Україна під час війни розпочала нетиповий агроімпорт

Додавання маннопротеїнів в корми креветок, вирощуваних в біофлонових системах, може підвищити середній рівень виживання на підприємстві, зазначається в результатах досліджень учених з Університету Санта Катаріни в США, опублікованих в міжнародному журналі Aquaculture.

За словами фахівців, у багатьох дослідженнях, проведених в минулі роки, аналізувався вплив пробіотиків на зростання і виживання об'єктів аквакультури. Разом з тим, пребіотики незаслужено були обділені увагою наукової спільноти. Американські фахівці досліджували штам маннопротеїнів L. vannamei і, зокрема, їх вплив на імунну відповідь і стан кишкових ворсинок у креветок.

Було встановлено, що додавання штаму в частці до 0,12% від обсягу комбікормів збільшувало довжину, ширину і загальний периметр кишкових ворсинок, в той час як використання великих доз також стимулювало вироблення супероксидних аніонів в організмі креветок. Все це, в кінцевому рахунку, покращує виживаність на підприємстві на 10%, в порівнянні зі стандартними показниками.

За матеріалами Feed Navigator

Цього тижня на ринках Євросоюзу спостерігалося зростання цін на свиней забійних кондицій. Відчувається однак і невизначеність, пов’язана з поширенням коронавірусу.

Згідно з останнім звітом ISN, зменшення середньої забійної ваги цього тижня призвело до лише незначного зростання цін (в середньому на 3 євроценти), проте це покращення загалом позитивно вплинуло на настрої на ринку. Через коливання валютних курсів, котирування у Великобританії дещо зросли.

Тим часом, цінова політика кількох великих забійних підприємств у Німеччині знову викликає загальне незадоволення. На їхню думку, останнє зростання цін на 3 євроценти є передчасним

Напередодні початку 2020-го року, очікування на ринку були високими, зокрема через початок експорту свинини до Китаю. Наразі, однак, добре відчувається невизначеність через поширення коронавірусу та його вплив на ланцюги поставок та потік товарів. Не дивлячись на цю ситуацію, учасники ринку все-таки очікують пожвавлення торгівлі з азійськими країнами.

Таблицю цін на свиней забійних кондицій в ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Кожна країна світу платить свою ціну за російську війну через спричинений нею дефіцит зерна та інфляцію.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський на зустрічі у штаб-квартирі ООН, ініційованій Сполученими Штатами, пише «‎Укрінформ».

За словами міністра, з 24 лютого Україна експортувала через свої морські порти 5 млн т зерна на місяць. У березні експорт скоротився до 200 тисяч т, у квітні становив близько 1,1 млн. Це означає, що понад 20 млн т зерна та інших культур, вирощених торік, не потрапили на світовий ринок.

За його словами, цього року Україна очікує врожай на рівні 50% від торішнього, оскільки більшість озимої пшениці було посіяно на сході та півдні України, де тривають бойові дії. Крім того, росіяни активно крадуть зерно з окупованих територій.

«‎Цього літа на карту буде поставлено долю трьох урожаїв: торішнього, який ми не в змозі повністю експортувати, цьогорічного, бо зберемо лише половину врожаю, та майбутнього, оскільки фермери не сіятимуть озиму пшеницю у звичних обсягах», — пояснив міністр.

Він зазначив, що через російську війну проти України світові ціни на пшеницю та кукурудзу вже зросли більш як на 20%, що спричинило подорожчання основних харчових продуктів.

«Глобальну продовольчу безпеку може бути гарантовано лише в разі припинення війни рф проти України та розблокування експорту української сільськогосппродукції‎», —‎ підкреслив Микола Сольський.

Додається, що росія на заході не була представлена.

Організація об'єднаних націй в зв'язку з падіннями врожаю, голодом і глобальним потеплінням планує використовувати нові фінансові інструменти, щоб допомогти дрібним фермерським господарствам.

Програма повинна бути реалізована протягом наступного десятиліття.

ООН заявляє, що ліквідація голоду 2030 г. — мета, яка, вимагає щорічних інвестицій в розмірі понад $ 115 млрд.

«Дрібні фермерські господарства виробляють половину світової продукції харчування. Однак, більшість з них не мають доступу до кредитів», — пояснюють в організації.

Програма розроблена за участю Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (МФСР). Вперше МФСР планує фінансувати малі сільськогосподарські підприємства в деяких найбідніших країнах світу або безпосередньо, або спільно з іншими фінансовими установами. МФСР в даний час шукає фінансових партнерів для спільних інвестицій в розмірі від $ 1 млн до $ 5 млн.

Інший проект МФСР включає співпрацю з гігантами харчової промисловості, такими як Danone і Mars. Це необхідно для допомоги дрібним фермерам в Гані для задоволення зростаючого попиту на масло ши.

«Мета такої програми полягає в тому, щоб вирішити взаємопов'язані проблеми зміни клімату, бідності і голоду в сільських районах, де проживають три чверті бідних і людей, які відчувають нестачу продовольства. МФСР є єдиною організацією, яка спрямована на дрібних виробників», — повідомив президент МФСР Гілберт Ф. Хоунб.

agroportal.ua