Уряд видаватиме до 60 млн грн кредиту на відновлення зруйнованих підприємств

17-жовт-2022

Підприємці зможуть отримати кредит на відновлення виробничих потужностей під 9% терміном до 5 років на суму до 60 млн грн (без урахування раніше виданих кредитів за програмами держпідтримки). Виконання зобов'язань по таким кредитам частково (до 80%) буде забезпечуватись державною гарантією. Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки. 

Держава надаватиме фінансову підтримку мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих внаслідок бойових дій виробничих потужностей. Відповідне рішення Уряд прийняв на засіданні 14 жовтня 2022 року. 

«Ми ухвалили надзвичайно важливе для нашого бізнесу, що постраждав від війни, рішення щодо розширення програми «5-7-9». Відтепер підприємства зможуть отримати допомогу держави у вигляді компенсації відсотків по кредитах, отриманих на відбудову виробництва. Рішення сприятиме відновленню виробничого та експортного потенціалу України та економіки нашої держави в цілому. За нашими оцінками, програмою зможуть скористатися від кількох сотень до тисячі підприємств, майно яких було викрадене, знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій. Наша мета — якомога скоріше відновити ділову активність цих підприємств, щоб люди знову мали роботу», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр–міністр економіки України Юлія Свириденко.

Умови для отримання кредиту:

— виробничі потужності підприємства зруйновані повністю чи частково, або викрадені внаслідок війни чи окупації (що підтверджено документально);

— підприємство здійснювало господарську діяльність протягом року до широкомасштабного наступу рф (що підтверджено даними річної фінзвітності станом на 1.01.2022 р.);

— відновлювальні виробничі потужності розташовані не ближче 50 км від зони бойових дій, не знаходяться під окупацією.

Нагадаємо, що на програму «Доступні кредити 5-7-9%» в проєкті бюджету на 2023 рік передбачено 16 млрд грн. Станом на кінець вересня 2022 року з початку реалізації програми (лютий 2020 року) українські підприємства отримали понад 48 тисяч доступних кредитів на загальну суму 142,6 млрд грн.

Більше новин
Ріпакова макуха – вагома складова березневого раціону
14-бер-2019

На фермах закінчується зимівля худоби. У цей непростий період багато тваринників стикаються з проблемами годування тварин, пов'язаними з нестачею поживних кормів. Для вирішення даної проблеми співробітники Липецької випробувальної лабораторії ФГБУ ЦНМВЛ рекомендують використовувати ріпакову макуха, як ефективний резерв в поліпшенні сезонної годівлі.

Ріпакова макуха отримують при переробці насіння ріпаку на олію. Характеризується даний продукт високої енергетичної та харчової цінністю.

Для сільськогосподарських тварин і птиці цей корм є одним з основних джерел енергії, жиру і протеїну. У ньому міститься до 40% сирого протеїну і 6-9% жиру. Білок макухи багатий незамінними амінокислотами, його використовують для збалансування раціонів худоби і птиці. Щодо кормових переваг ріпакова макуха не поступається соєвій і містить в 1 кг - 1,12 кормових одиниць, 12,5 МДж обмінної енергії, 265-280 г перетравного протеїну, 120-130 г жиру. У жирі містяться незамінні жирні кислоти (олеїнова і ліноленова), необхідні тваринам для зростання. Введення в раціон тварин 10-20% ріпакової макухи стимулює зростання і розвиток молодняку, збільшує надої, стимулює репродуктивну здатність.

Для несучок, племінних курей та індиків кількість даного корму не повинна перевищувати 10%. Ріпакова макуха застосовується також при вирощуванні і відгодівлі молодняку ​​свиней.

Слід мати на увазі, що в ріпаковій макусі деяких сортів містяться глюкозинолати, що додають корму гіркий присмак. При невмілому, надмірному згодовуванні ріпакової макухи можуть чинити негативний вплив на шлунково-кишкову функцію тварин. Згодовувати макухи, що містить глюкозинолати, слід після їх попереднього пропарювання протягом 10-20 хвилин, в результаті чого корм стає абсолютно нешкідливим. Макуха, отриману з ріпаку з малим вмістом глюкозинолатів, можна згодовувати тваринам в сухому вигляді, а також у суміші з іншими концентратами.

