Уряд змінив керівника Держпродспоживслужби

13-лип-2022

Кабінет Міністрів на засіданні 12 липня призначив тимчасово виконуючим обов’язки голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Андрія Лордкіпанідзе.

Про це представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив у Telegram. 

З лютого 2022 р. Лордкіпанідзе обіймає посаду заступника голови Держпродспоживслужби.

Також з лютого обов'язки т.в.о. голови Держпродспоживслужби виконував Анатолій Вовнюк.

agroportal.ua

Більше новин
Глобальні ціни на свинину в червні почали відновлюватися — ФАО
03-лип-2020

Останній звіт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) свідчить про те, що глобальні ціни на продовольчі товари вперше з початку року зросли.

Так, Індекс продовольчих цін ФАО, що відслідковує міжнародні ціни на продовольчі товари, у червні склав 93,2 пункту, що на 2,2 пункту (2,4%) більше, ніж у травні. Таким чином ціни зросли вперше з початку 2020-го року.

Індекс цін на м’ясо тим часом знизився до 95,2 пункту, тобто на 0,6%, порівняно з травневим і на 6,1 пункту або 6%, порівняно з червнем 2019-го. Міжнародні котирування на м’ясо птиці та ВРХ знизилися, через збільшення можливостей для експорту в основних країнах-виробниках, і не дивлячись навіть на великі замовлення з боку Китаю та країн Близького Сходу.

Ціни на свинину, навпаки, дещо відновилися, завдяки невеликому покращенню в Європі в очікуванні послаблення обмежувальних заходів, введених через COVID-19.

www.fao.org

Детальніше
Україна під час війни розпочала нетиповий агроімпорт
20-вер-2022

Імпорт агропродовольчої продукції в Україну за 8 місяців 2022 р. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зменшився більш ніж на $1 млрд, або на 22%.

Про це розповів старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький, пише AgroTimes.
«Якщо в січні-лютому наші вартістні показники імпорту були навіть вищими, ніж за аналогічний період 2021 року, то з березня 2022-го за пів року в умовах війни сталося відчутне падіння», — зауважив Богдан Духницький.
Він уточнив, що товарна структура імпорту в Україну за 8 місяців 2022 року загалом є стабільною й зберігає основні товарні групи.
«Тут ми бачимо фрукти та ягоди, рибу й ракоподібних, а також напої. Однак є одна суттєва відмінність від типових показників і переліку продукції попередніх років — це поява овочів та коренеплодів. Цього року ми особливо багато імпортуємо помідорів, огірків, цибулі, капусти тощо. Це пояснюється тим, що починаючи з сезону ранніх овочів, ми мали проблеми з їх постачанням на внутрішній продовольчий ринок через тимчасову окупацію Херсонської, частини Запорізької областей й активних бойових дій на Миколаївщині», — уточнив Богдан Духницький.

agroportal.ua

Детальніше
МХП в 2017 р почне будівництво другої черги Вінницької птахофабрики
16-бер-2017

Компанія «Миронівський хлібопродукт» планує в 2017 р почати будівництво другої черги (лінія 1) Вінницької птахофабрики з кінцевою метою до 2020 р збільшити виробництво до 730 тис. т.

Про це повідомив голова правління МХП Юрій Косюк, повідомляє прес-служба компанії.

Також серед цілей на 2017 році він виділив наступні:

  • розвиток експорту з подальшим зміцненням позиц її компанії на існуючих ринках і пошук нових можливостей;
  • інвестиції в розвиток персоналу і зміцнення репутації в ролі якісного, відповідального і чесного роботодавця;
  • сталий розвиток бізнесу з фокусом на відповідальному ставленні до навколишнього середовища (в тому числі проекти в галузі альтернативної енергетики), турботі про тварин і соціальної відповідальність.

«Я впевнений, що наша стратегія послідовного зростання компанії буде продовжувати забезпечувати високі операційні і фінансові показники в 2017 та наступні роки», - зазначив Юрій Косюк.

Нагадаємо, що МХП за 2016 р збільшив чистий прибуток до $ 69 млн в порівнянні з чистим збитком в $ 113 млн в 2015 р

Джерело: www.poultryukraine.com

Детальніше
Шість орієнтирів, щоб залишатись успішним виробником
27-серп-2018

У такому бізнесі, як виробництво молока, щоб залишатись конкурентоспроможним, потрібно бути трішки кращим, ніж твої колеги.

Стів Бодарт, провідний консультант з агробізнесу компанії Compeer Financial, називає шість критеріїв порівняльного аналізу (бенчмаркінгу), які забезпечують конкурентоспроможність. Ці критерії базуються на основі аналізу 90 змінних, проаналізованих з 425 кінцевих фінансових звітів молочних ферм у штатах Айова, Мічіган, Міннесота, Огайо, Південна Дакота та Вісконсін. Розмір стада коливався від 500 до 4700 корів, дійних корів було в середньому — 1071. Дослідження розпочалося у 2006 році.

Результати дослідження свідчили, що є ферми, які постійно мали кращий менеджмент та вищий чистий прибуток, ніж їхні колеги-молочарі. Статисти виявили шість основних факторів, які сприяли 85% змін прибутковості впродовж року.

Кількість соматичних клітин (КСК). Різниця в надоях між 25% найкращих стад і 25% найгірших становила 2,36 кг. В грошовому вираженні різниця між двома групами дорівнює 142 дол. США на корову. Сервіс-період та смертність у стадах з нижчим показником КСК також були меншими.

Молоко базової жирності. Якщо говорити про прибутковість, то в цьому випадку мається на увазі не валовий надій, а кількість молочного жиру та протеїну. Голштинські корови мають давати щоденно щонайменше 2,72 кг комбінованого жиру та протеїну, а джерсейські корови — 2,38 кг.

Чиста вартість ремонту стада (Net Herd Replacement Cost (NHRC)). Це складна формула, яка включає вартість кількості вибракуваного, мертвого чи проданого ремонтного молодняка мінус реалізаційна вартість вибракуваних корів та проданого молока, поділена на кількість молока базової жирності, отриманого за певний період. Якщо NHRC зростає, то прибутковість падає.

Різниця між найкращими стадами та найгіршими в плані чистої вартості ремонту стада становить 44 центи/100 кг молока. Головна умова зниження NHRC — доїти молодих тварин якнайдовше, щоб вони стали коровами другої, третьої та четвертої лактацій. Тому що тварини другої лактації виробляють на 15% більше молока, ніж корови першої, а корови третьої лактації — на 10% більше, ніж корови другої.

Падіж. Середній рівень падежу у досліджуваних стадах становив 6,2%. Найбільш прибуткова група мала рівень падежу 4%, а найменш прибуткова — 10%. У грошовому вираженні ця різниця становила 185 дол. США на дійну корову.

Рівень тільності. Найкращі стада мали середній показник рівня тільності 26%, а найгірші — менше 19%. Коли гормони росту були ще не заборонені, деякі господарства не турбувались за рівень тільності. У таких господарствах було 15−18% корів, які мали 300 днів лактації і більше.

Рівень виживання телиць. Різниця між найкращими та найгіршими стадами була незначна, лише 2% — 95% проти 93%, відповідно. Але, якщо є різниця у виживанні, то є і різниця у стані здоров’я телиць. Наприклад, у випадку респіраторних захворювань, телиці зі стад з меншим показником виживання матимуть нижчу продуктивність.

dairyherd

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок