В аграрному комітеті розповіли як розділити держпідтримку для АПК на 2019 рік

28-вер-2018

Діючу систему держпідтримки для АПК потрібно зберегти на 2019 рік та покращити механізми отримання коштів аграріями. Таку думку висловив народний депутат, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко в рамках круголого столу на тему «Бюджетний пиріг — 2019: можливості та виклики».

В рамках проведеного аналізу з’ясувалося, що з 4 млрд грн на тваринництво виділено за перше півріччя тільки 226,8 млн грн: 220,1 млн грн отримали 5 компаній за те, що здали в експлуатацію/реконструювали тваринницьких об'єктів на суму 733,7 млн грн та ще 6,7 млн грн дотації за молодняк ВРХ.

В бюджет 2018 року була закладена сума 6,3 млрд грн на підтримку агропромислового комплексу. Це мінімально можлива сума, яку держава виділила на підтримку драйвера економіки, яким виступає аграрний сектор, — пояснив Олександр Бакуменко.

За його словами, сьогодні Україна займає третє місце в Європі по ринку зерна, перше місце по експорту олії, а товарна продукція нашого сільгосподарства впевнено займає основні ніші на зовнішніх ринках, демонструючи показник у $18 млрд.

Народний депутат переконаний, що уряд повинен зберегти діючі механізми держпідтримки, збільшувати її суми та вдосконалювати механізми виплати коштів, бо цим шляхом іде увесь світ.

У США програма підтримки АПК сягає суми $8,6 млрд, в ЄС ця сума знаходиться на позначці €50 млрд, то в України ця сума у доларах складає близько $200 млн. Наразі програма виконання підримки АПК дуже низька. Те що ми бачимо — це близько 11%. Тому що змінилися підходи до виконання. Кабмін створював нові порядки, вони були затягнуті у часі і в результаті порядок доступу виробників до коштів був ускладнений. Як член аграрного комітету я можу сказати, що ми вкрай незадоволені процесом освоєння цих ресурсів, — пояснив Олександр Бакуменко.

На його думку, поширюватися така підтримка має на всіх (тваринників, рослинників та фермерів) та стимулювати виробництва продукції з більшою доданою вартістю.

Завдяки тваринницькій і рослинницькій індустрії України, ми сьогодні самодостатня держава з точки зору забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки. Ми вийшли на перше місце по виробництву рослинного масла. Ми експортуємо близько 85% продукції тваринництва. Простіше кажучи, якщо ми говоримо про Україну, як про сировинний придаток — це одне питання. Якщо ж ми хочемо, щоб країна торгувала продукцією з високою часткою доданої вартості, держава повинна всебічно, цілеспрямовано підтримувати ці сектори АПК, — заявив Бакуменко.

Крім того, заступник голови аграрного комітету додає, що обов’язкова умова державних програм бюджетної підтримки — їх довготривалість і стабільність.

Якщо говорити про вектор підтримки АПК, то це має бути прогнозована політика, як мінімум, на п’ять років. Якщо бізнес буде розуміти, що програма — це постіно діючі порядки, тоді можна очікувати виконання цих програм, — підсумував він.

agropolit

Більше новин
Ідеальна свиноферма
18-трав-2017

Ідеальна свиноферма «закритого» режиму господарства має відповідати цілому рівню вимог, інформує на шпальтах Всеукраїнської газети для спеціалістів ветеринарної медицини «Здоров’я тварин і ліки» головний спеціаліст - лікар ветеринарної медицини відділу організації протиепізоотичних заходів Управління здоров’я та благополуччя тварин Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби України Володимир Матвієнко.

У новій Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свине більш розгорнуто викладено заходи з профілактики захворювання, зокрема детально розписано вимоги до «закритого» режиму господарства.

Критерії високого рівня біобезпеки господарства: закритий режим роботи і відсутність за останні 12 місяців порушення вимог до нього; за останні 12 місяців не завозилися свині та генетичний матеріал із господарств, які не відповідають високому рівню біобезпеки та відсутність технологічних зв’язків з ними; знезараження кормів та кормових добавок для годівлі свиней, що підтверджується фактично чи документально; всі корми, які містять кормові добавки тваринного походження, обліковуються; ведеться облік всіх ветеринарно-санітарних та лікувальних заходів; виконується програма щоквартального моніторингу, яка підтверджує благополуччя щодо АЧС; працівники господарств не контактують з домашніми та (або) дикими свинями; відсутній вигул свиней; відсутність об’єктів у радіусі 500 м, які впливають на рівень біобезпеки господарства; використання виключно внутрішньогосподарського транспорту для доставки кормів; три попередні роки випадків АЧС не траплялося.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
В серпні УМІ зріс на 3,7% — Андрій Ярмак
07-вер-2021