На кормові цілі доцільно використовувати макуху вільну від ерукової кислоти і з низьким вмістом глюкозинолатів.

kombi-korma.ru

Детальніше
Україна нарощує імпорт сільгосппродукції
03-груд-2020

За 11 місяців цього року Україна експортувала сільгосппродукції на $ 20 млрд, що на 0,3% менше, ніж торік за аналогічний період. Натомість імпорт товарів агровиробництва зріс на 13,9% — з $ 5,04 млрд до $ 5,74 млрд.

Про це свідчать дані державної митної служби.

Таким чином позитивне сальдо торгівлі сільгосппродукцією за звітний період скоротилося з $ 15,05 млрд до $ 14,29 млрд.

За регіонами експорт сільгосппродукції розподілився таким чином:

ЄС — $ 5,78 млрд (-12,85%);
Азія — $ 10,02 млрд (+15,21%);
Африка — $ 2,74 млрд (-10,64%);
Америка — $ 176,74 млн (-13,87%);
Австралія, Океанія — $ 29,72 млн (-1,03%).

Імпорт:

ЄС — $ 2,91 млрд (+15,71%)
Азія — $ 1,15 млрд (+15,28%)
Америка — $ 766,53 млн (+11,5%)
Африка — $ 270 млн (+20,8%);
Австралія, Океанія — $ 20,55 млн (+15,93%).

milkua.info

Детальніше
Реєстр органічних виробників вирішить багато проблем ринку
15-трав-2018

Створення державного реєстру операторів органічного ринку дозволить мінімізувати появу підприємств, які займаються псевдоорганікою.

Таку думку висловила заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Вона зазначила, що в питанні шахрайства в сфері органічного виробництва дуже важливий законопроект № 5448 «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обороту і маркування органічної продукції» і не тільки.

«Найефективнішим засобом вирішення цих питань є створення державного реєстру операторів органічного ринку, коли дійсно буде відкрита база даних і можна буде побачити реально всю інформацію. Це буде знімати багато питань. Тому створення такого реєстру або бази даних — для нас сьогодні завдання № 1 паралельно із завершенням роботи над законопроектом», — вважає Трофімцева.

За її словами, ще одним важливим питанням для виробників органічної продукції є рейдерство. Для органічного виробника, коли перехідний період землі 3 роки і доводиться втрачати цю ділянку, — це дуже болісний процес.

«Частина цих питань вирішиться за умови прийняття законопроекту «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який є передумовою відкриття ринку землі в Україні. Це базовий законопроект, який врегульовує питання земельних відносин. В цілому питання захисту земель, що знаходяться під органічним виробництвом, — це комплексне питання», — зазначила Трофімцева.

Заступник міністра підкреслила, що вже є випадки рейдерства з землями, які пройшли перехідний період і мали статус органічних.

«Не можу сказати, що вже знайдені ефективні інструменти захисту саме для органічних земель. Але мені здається, що нам разом з сертифікаційними органами та виробниками варто подумати, що можна зробити. Хочу сказати, що чим ближче Україна буде до відкриття цивілізованого ринку землі, тим менше таких прогалин залишатиметься на законодавчому рівні», — вважає Трофімцева.

agroportal

Детальніше
Якщо українські порти не будуть розблоковані, у світі розпочнеться продовольча паніка — Микола Сольський
10-трав-2022

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. А ціни підуть вгору на 20−30%.

Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу в Укрінформі.

«Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — зазначив Міністр.

Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання Міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20−30%.

За словами Миколи Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Держпродспоживслужба, МЗС і трейдери максимально об'єднали зусилля для вирішення цієї проблеми. Кожен зі свого боку намагається реагувати максимально оперативно, щоб усі процедурні питання були спрощені.

«Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити переватажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — зазначив Микола Сольський.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямі. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати тільки близько 3 млн тонн зернових у рік, тобто майже вдвічі менше, ніж наші порти в місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання — як доставити туди с/г продукції.

Ключова ж проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що наші зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Ми можемо використовувати тільки європейські вузькі вагони, яких є обмежена кількість.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — акцентував Микола Сольський.

За його словами, саме допомога у вивезенні агропродукції сьогодні для українського агро є питанням № 1.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок