Уряд просить банки підтримати експортерів через механізми страхування ризиків

Розведення індиків та продаж індичого м’яса в Україні є не досить популярним напрямком аграрного бізнесу. Утім, витрати на утримання цієї птиці майже такі ж, як на курчат-бройлерів, а м’ясо індиків дорожче. Тому тримати їх вигідніше, ніж курей, вважає фермер з Київщини Андрій Ковалевський, який вирощує цих птахів уже протягом трьох років.

У інтерв’ю для Agri-gator фермер розповів, які породи індиків найпопулярніші.

«Найбільш популярний американський крос – «БІГ-6». Це індики-бройлери, які дають дуже великий вихід м’яса. Вони відносно невибагливі у утриманні, за півроку виростають до 12 кг. Можу зазначити кілька важливих нюансів, до яких я дійшов самостійно, дослідним шляхом. Наприклад, у приміщенні, в якому містяться індички, вологість повітря повинна дорівнювати 60-70%… Висока вологість призводить до розладу кишечника і виникнення різних інфекційних хвороб, а при низькій - індички практично не їдять, а тільки п’ють воду», – зазначає пан Ковалевський.

Meat-Inform

Наразі в Україні обмежена інформація щодо використання протимікробних препаратів у тваринництві. Крім того, в країні немає ефективної системи моніторингу та контролю застосування антибіотиків.

У рамках Проєкту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)», Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та Асоціація «Свинарі України» будуть разом працювати над покращенням системи контролю використання антимікробних препаратів у тваринництві.

Проєкт «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)» покликаний:

оцінити реальну ситуацію щодо використання антибіотиків у тваринництві;

дослідити рівень обізнаності виробників щодо ризиків пов’язаних з антибіотирезистентністю;

покращити нормативно-правову базу та політику щодо застосування протимікробних препаратів у тваринництві;

покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу;

дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

Цілі Проєкту, зокрема, реалізовуватимуть шляхом проведення опитування за участі більше 600 респондентів – суб’єктів господарювання різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво — виробники курятини та яєць, бджільництво, скотарство) та представників присадибного сектору. Також передбачено забір 350-ти зразків харчових продуктів тваринного походження та дослідження їх на вміст залишків протимікробних препаратів.

«Асоціація «Свинарі України» надзвичайно горда тим, що перші кроки у роботі над покращенням застосування антибіотиків в Україні будуть зроблені, в тому числі, за її участі. Адже ми піклуємося про здоров’я кожного споживача, що є пріоритетом для виробників.

Це, безперечно, лише перший етап, який допоможе підготувати певну аналітику, зрозуміти наскільки питання залишків протимікробних препаратів є актуальним, наскільки продукція тваринного походження містить залишки антибіотиків. Це дасть можливість розробити ефективну стратегію покращення контролю за використанням протимікробних препаратів та підвищення безпечності та якості продукції тваринного походження загалом», — зазначили у Асоціації «Свинарі України».

Окрім ФАО та Асоціації, до реалізації Проєкту залучені представники Держпродспоживслужби, наукової спільноти, фермери, ветеринари та спеціалісти кормовиробництва.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) націлена на зниження рівня бідності та голоду у світі шляхом розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування і вирішення проблеми продовольчої безпеки (доступності продуктів харчування всім і завжди). Заснована у Квебеці 16 жовтня 1945-го. Девіз — «Допомагаємо побудувати світ без голоду».

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення — 14 липня 2011-го. Наразі АСУ об'єднує 38 господарств, які забезпечують 50% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Підприємці зможуть отримати кредит на відновлення виробничих потужностей під 9% терміном до 5 років на суму до 60 млн грн (без урахування раніше виданих кредитів за програмами держпідтримки). Виконання зобов'язань по таким кредитам частково (до 80%) буде забезпечуватись державною гарантією. Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки. 

Держава надаватиме фінансову підтримку мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих внаслідок бойових дій виробничих потужностей. Відповідне рішення Уряд прийняв на засіданні 14 жовтня 2022 року. 

«Ми ухвалили надзвичайно важливе для нашого бізнесу, що постраждав від війни, рішення щодо розширення програми «5-7-9». Відтепер підприємства зможуть отримати допомогу держави у вигляді компенсації відсотків по кредитах, отриманих на відбудову виробництва. Рішення сприятиме відновленню виробничого та експортного потенціалу України та економіки нашої держави в цілому. За нашими оцінками, програмою зможуть скористатися від кількох сотень до тисячі підприємств, майно яких було викрадене, знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій. Наша мета — якомога скоріше відновити ділову активність цих підприємств, щоб люди знову мали роботу», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр–міністр економіки України Юлія Свириденко.

Умови для отримання кредиту:

— виробничі потужності підприємства зруйновані повністю чи частково, або викрадені внаслідок війни чи окупації (що підтверджено документально);

— підприємство здійснювало господарську діяльність протягом року до широкомасштабного наступу рф (що підтверджено даними річної фінзвітності станом на 1.01.2022 р.);

— відновлювальні виробничі потужності розташовані не ближче 50 км від зони бойових дій, не знаходяться під окупацією.

Нагадаємо, що на програму «Доступні кредити 5-7-9%» в проєкті бюджету на 2023 рік передбачено 16 млрд грн. Станом на кінець вересня 2022 року з початку реалізації програми (лютий 2020 року) українські підприємства отримали понад 48 тисяч доступних кредитів на загальну суму 142,6 млрд грн.

У рамках Всеукраїнського тижня права Держпродспоживслужба подає інформацію про новий прийнятий нормативно-правовий акт у сфері захисту прав споживачів.

6 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який набуває чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування.

Вказаний Закон встановлює засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення захисту здоров’я громадян і задоволення їх соціальних та економічних інтересів, зокрема, регламентує вимоги до інформації, яка має зазначатися на етикетках продуктів харчування — визначає, яка інформація має бути відображено обов’язково та яка може надаватися в добровільному порядку. Варто зазначити, що зазначені вимоги не поширюються на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Зокрема обов’язково інформація на етикетці харчового продукту має бути на державній мові та містити наступні дані:

назву харчового продукту;

перелік інгредієнтів;

інгредієнти або допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті навіть у зміненій формі;

кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;

кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання,

мінімальний термін придатності, умови зберігання та використання,

найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про продукт харчування, а для імпортованих товарів — найменування та місцезнаходження імпортера;

країну походження або місце походження;

інструкцію з використання у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання продукту харчування;

для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць — фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТЗЕД);

інформацію про поживну цінність харчового продукту.

З моменту опублікування набувають чинності норми закону, які передбачають заборону операторам ринку здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу у Держпродспоживслужбі та її територіальних органах та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Також закон визначає, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, які діяли до введення в дію цього Закону, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі продукти харчування можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Згідно із новим Законом, Держпродспоживслужба визначена як орган, який буде контролювати виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти.

Закон встановлює відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Передбачається відповідальність операторів ринку харчових продуктів за порушення у вигляді штрафів, розмір яких встановлений від 5 до 40 мінімальних заробітних плат.

Передбачається введення відповідальності операторів ринку за:

порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів;

виробництво та/або обіг харчових продуктів з використанням незареєстрованої потужності:

виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність;

невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

реалізація харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини;

порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти;

невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів;

використання, реалізація незареєстрованих об'єктів санітарних заходів, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом;

пропозиція до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів;

пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини;

пропозиція до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

порушення значень параметрів безпечності об'єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про харчові продукти ;

невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки;

ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу;

відмова в допуску посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу до здійснення державного контролю, невиконання їх законних вимог,

невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.