Уряд хоче заборонити птахівникам працювати на єдиному податку. Чому це погана ідея

06-серп-2021

Автори законопроєкту № 5600 пропонують перевести всіх виробників, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок або курей, а також виробників яєць на загальну систему оподаткування.

Революційні зміни, за оцінками Мінфіну, принесуть держскарбниці не так і багато — всього 100 млн грн. Це в разі, якщо птахівницькі підприємства «спрацюють у прибуток» в нинішніх умовах. Але є великий ризик, що разом з тим частина компаній підуть «у тінь», деякі й зовсім закриються, а місцеві бюджети втратять хороше джерело надходження коштів.

Скандальний законопроєкт

Депутати подали понад 10 тис. правок до скандального законопроєкту № 5600 Про внесення змін до Податкового кодексу. Документ був прийнятий Верховною Радою в першому читанні 1 липня, законодавці готуються розглянути його вдруге найближчими тижнями. Головна новація документа — зміна правил адміністрування податків. Норми нового документа не сподобалися бізнесу і профільним асоціаціям.

Наприклад, фіскали зможуть направляти запити платнику податків і приходити з позаплановою перевіркою (з будь-якої формальної причини, як можна прочитати в законопроєкті). А за її результатами — донараховувати суми податків. Поки компанія оскаржує рішення податківців, її майно можуть взяти в податкову заставу. Що це означає? Фактичне зупинення роботи. Компанія може зіштовхнутися з проблемами та в деяких випадках не матиме змогу закуповувати і продавати товари, залучати кредити тощо.

Дискримінаційні норми

Зміни торкнулися і птахівників. Галузь стала єдиною на аграрному ринку, де виробники не зможуть працювати на єдиному податку. Всі підприємства, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок, курей, а також виробники яєць зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування. Причому, за словами голови ради директорів Союзу птахівників України Олександра Бакуменка, в пояснювальній записці до законопроєкту не наводяться аргументи для такого кроку.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає.

І це не найкраща ідея, вважають у профільних асоціаціях. Виробництво яєць в першому півріччі скоротилося на 21% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — такого різкого падіння не спостерігалося в галузі останні 20 років. М’яса птиці за цей же період виробили на 8% менше. Двадцять підприємств закрилися, а 15 тис. осіб втратили роботу.

Галузь зіткнулася з кризою, і додаткові податкові новації можуть лише погіршити і так непросту ситуацію, вважають виробники. Багато невеликих компаній, які, наприклад, займаються вирощуванням качок або перепелів, зараз працюють на єдиному податку четвертої групи. Вони платять відрахування до місцевих бюджетів і тим самим підтримують розвиток громад на додачу до соціального навантаження, яке існує, незалежно від напряму бізнесу. Якщо ж їх переведуть на загальну систему оподаткування, то це не тільки може вдарити по бюджетах громад, але й не принести відчутних надходжень до бюджету. Виробники, які останніми роками зазнають збитків, не матимуть змогу заплатити в казну податок на прибуток. Якщо ж підприємець працює на єдиному податку четвертої групи, то він перераховує кошти до місцевого бюджету незалежно від фінансових результатів своєї роботи. Нова норма є також очевидно дискримінаційною, оскільки новації торкнулися тільки однієї, а не всіх аграрних галузей.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає. Сумнівними виглядають навіть озвучені Мінфіном 100 млн грн від такого кроку. В результаті і ця сума може виявитися ще скромнішою.

«Якщо уряд і Верховна Рада продовжать використовувати тільки методи посилення податкового тиску на бізнес, розширюючи і без того чималі повноваження різних контролерів, то, на жаль, тіньовий сектор буде тільки рости. Бізнес закликає до розвитку економіки через залучення інвестицій та створення нових робочих місць і до збільшення доходів Державного бюджету шляхом перекриття нелегальних схем. Законопроєкт № 5600, який збільшує навантаження на сумлінний бізнес і створює умови для посилення необґрунтованого тиску на бізнес, є спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки. Ухвалення законопроєкту № 5600 неприпустиме», — йдеться в спільній заяві Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та Союзу Українських Підприємців.

biz.nv.ua

Більше новин
Прогноз: Курятина подорожчає до кінця року
22-вер-2021

Парадоксальна ситуація склалася на ринку м'яса птиці: при зростанні обсягів виробництва, які вже перевищують внутрішній попит, ціни на м'ясо птиці зростають.

Про це заявила провідний науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру »Інститут аграрної економіки« к.е.н. Наталія Копитець, йдеться у повідомленні закладу.

За її словами, оптово-відпускна ціна на птицю (тушка куряча) на початку вересня 2021 р. становила 48,00-74,50 грн/кг. За рік — з початку вересня минулого року до початку вересня 2021 року — середня оптово-відпускна ціна на птицю (тушка куряча) в країні зросла на 29% та становила 58,81 грн/кг.

