Уряд затвердив порядок використання 1,5 млрд грн на підтримку малих сільгоспвиробників

Минулого місяця від африканської чуми свиней постраждало 133 країн. Загалом було зафіксовано 464 спалахи захворювання, найбільше – в Румунії, повідомляє видання PigUA.info з посиланням на Всесвітню організацію охорони здоров’я тварин (МЕБ).

Лідерами з поширення АЧС є Румунія (160 випадків за місяць), Угорщина (134) та Латвія (46). Хоча вірус поширюється здебільшого серед диких кабанів, будь-яке розповсюдження загрожує галузі свинарства.

У сусідній Польщі в листопаді зафіксували 37 спалахів африканської чуми свиней. Вірус в країн поширюється все далі на захід і є загроза проникнення АЧС на територію Німеччини.

Що ж до інших країн то в Болгарії минулого місяця було зареєстровано 33 спалахи африканської чуми свиней, на Філіппінах – 24, у Південній Кореї – 10, у Зімбабве – 6, у Китаї – 3, в Молдові – 3, ПАР – 2, а в Бельгії – 2.

В Україні в листопаді зафіксували 4 випадки АЧС. Останній спалах вірусу, за повідомленнями Держпродспоживслужби, виявили 28 листопада в особистому селянському господарстві в селі Стара Олександрівка Пулинського району Житомирської області.

Meat-Inform

14 грудня під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького проведено засідання робочої групи з питань розвитку молочної галузі.

Участь у засіданні взяли представники галузевих асоціацій з виробництва молока, переробних підприємств, наукових установ, провідних експертів галузі, а також Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Офісу Президента України та обласних державних адміністрацій.

Представником Асоціації виробників молока було ініційовано обговорення щодо напрацювання пропозицій стосовно розроблення стратегічного документу з розвитку молочної галузі до 2030 року та відповідного плану дій.

«Наше завдання згуртувати всі галузеві об'єднання для підготовки реалістичної та дієвої програми розвитку молочного сектору та переробної галузі до 2030 року. Ми маємо активно попрацювати над цим документом, щоб це була фактично дорожня карта розвитку галузі з конкретною концепцією та планом дій», — зазначив Тарас Висоцький.

Крім того, учасниками було розглянуті питання стану молочної галузі України, світової молочної галузі та перспективи України на ринку, зниження ПДВ на молочну продукцію та інше.

За результатами засідання було домовлено опрацювати відповідні пропозиції та зауваження спрямованих на вирішення вищезазначених питань.

minagro.gov.ua

За даними митної статистики ДФСУ експорт свинини у першому півріччі 2021-го збільшився на 61%. «Протягом січня-червня Україна поставила на зовнішні ринки 2,25 тис. т свининою, що на 0,85 тис. т більше ніж за відповідний період минулого року. При цьому надходження валютної виручки від таких операцій зросло майже на 1 млн дол. США — до 4,5 млн дол. США» — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» з посиланням на bi.customs.gov.ua.

Аналітики зазначають, що основну частку експорту свинини, як і торік, забезпечили поставки мороженої свинячої грудинки та її відрубів: «Хоча обсяги відвантажень збереглися на рівні аналогічного періоду минулого року, частка цієї товарної категорії цьогоріч понизилася до 45% проти 70% у січні-червні 2021-го. При цьому, обсяги експорту другої за популярністю торік експортної позиції —  морожені лопатки та їх відруби — зросли у півтора рази (до 350 т), що дозволило категорії зберегти свою частку на рівні 16%. Проте активна торгівля іншою мороженою обваленою свининою, на яку припадає 23% зовнішніх поставок цього виду м’яса, посунув морожені лопаткові частини на третій щабель у переліку основних експортних позицій цьогоріч».

Окрім збільшення обсягів зовнішніх поставок та урізноманітнення їх товарної структури, трохи розширилася і географія торгівлі: «Найвагомішим ринком збуту залишається ОАЕ, куди спрямували 40% експортованої свинини. Крім цього, дещо активнішими (+35% до обсягів першої половини 2020-го) були поставки свинини до Гонконгу, майже утричі зросли поставки до Анголи (до 135 т чи 6% експортованих обсягів), відновилися поставки до Грузії (9%, відповідно)», — коментують в АСУ.

pigua.info

За підсумками 2021 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 197,8 тис. т молока, що на 8,9% менше, ніж у 2020-му. При цьому частка молока від промислових ферм в 4,5 рази перевищує обсяг поставок з присадибного сектору, а екстра-ґатунок у структурі поставок на 10% обігнав показники минулого року.

Про це повідомляє Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока.

В структурі переробленого молока-сировини 3 млн 31,9 тис. т (-7,8%) було закуплено, 148,1 тис. т (-26,9%) надійшло на давальницьких засадах та 17,8 тис. т (-11,6%) було власновиробленою сировиною.

Як бачимо, основним джерелом поставок молока-сировини є його закупівля. Традиційні два джерела — сільськогосподарські підприємства (МТФ) та господарства населення (ОСГ) — минулоріч розподілилися за такою пропорцією пропозиції молока: 81,7% від МТФ та 18,3% від ОСГ.

До прикладу, п’ять років тому МТФ забезпечували 68,5% всього поставленого молока, а господарства населення — 31,6%.

Такі суттєві зміни пропорцій обумовленні змінами до вимог харчового законодавства в контексті виробництва молочних продуктів та показників безпечності молока-сировини, а також зниження виробництва молока в присадибних господарствах.

Загалом минулого року було закуплено 2 млн 477,9 тис. т (-3,1%) молока від сільськогосподарських підприємств та 544 тис. т (-24,4%) від господарств населення.

Показники безпечності промислового молока, яке поступило на молокопереробні заводи, у 2021-му році продовжували рости. Найбільше молока було поставлено саме екстра ґатунком — 39,3%, або 973,2 тис. т, що на 10% більше, ніж у 2020-му році та у 2,2 рази більше, ніж п’ять років тому у 2017-му.

Обсяги поставок вищого ґатунку зросли з 34,2% до 35,3% в порівнянні з 2020-м та склали 874,7 тис. т. Молока першого ґатунку було закуплено на 20,9% менше, ніж у 2020 році — 613,6 тис. т, або 24,8% у загальній структурі.

Досить цікава ситуація зі статистикою поставок молока від населення. Зростання вищого ґатунку, яке декларували минулого року, цьогоріч показало себе з іншого боку. Різко впали його обсяги: з 1,6 тис. т до 665 т. Хоча, ще минулого року зростання було з 822 т до 1,6 тис. т. Обсяг першого ґатунку зменшився на 25,6% — до 435,8 тис. т. Хоча 2020-го спостерігалося його зростання у п’ятикратному розмірі. Поставки другого ґатунку зменшилися на 19,6% — до 108,5 тис. т, а в 2020-му на цілих 81%.

Ймовірно, молоку, яке надходило від населення, намагалися прописати за більш високий ґатунок, а цьогоріч вирівнювали «строкату статистику».

Загалом 2022-ий рік розпочався з досить активного обговорення проблематики молочної галузі в усіх політичних та бізнесових колах. І за неповні два місяці було напрацьовано цілу низку ініціатив щодо виходу галузі із кризи та розвитку молочного скотарства та молокопереробної галузі, які досить тривалий час відкладалися.

Так званий «антикризовий пакет» включає в себе низку важливих заходів. Зокрема: необхідність термінових змін до ЗУ «Про внутрішню торгівлю» для встановлення справедливих торгівельних практик на ланцюжку виробник-переробник-мережа та регулювання торгівельної націнки на соціально значущі продукти; зниження ставки ПДВ на продукти харчування «від лану до полиці» для підтримки купівельної спроможності споживачів та попиту вітчизняний набіл — за прикладом кращих практик ЄС; спеціальне розслідування та обмеження неконкурентного імпорту молочних продуктів до України; розширення програм держпідтримки молочної галузі для модернізації основних засобів, розбудови, підвищення виробництва молока-сировини та протидії сірому ринку і фальсифікату тощо.

Сподіваємося, наміри переростуть у реальні кроки, а не залишаться деклараціями на папері.

milkua.info