Уряд спростив процедури оформлення карантинного та фітосанітарного сертифікатів

Американський інститут молочних продуктів (ADPI) вперше ввів галузеві стандарти на сироваткові білкові продукти, отримані безпосередньо з молока.

За заявою Дена Мейєра, технічного директора ADPI, раніше такі стандарти існували тільки для сироваткових протеїнів, які використовувалися у виробництві сиру.

За новими стандартами білкові сироваткові продукти, отримані безпосередньо з молока, визначено як кінцеві молочні продукти з вмістом протеїну не менше 25%. Протеїн повинен бути отриманий шляхом мікрофільтації і/або хроматографії молока або збираного молока у поєднанні з ультрафільтрацією, нанофільтрацією, випарюванням, діалізом чи "іншими безпечними підходящими методами, при застосуванні яких лактоза, мінеральні речовини і волога можуть бути видалені повністю або частково”.

Сироваткові білкові продукти, згідно стандарту, не можуть бути вироблені із застосуванням ензимної коагуляції протеїну і/або кислотного осаджування протеїну в молоці або збираному молоці.

Молочні сироваткові білкові продукти з вмістом протеїну менше 89,5% за стандартом називаються "Молочні сироваткові білкові концентрати”, а молочні сироваткові білкові продукти з вмістом протеїну, що дорівнює або перевищує 89,5% назвиваються "Молочні сироваткові білкові ізоляти”.

На думку Дена Мейера, прийняті стандарти набудуть глобального визнання як стандарти CODEX.

milkua.info за матеріалами Dairy Reporter

Діючу систему держпідтримки для АПК потрібно зберегти на 2019 рік та покращити механізми отримання коштів аграріями. Таку думку висловив народний депутат, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко в рамках круголого столу на тему «Бюджетний пиріг — 2019: можливості та виклики».

В рамках проведеного аналізу з’ясувалося, що з 4 млрд грн на тваринництво виділено за перше півріччя тільки 226,8 млн грн: 220,1 млн грн отримали 5 компаній за те, що здали в експлуатацію/реконструювали тваринницьких об'єктів на суму 733,7 млн грн та ще 6,7 млн грн дотації за молодняк ВРХ.

В бюджет 2018 року була закладена сума 6,3 млрд грн на підтримку агропромислового комплексу. Це мінімально можлива сума, яку держава виділила на підтримку драйвера економіки, яким виступає аграрний сектор, — пояснив Олександр Бакуменко.

За його словами, сьогодні Україна займає третє місце в Європі по ринку зерна, перше місце по експорту олії, а товарна продукція нашого сільгосподарства впевнено займає основні ніші на зовнішніх ринках, демонструючи показник у $18 млрд.

Народний депутат переконаний, що уряд повинен зберегти діючі механізми держпідтримки, збільшувати її суми та вдосконалювати механізми виплати коштів, бо цим шляхом іде увесь світ.

У США програма підтримки АПК сягає суми $8,6 млрд, в ЄС ця сума знаходиться на позначці €50 млрд, то в України ця сума у доларах складає близько $200 млн. Наразі програма виконання підримки АПК дуже низька. Те що ми бачимо — це близько 11%. Тому що змінилися підходи до виконання. Кабмін створював нові порядки, вони були затягнуті у часі і в результаті порядок доступу виробників до коштів був ускладнений. Як член аграрного комітету я можу сказати, що ми вкрай незадоволені процесом освоєння цих ресурсів, — пояснив Олександр Бакуменко.

На його думку, поширюватися така підтримка має на всіх (тваринників, рослинників та фермерів) та стимулювати виробництва продукції з більшою доданою вартістю.

Завдяки тваринницькій і рослинницькій індустрії України, ми сьогодні самодостатня держава з точки зору забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки. Ми вийшли на перше місце по виробництву рослинного масла. Ми експортуємо близько 85% продукції тваринництва. Простіше кажучи, якщо ми говоримо про Україну, як про сировинний придаток — це одне питання. Якщо ж ми хочемо, щоб країна торгувала продукцією з високою часткою доданої вартості, держава повинна всебічно, цілеспрямовано підтримувати ці сектори АПК, — заявив Бакуменко.

Крім того, заступник голови аграрного комітету додає, що обов’язкова умова державних програм бюджетної підтримки — їх довготривалість і стабільність.