В серпні індекс умовної прибутковості виробництва молока зріс на 3,7%, після рекордного зростання на 10,5% в липні.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Більше половини зростання забезпечило зростання ціни на молоко (на 1,9%), що завжди дає виробнику значно більше морального задоволення, ніж здешевлення кормів, але здешевлення кормів теж відбулося, аж „на цілих“ 1,7%, правда всередині концентрованого міксу відбувалося незрозуміло що — тільки подумайте — фуражна пшениця подорожачала на 20% протягом одного місяця, а соняшниковий шрот подешевшав на 10% в той самий час», — повідомив економіст.

Він зауважує, що прибутки (у кого вони були) в серпні 2021 року були лише на 3,7% нижчими, ніж в 2020 році в цей самий місяць, що непогано, бо на початку року різниця сягала 44%.

При цьому, це був другий найгірший серпень за останні 5 років з точки зору прибутковості виробництва молока. Перші 7 місяців 2021 року дозволили українським молочникам заробити на 24,4% менше, ніж рік тому за той самий період. І поки що це й далі найгірший рік за останні 5 років. Гірше з прибутками було лише в 2016 році.

«Як правило УМІ в вересні різко зростає. Середнє зростання УМІ за останні 10 років в вересні становило 10%, але минулого року вперше в вересні УМІ знизився. Але то ж був пандемійно нестабільний рік…Також зовнішній фактор є переважно позитивним. Протягом останнього місяця світові ринки переважно потроху зростали. Правда для нас це стає менш актуальним, бо ми мало експортуємо і мало імпортуємо, відносно, звичайно», — підсумував Андрій Ярмак.

Детальніше
В Україні починається сезон сушіння молока
03-квіт-2019

Сушильний сезон в Україні розпочнеться вже наступного тижня. Такий швидкий початок — вимушений крок українських переробників. Експорт сирних продуктів в цей час практично повністю припиниться, а зростаючі обсяги пропонованої сировини потрібно якось використовувати.

Вихід один: відправити молоко-сировину на випуск масла, СЗМ, казеїну або СНМ. Хоча, з огляду на ціни, пропоновані імпортерами, поки особливої ​​вигоди в сушінні молока немає, і в плюсі ​​можуть бути тільки ті, хто має доступ до дешевої сировини від населення.

Поки пропозиція сухого знежиреного молока в Україні незначна і більшість виробників пропонує його за цінами, які можуть заплатити хіба що окремі імпортери з СНД. На внутрішньому ринку розкид цін стає більше.

Ціновий тренд світового ринку сухого молока в зростанні. Рабобанк прогнозує стабільне подорожчання товару до кінця року.

До недавнього часу в Україні випуск сухого молока, особливо знежиреного, був незначним. У лютому СЗМ насушили 1,3 тис. т, а виробництво СНМ перевищило позначку в 1 тисячу тонн.

Інфагро

Детальніше
Дубильна кислота може знизити ризик дерматиту ніг у бройлерів
28-лип-2017

Використання добавок з вмістом дубильної кислоти при годуванні бройлерів дозволяє серйозно знизити у них ризик виникнення дерматиту ніг, відзначається в спільному дослідженні вчених з США і Туреччини, результати якого були опубліковані в журналі Livestock Science.

Як відзначають фахівці, перед початком робіт ними було припущено, що дубильна кислота оптимізує роботу шлунково-кишкового тракту бройлерів з дієтою на основі ячменю, що в кінцевому рахунку позитивно впливає на послід і на стан підстилки, серйозно знижуючи ризик виникнення дерматиту ніг.

Як відзначають фахівці, шкірний дерматит, це захворювання, яке проявляється у вигляді некротичних поразок на ногах у птаха, як правило, через поганий стан підстилки. У ряді минулих досліджень було встановлено, що контролюючи якість посліду, можна також контролювати ризики розвитку даного захворювання.

Результати дослідження підтвердили початкові припущення вчених, однак, за їхніми словами, безпечні рівні використання дубильною кислоти ще є предметом наукових суперечок, тому до того моменту, коли результати досліджень можна буде застосувати на практиці, пройдуть роки.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок