Світовий банк оцінив потенціал українського сільськогосподарського сектору

Цього року впала маржинальність виробництва молока до 17%, тоді як, наприклад, в жовтні-листопаді 2019 р. цей показник становив 30-49% (в залежності від категорії господарства).

Про це повідомила Ганна Лавренюк, віцепрезидент Асоціації виробників молока (АВМ), під час Всеукраїнського молочного форуму-2020.

За її словами, собівартість виробництва молока буде і далі зростати. У першому півріччі 2020 р. на переробку в Україні надійшло 1,8 млн т молока, що на 7,1% менше за аналогічний період 2019 р. При цьому, постачання молока від промислових підприємств збільшилося на 0,8%, а від населення — впало на 15,6%.

При всіх проблемах галузі в Україні відкриваються нові та розширюються чинні молочні комплекси.

У 2019 р. 46 підприємств подали документи на компенсацію витрат по будівництву молочнотоварних комплексів. У 2020 р. 60 компаній звернулися за компенсацією.

«Зрозуміло, що пандемія внесла корективи в інвестиційні плани компаній, проте, багато компаній не відмовилися від будівництва нових комплексів», — зазначила Ганна Лавренюк.

agronews.ua

«Корми і Факти» - національний журнал про корми та годівлю сільськогосподарських тварин і птиці. Видається з 2010 року.

Дуже добре, що зараз люди в усьому світі стурбовані якістю продукції птахівництва і тваринництва, яку вони вживають в їжу. І «трендова» тема в зв'язку з цим - відмова від антибіотиків в схемах вирощування промислових тварин і птиці, які застосовуються в якості стимуляторів зросту або профілактичних засобів, як добавки до кормів.

Тема болюча, оскільки резистентність «б'є» і по здоров'ю людей, на яких перестають діяти антибіотичні препарати, якими "годували" худобу або птицю, і людина може навіть загинути від інфекційної хвороби, а це вже не жарти. З іншого боку, з антибіотиками - погано, але і без антибіотиків - погано. Чому? І як бути.

Давайте уявимо гіпотетичну, і навіть в деякому сенсі, фантастичну ситуацію: «Добре!», - дружно погодяться фахівці в господарствах, - «Давайте не будемо застосовувати антибіотики!». Що станеться далі? Падіння продуктивності, розгул хвороб, підвищений падіж, збитки.

Тому уми вчених і практиків усього світу націлилися на розробку альтернативних схем і продуктів, які дозволять отримати продукцію тваринництва в тій же кількості, як і при «класичних», але застарілих і неактуальних технологіях, і в негіршій, а навіть в кращій якості, і без загрози здоров'ю людини. Так, наприклад, в Європі замість антибіотиків успішно застосовуються Фітобіотики - натуральні кормові добавки рослинного походження, пробіотики, синбіотики та інші натуральні продукти, які дають хороший ефект на травлення і загальний стан здоров'я тварин.

Ми завжди «тримаємо ніс за вітром», розповідаючи нашим читачам про всі корисні новинки, які «заходять» на наш ринок, тому в даному номері на цю тему є відмінна добірка статей: «Ключові аспекти дії сучасних пробіотічніх препаратів як екологічно безпечної альтернативи антібіотікам у птахівніцтві», «Підвищення ефективності вакцин з використанням синбіотика», «Використання в годівлі органічних кислот і фітопрепаратів», «БЕЗ АНТИБІОТИКІВ бройлер».

Пізнавального читання!

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

З 1 липня 2018 року Україна має відмовитися від закупівлі молочної сировини ІІ сорту, якою здебільшого є молоко від населення. Тим часом паралельно йдуть розмови і про те, що буде заборонено продавати не лише домашнє молоко, а й м’ясо.

Про це повідомив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, передає strana.ua.

«Відмова від використання з 1 липня 2018 року в переробці молока другого сорту, яке надходить переважно від приватних домогосподарств, викликає побоювання, що введуть заборону і на домашнє м’ясо. Ця тема обговорюється вже кілька років, але її постійно переносять як соціально гостру. Втім, цей момент все одно настане», — зазначив Денис Марчук.

Читайте також: Мінус 0,5 млн голів: в Україні поменшало свиней

Водночас він прогнозує, що заблокувати величезний ринок в один момент навряд чи можливо.

Адже люди не збираються відмовлятися від свого чи не єдиного заробітку і все ж будуть забивати худобу в домашніх умовах. Станом на 1 грудня 2017 року із 3,9 млн голів великої рогатої худоби 2,7 млн вирощено в приватних домогосподарствах, а з 6,5 млн свиней — домашніх 3,1 млн, з 1,4 млн овець і кіз — 1,2 млн домашні«, — зазначає Денис Марчук.

Він також наголошує, що заборона продажу м’яса худоби подвірного забою — це не пряма вимога Європи в рамках асоціації з ЄС, як прийнято вважати. Насправді в самому тексті угоди ні обмежень для домашнього м’яса, ні конкретних термінів, в які повинна укластися наша країна, позбавляючись від «сумнівного» продукту, немає.

Заборонено інше — прийом худоби подвірного забою на промислову переробку. Це вже була вимога СОТ і вона запроваджена з 2010 року. Що ж до продажу такого м’яса на ринках, то вона мала набрати чинності у 2014 році, але була відкладена.

В законі «Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів» (був прийнятий ще в 1997 році, але в нього постійно вносилися правки), зазначено, що «з 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, можуть використовуватися виключно для особистого споживання або реалізації на агропромисловому ринку в межах 50 км від місця забою». Причому це дозволяється лише за умови, що перед забоєм худоба підлягає обов’язковому державному контролю, як і саме м’ясо, призначене для продажу.

Однак у травні 2017 року народні депутати прийняли чергові правки до закону.

У статті 32, зокрема, сказано, що забороняється обіг м’яса без нанесених на частини туш знаків придатності. А такі знаки можуть наноситися тільки на бойні і тільки якщо в результаті предзабійного і післязабійного огляду не виявилися причини, за якими м’ясо може бути визнано непридатним для споживання людиною.

Ця норма буде введена не відразу: в перехідних положеннях до закону вказано, що вона вступить в силу через два роки з моменту опублікування — тобто з 2019 року.

pigua.info

Мінагрополітики відповідно до вимог ЄС впровадило уніфікований підхід до реєстрів кормів та каталогу кормових матеріалів.

Наразі в Мінагрополітики створено два нових реєстри: Державний каталог кормових матеріалів та Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей.

Державний каталог кормових матеріалів містить: Глосарій процесів – відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року; Перелік кормових матеріалів – відомості передбачені Частиною C Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року; Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей містить відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 2020/354 від 04.03.2020 щодо встановлення реєстру кормів, призначених для особливих поживних цілей. Мінагрополітики забезпечено відкритий та безоплатний доступ до відомостей цього державного реєстру для понад 7000 суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з виробництвом та обігом кормів.

Відомості Державного каталогу кормових матеріалів та Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей використовуватимуться операторами ринку кормів при уніфікації назв кормових матеріалів, забезпеченні доступу до інформації про їхні властивості, маркуванні, рекламі та представленні кормів.

Ведення державного реєстру Мінагрополітики здійснюватиме відповідно до статей 25 та 28 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» та Порядку формування та ведення Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 884.

Нагадаємо, що в 2021 році учасники ринку кормів отримали повний комплект потрібного регулювання з боку держави – центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини забезпечено прийняття 20 необхідних нормативно-правових актів відповідно до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів».

minagro.gov.ua