Якщо говорити про вектор підтримки АПК, то це має бути прогнозована політика, як мінімум, на п’ять років. Якщо бізнес буде розуміти, що програма — це постіно діючі порядки, тоді можна очікувати виконання цих програм, — підсумував він.

agropolit

Нижчі ціни на ключові сільгоспкультури «компенсує» здороження інших складових виробництва — преміксів, ветеринарних препаратів та пального. У причинах такої динаміки розбиралися аналітики Асоціації «Свинарі України».

Хоча більшість виробників свинини констатує, що витрати на годівлю, знизилися за рахунок послаблених внутрішніх цін на зернові та білкові корми, за їх свідченнями ціни на премікси, навпаки, подорожчали на 7-20%, а окремі продукти – навіть більше. Експерти ринку кормових добавок пов’язують це як із збільшенням логістичних витрат, так і з приростом цін на сировину.

Одним з найвагоміших чинників підвищення цін на премікси є здороження мінеральних інгредієнтів. Зокрема, як Україна, так і країни ЄС наразі змушені шукати альтернативних та оптимальних за якістю продукції постачальників монокальцію фосфату. Інші мінеральні складові також в дефіциті, що підштовхує їхні ціни до зростання. Так, окремі позиції зросли в ціні на 30-50%. Крім цього, до імпортних потреб виробників кормових добавок тепер додалися сіль та сода. Щодо підвищення цін на амінокислоти (лізин хлориду, треонін, метіонін тощо) через їх брак, то це явище було тимчасовим. Водночас, ціни на вітаміни залишаються відносно стабільними.

При цьому, вартість доставки імпортних «витратників» зросла більш ніж удвічі не тільки через здороження пального. Так, часто при калькуляції на компанію-покупця покладають транспортні витрати і на зворотній шлях транспортного засобу.

У відповідь на таку цінову динаміку постачальники кормових інгредієнтів відзначають, що свинарі залежно від розміру підприємства можуть притримуватися різних стратегій. Так, найбільші оператори ринку (від 2 тис. свиноматок) наразі концентруються на максимальній реалізації потенціалу тварин за рахунок годівлі, незважаючи на здороження. Водночас, менші гравці часто обирають шлях економії на кормових культурах чи добавках за рахунок переходу на базові лінійки преміксів.

Оцінки операторів ринку кормів щодо приросту цін на премікси порівняно з довоєнним періодом помітно коливаються в межах від 10 до 30%. Істотна розбіжність пов’язана з тим, що низка постачальників може стримувати здороження за рахунок закладених у довоєнні ціни валютних ризиків, власних запасів, зроблених до війни, та прямих контрактів на закупівлю великих партій кормових інгредієнтів з ЄС. Водночас постачальники зауважують, що наступна хвиля здороження преміксів, найімовірніше, відбудеться ближче до осені. Її спричинить здороження енергоносіїв та фрахту сировини з віддаленіших країн, зокрема, амінокислот з Китаю.

На ринку ветеринарних препаратів відзначають здороження окремих позицій до 40%. Хоча ключові міжнародні компанії, представлені в Україні, зазначають, що з початку війні ціни на більшість препаратів змінювалися незначно і насамперед через перегляд курсу валют НБУ (у валюті ціна не змінилася!), на ринку присутні оператори, які, користуючись ситуацією, підвищують цінники ледь чи не двічі Основний аргумент, який наводять, — здороження закупки через девальвацію гривні. При цьому всі міжнародні договори наразі проводяться за фіксованим курсом міжбанку, який не так значно відхилився від довоєнного як поточний готівковий.

З іншого боку, така неоднозначна ситуація на ринку заохочує виробників свинини ретельніше відстежувати ринкові пропозиції та прискіпливіше обирати коло контрагентів.

Асоціація «Свинарі України»

Катарська компанія шукає виробників охолодженого та замороженого м’яса та іншої замороженої продукції для дистрибуції. Про це повідомляють в Офісі з просування експорту.

Компанія займається розповсюдженням свіжого та переробленого м’яса у секторі HoReCa та роздрібної торгівлі: гіпермаркети, супермаркети, служби аеропорту, авіакомпанії, державні заправки, ресторани та готелі високого класу.

Виробників шукають через мережу Enteprise Europe Network (ENN — європейська мережа підприємців), що представляє собою інформаційну мережу, яка об'єднала 66 країн, серед яких 28 країн ЄС, більше 50,000 підприємств із 17 галузей. За допомогою EEN українські виробники та науково-дослідні організації мають доступ до спектру інформаційних послуг: інтернет-бази підприємств, інформації про В2В зустрічі та про можливості консультативної та інноваційної підтримки, наукового співробітництва.

milkua.info