочної сировини та покращенню якості молока та молочних продуктів. Було обговорено перспективи подальшої співпраці в частині підтримки локального молочного виробництва, у тому числі шляхом розвитку кооперативів, з метою надання населенню та сімейним фермам можливості переробляти невеликі обсяги молока та реалізовувати їх в місцевих закладах торгівлі та харчування.

Крім того, у ході зустрічі обговорювалися результати проведення круглих столів, виставок, засідань робочих груп в рамках співпраці Мінагрополітики та проекту з безпечності молока.

Також йшлося про роботу пілотної програми контролю сирого молока в 4 областях проекту (Вінницька, Миколаївська, Полтавська та Харківська). У разі успішної реалізації проекту, програму контролю планується поширити на усіх виробників молока та пункти заготівлі молока. На сьогодні вже відбувся тендер з закупки лабораторного обладнання для 4 державних лабораторій цих областей, і в наступному місяці обладнання буде передане лабораторіям. Станом на даний час уже напрацьовано моделі реалізації пілотної програми, окреслені шляхи співпраці виробник-лабораторія-переробник-Держпродспоживслужба.

За результатом зустрічі досягнуто домовленості розглянути можливість подальшої співпраці в галузі органічного виробництва, безпечності молочної продукції та підтримки малих виробників сільськогосподарської продукції, сільськогосподарської кооперації.

minagro

Сільське господарство в Україні має надзвичайний потенціал, щоб стати двигуном економічного зростання і підвищення доходів населення.

Зокрема, Україна має найбільші площі орних земель в Європі ― 33 млн га в порівнянні з 18 млн га у Франції, 12 млн га в Німеччині і 11 млн га в Польщі. Україна також володіє третиною світових запасів чорноземів ― надзвичайно родючих земель, які можуть давати високі врожаї при сприятливих умовах. Крім того, має стратегічне розташування для доступу до ринків сільгосппродукції Європи, Середнього Сходу, Північної Африки та Азії.

«Всі ці фактори є сприятливими для розкриття сільгосппотенціалу України для прискорення економічного зростання і підвищення стандартів життя населення. При цьому, продуктивність сільського господарства в Україні значно менше, ніж в інших європейських країнах», ― йдеться в дослідженні Світового банку.

Так, додана вартість на гектар в Україні в 2014 році склала $413, тоді як в Польщі ― $1142, Німеччині ― $1507, Франції ― $2444. І це не зважаючи на значно вищу якість ґрунтів в Україні.

Зазначається, що сільгоспвиробництво в Україні не тільки орієнтоване на продукцію з більш низькою доданою вартістю; навіть якщо розглядати чисті культури, врожайність в Україні нижче, ніж в інших європейських країнах. Наприклад, врожайність пшениці в Україні в 2014 році склала 4 т/га, тоді як в Польщі ― 5 т/га, Франції ― 7,4 т/га, Німеччині ― 8,6 т/га.

«Орендні ставки на землі сільгосппризначення на порядок менше, ніж в інших європейських країнах, що негативно позначається на рівні життя великої кількості сільських землевласників і не сприяє продуктивного використання землі», ― йдеться в документі.

Так, ціна оренди гектара землі сільгосппризначення в Україні становить $37, тоді як у Франції ― $195, Німеччині ― $219, Болгарії ― $279, Нідерландах ― $672.

«Як результат, велика кількість сільських землевласників позбавлена справедливого доходу від одного зі своїх найцінніших активів. Фактично, близько 4,5 млн малих землевласників, часто пенсіонерів, зараз отримують 10-20% свого річного доходу від здачі в оренду землі за ставками, на порядок менше від потенційного доходу. Крім того, надзвичайно низькі орендні ставки не сприяють продуктивному використанню землі», ― йдеться в доповіді.

Крім того, на думку експертів Світового банку, мораторій на продаж земель сільгосппризначення є головною перешкодою для залучення інвестицій і збільшення продуктивності в даному секторі економіки.

ekonomika.eizvestia

НААН підготувала 300 інноваційних наукових розробок для розвитку вітчизняного агросектору на основі біоадаптивних методів. Про це розповів президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало.

За словами Я. Гадзала, аграрній науці є що запропонувати сільськогосподарському виробництву.

За підсумками науково—дослідної роботи установ Академії, у 2017 році ми сформували каталог кращих інноваційних розробок, рекомендованих для впровадження в агропромислове виробництво. До нього увійшли 300 розробок 52 науково—дослідних установ НААН, — відмітив Ярослав Гадзало.

Також, за його словами, в Академії відпрацьовано ряд пілотних проектів з виробництва високорентабельних нішевих культур, які здатні надати новий імпульс розвитку вітчизняного АПК.

«Це, зокрема, проекти промислового виробництва на основі біоадаптивних методів в умовах відкритого ґрунту. Часнику — на основі високопродуктивних сортів, екологічно-чистої гречки — з підвищеними адаптивними властивостями, горіха грецького — за інтенсивними технологіями, гірчиці — на основі органічних методів землеробства, біомаси для виробництва біопалива — на основі швидкоростучих фітоенергетичних ресурсів та цілий ряд інших», — додав президент НААН.

Як зазначив Ярослав Гадзало, йде робота над створенням наукового парку «Біоекономіка» для координації спільних проектів з виробництва нішевої продукції АПК на основі інноваційної біоекономіки та на засадах державно-приватного партнерства.

«Громадяни України, чисельність яких становить близько 0,5% населення Землі, володіють 8,8% кращих сільськогосподарських земель світу. А це створює надможливості не лише для виробництва й експорту сировини, як це відбувається нині, а й для постачання на внутрішній та глобальний ринок переробленої продукції — продовольства, біопалива, а також для того, щоб займатися біоенергетикою. Ми маємо необмежені можливості для розвитку органічного сільського господарства, продукти якого матимуть потенціал світового визнання», — сказав він.

milkUa.Info

Поросята-відйомиші демонструватимуть оптимальні показники приростів при додаванні висушеної післяспиртової барди в комбікорми, збалансовані по ферментам, відзначається в дослідженні вчених з Університету Джорджії в США, результати якого були опубліковані в журналі Animal Science.

Цікаво, що початковою метою дослідження ставилося перевірити гіпотезу про неможливість використання даного компонента для поросята-відйомиші. У науковій літературі була присутня певна догма про те, що післяспиртова барда не повинна застосовуватися в дієтах поросят на ранніх етапах їх життя, і ні в якому разі при рівнях понад 5-10% від загального обсягу комбікорму.

Разом з тим, конкретних досліджень на тему того, що може трапитися, якщо вказане правило буде порушено, ніхто не проводив, і американські фахівці зважилися стати першими, хто це зробить.

В результаті своїх досліджень вчені змогли встановити, що висушена післяспиртова барда може додаватися в комбікорми для поросят в обсязі до 45% від ваги комбікорми, що в результаті істотно знижує вартість годування. Разом з тим, подібна практика можлива тільки в тому випадку, коли вся дієта збалансована по ферментам, додають дослідники.

За матеріалами Feed Navigator