Українське молоко скоро з'явиться в Японії і Аргентині

У Міністерстві аграрної політики продовжують підводити підсумки 2018 року. На цей раз відомство порахувало, яку продукцію Україна найдинамічніше експортувала закордон, передає УНН.

За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, за 11 місяців 2018 року експорт аграрної та харчової продукції загалом сягнув 17,02 млрд дол.

В основі агрохарчових поставок за кордон — зернові культури, олія та насіння олійних культур

Крім того, українські виробники активно експортували м’ясо та субпродукти домашньої птиці. За вказаний період сума сягнула 471,9 млн дол.

Досить вагомими були поставки цукру — на 196,6 млн дол., шоколаду та інших продуктів з вмістом какао — на 158,4 млн дол., хлібобулочних, кондитерських виробів — на 140,8 млн дол., олії соєвої — на 139,5 млн дол.

Загалом, за рік експорт продукції рослинництва зріс до 15,7 млрд, експорт продукції тваринництва — до 1,3 млрд. дол.

Трійка любителів української агрохарчової продукції виглядає наступним чином: Азія із показником експорту у 7,3 млрд дол., країни ЄС — 5,6 млрд дол., країни Африки — 2,2 млрд дол.

Джерело: УНН

Молочна галузь за останні роки змінилася, і чим далі, тим більше доведеться адаптуватися до нових умов господарювання.

Таку думку в ефірі радіо «Колос» висловила віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.

«Молоде населення не хоче тримати корів, тому дедалі частіше створюються сучасні комплекси — автоматизовані, роботизовані, з крупнотоварним виробництвом, які дають можливість отримати максимальну маржинальність молочного бізнесу. Це світовий тренд, якому буде відповідати й Україна», — говорить вона.

Єдине, що сколихнуло українську молочну галузь у 2019 р., — низка незрозумілих меседжів від нового уряду, що не викликали ні довіри, ні оптимізму у господарств, які попередні 10 років, коли почало відновлюватися скотарство, багато інвестували в будівництво новітніх комплексів.

«Щоб побудувати новий молочнотоварний комплекс, тільки інвестиції в стійломісце (доїльне та інше обладнання, під’їзди, тощо) складають $6-10 тис. на одну голову.  Придбати високогенетичну тварину  обійдеться від $1,5-2 тис. Такі ємкі інвестиції повертаються дуже довго», — розповідає Лавренюк.

Тому, на її погляд, українським виробникам потрібні стабільні та прозорі «правила гри» як мінімум на 5 років. Коли фермер отримує держпідтримку, на яку розраховував, має стабільні фіскальні правила.

Також господарствам необхідна гарантія пріоритетного пільгового права на землю для того, щоб вирощувати грубі корми – силос, сіно, солому. Вони складають 70% раціону худоби, і їх неможливо вільно купити на ринку, тільки виростити.

Потрібна ціла низка змін у податковому законодавстві для того, аби стимулювати інвестиції в молочне скотарство. Найперше – послаблення фіскальної політики до виробників молока, зниження ставки ПДВ на молоко та молочні продукти.

«Це можливість знизити ціну на молочну продукцію на поличці, зробити її доступнішою для споживача, а отже збільшити попит на молочну сировину», — додала Лавренюк.

AgroPortal.ua

Останні дні року — хороший час для підбиття підсумків. З точки зору цін на свиней 2017-й рік для свинарів Польщі був безперечно гарним, проте, беручи до уваги обвал ринку в кінці року, а також поширення африканської чуми свиней, фермерам важко з оптимізмом дивитися в майбутнє.

2017-й рік свинарі Польщі будуть пам’ятати як рік астрономічних цін на поросят. Ще в кінці літа за імпортованих з Данії тварин у фермерів просили більше 350 злотих (понад 83 євро). При таких високих цінах на поросят рентабельність відгодівлі залишала бажати кращого. Найбільших втрат зазнали фермери, які закупили тварин в кінці літа. Вони купили поросят ще за старими цінами, а свиней продали вже за новими, істотно нижчим. В кінці року ціна на поросят нормалізувалася, але, незважаючи на це, при нинішніх низьких цінах на свиней можна зустріти фермерів, які тимчасово відмовляються від відгодівлі.

Але найбільше рік, що минає запам’ятається поширенням епідемії африканської чуми свиней. Протягом останніх 12 місяців зафіксували у кілька разів більше спалахів АЧС, ніж протягом трьох перших років присутності хвороби в Польщі. Відсутність ідей по боротьбі з «африканкою» призвело до того, що у 2017 році АЧС поширилася по великій території, яка до того часу була вільна від хвороби. Символічним стала поява кількох десятків випадків АЧС навколо Варшави.

На жаль, ніщо не віщує, що ситуація найближчим часом буде поліпшуватися. Багато що вказує на те, що впродовж наступних 12 місяців випадки АЧС з’являться і у західній частині Польщі. Так, минулого тижня головний ветлікар країни зареєстрував 84 нових спалахи хвороби у кабанів.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Автори законопроєкту № 5600 пропонують перевести всіх виробників, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок або курей, а також виробників яєць на загальну систему оподаткування.

Революційні зміни, за оцінками Мінфіну, принесуть держскарбниці не так і багато — всього 100 млн грн. Це в разі, якщо птахівницькі підприємства «спрацюють у прибуток» в нинішніх умовах. Але є великий ризик, що разом з тим частина компаній підуть «у тінь», деякі й зовсім закриються, а місцеві бюджети втратять хороше джерело надходження коштів.

Скандальний законопроєкт

Депутати подали понад 10 тис. правок до скандального законопроєкту № 5600 Про внесення змін до Податкового кодексу. Документ був прийнятий Верховною Радою в першому читанні 1 липня, законодавці готуються розглянути його вдруге найближчими тижнями. Головна новація документа — зміна правил адміністрування податків. Норми нового документа не сподобалися бізнесу і профільним асоціаціям.

Наприклад, фіскали зможуть направляти запити платнику податків і приходити з позаплановою перевіркою (з будь-якої формальної причини, як можна прочитати в законопроєкті). А за її результатами — донараховувати суми податків. Поки компанія оскаржує рішення податківців, її майно можуть взяти в податкову заставу. Що це означає? Фактичне зупинення роботи. Компанія може зіштовхнутися з проблемами та в деяких випадках не матиме змогу закуповувати і продавати товари, залучати кредити тощо.

Дискримінаційні норми

Зміни торкнулися і птахівників. Галузь стала єдиною на аграрному ринку, де виробники не зможуть працювати на єдиному податку. Всі підприємства, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок, курей, а також виробники яєць зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування. Причому, за словами голови ради директорів Союзу птахівників України Олександра Бакуменка, в пояснювальній записці до законопроєкту не наводяться аргументи для такого кроку.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає.

І це не найкраща ідея, вважають у профільних асоціаціях. Виробництво яєць в першому півріччі скоротилося на 21% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — такого різкого падіння не спостерігалося в галузі останні 20 років. М’яса птиці за цей же період виробили на 8% менше. Двадцять підприємств закрилися, а 15 тис. осіб втратили роботу.

Галузь зіткнулася з кризою, і додаткові податкові новації можуть лише погіршити і так непросту ситуацію, вважають виробники. Багато невеликих компаній, які, наприклад, займаються вирощуванням качок або перепелів, зараз працюють на єдиному податку четвертої групи. Вони платять відрахування до місцевих бюджетів і тим самим підтримують розвиток громад на додачу до соціального навантаження, яке існує, незалежно від напряму бізнесу. Якщо ж їх переведуть на загальну систему оподаткування, то це не тільки може вдарити по бюджетах громад, але й не принести відчутних надходжень до бюджету. Виробники, які останніми роками зазнають збитків, не матимуть змогу заплатити в казну податок на прибуток. Якщо ж підприємець працює на єдиному податку четвертої групи, то він перераховує кошти до місцевого бюджету незалежно від фінансових результатів своєї роботи. Нова норма є також очевидно дискримінаційною, оскільки новації торкнулися тільки однієї, а не всіх аграрних галузей.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає. Сумнівними виглядають навіть озвучені Мінфіном 100 млн грн від такого кроку. В результаті і ця сума може виявитися ще скромнішою.

«Якщо уряд і Верховна Рада продовжать використовувати тільки методи посилення податкового тиску на бізнес, розширюючи і без того чималі повноваження різних контролерів, то, на жаль, тіньовий сектор буде тільки рости. Бізнес закликає до розвитку економіки через залучення інвестицій та створення нових робочих місць і до збільшення доходів Державного бюджету шляхом перекриття нелегальних схем. Законопроєкт № 5600, який збільшує навантаження на сумлінний бізнес і створює умови для посилення необґрунтованого тиску на бізнес, є спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки. Ухвалення законопроєкту № 5600 неприпустиме», — йдеться в спільній заяві Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та Союзу Українських Підприємців.

biz.nv.ua