При цьому, за останніми даними Держстату, у липні 2021 року найбільших змін зазнали споживчі ціни на м«ясо птиці (тушку курячу) та філе куряче. Споживчі ціни на тушку курячу збільшилися проти липня 2020 року більш ніж на третину (+34,59%) і склали 69,34 грн/кг, а філе куряче подорожчало на 29,30% — до 109,70 грн/кг.

За результатами досліджень науковців, таке стрімке зростання споживчих цін на м'ясо птиці спричинене кількома чинниками.

По-перше, за період з січня по липень 2020 р. споживчі ціни на тушки курячі знизилися на 17%, а на філе — на 22,3%, нагадала Наталія Копитець. Це було обумовлено карантинними заходами, пов'язаними з Covid 19, які передбачали закриття кордонів. Отже, з одного боку експорт був призупинений, а з іншого — внутрішнє споживання було обмежене низькою платоспроможністю населення.

Тому зростання цін у січні-липні 2021 року обумовлене відновленням їх до рівня 2019 року. Адже у липні того року споживчі ціни на м'ясо птиці (тушку курячу) становили відповідно 61,78 грн/кг, а за 1 кг курячого філе слід було заплатити 109,19 грн/кг, зауважила вчена.

Крім того, важливим фактором зростання споживчих цін у січні-липні 2021 року стало скорочення на 3,5% поголів'я птиці, спричинене зростанням собівартості внаслідок здорожчання зернових культур та комбікормів.

Подальшу цінову ситуацію на м'ясо птиці визначатимуть ціни на вхідні ресурси та платоспроможність населення. За прогнозними оцінками науковців, до кінця 2021 року можливе подорожчання всіх видів м«яса птиці на 3-7% підсумувала Наталія Копитець.

AgroPortal.ua

Детальніше
Міністерство аграрної політики та продовольства України запустило широкомасштабне опитування аграріїв
18-серп-2021

Мета опитування — оцінити, наскільки простою є їх взаємодія з державними органами.

Про це йдеться на сайті Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Крім того, аграріям пропонується вказати, які довідки і справки, заявки чи виписки, інші форми взаємодії з державою в земельній сфері, податковій, банківській тощо є застарілими або не актуальними.

«Чим більше товаровиробників долучаться до нашого опитування, тим якіснішим буде зріз і предметнішим наше розуміння, як саме рухатися в напрямі цифрової трансформації в сфері аграрної політики. Важливо, де це можливо й гостро необхідно, перевести різноманітні види довідок в електронний формат, а ще низку — взагалі ліквідувати як застарілі і рудимент. Тому ми хочемо це робити спільно з людьми, які ці довідки й регулярно оформлюють, рухатись від потреб ринку, використовуючи так звану agile методологію, яка дозволяє розробляти найкращі рішення в сфері програмного забезпечення і спрощувати механізми взаємодії», — розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.

 

Детальніше
Моніторинг цін: відчутне підтягування до ринкових позначок у першу декаду жовтня
14-жовт-2022

В першій декаді жовтня закупівельні ціни на молоко від промислових господарств показали найбільший приріст за весь рік у спробі підтягнутися до ринкових позначок. Але зважаючи на чудові показники зовнішньоторгівельної діяльності в попередні місяці і той факт, що значна частина молока іде саме на експорт, темпи росту закупівельних цін на сировину на цьому фоні можна впевнено назвати стриманими.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Відтак, станом на 10 жовтня середня закупівельна ціна на молоко екстра ґатунку склала 11,60 грн/кг без урахування ПДВ, що на 62 коп. вище ціни кінця вересня. Ціновий діапазон в залежності від розміру партії коливався від 10,20 до 12 грн/кг.

Таке зростання цін на молоко екстра ґатунку пояснюється його затребуваністю на фоні збільшення кількості молокопереробних підприємств з «єврономером». Для виконання контрактів підприємства потребують молока високої якості.

Вищий ґатунок зріс на +15 коп. — до 10,48 грн/кг. Ціновий коридор тримався у межах 9,50−11 грн/кг.

Перший ґатунок також підтягнувся відразу на 35 коп. — до 10,13 грн/кг. Ціна на таке молоко коливалася від 9,16 до 11 грн.

Середньозважена ціна трьох ґатунків проти показника кінця вересня піднялася на 37 коп. — до 10,73 грн/кг.

Високі ціни на молочні продукти, початок опалювального сезону та рецесія в ЄС впливають на заключення ф’ючерсних контрактів щодо поставок молочної продукції. Об'єми майбутніх контрактів та ціни на імпорт українського набілу починають просідати. До того ж ЄС починають компенсувати запаси за рахунок імпорту з країн Океанії (Австралія та Нова Зеландія), де наразі триває сезон великого молока. А враховуючи те, що Європа була основним торговим партнером для України, в короткостроковій перспективі ціни, швидше за все, вже не будуть показувати такого стрімкого росту. Однак підтримку цінам буде надати сезонне скорочення виробництва молока. Разом із тим додатковими ризик-факторами для прогнозування ситуації на молочному ринку України на найближчі тижні стали наслідки посилення російської агресії та ракетні обстріли українських міст та наслідки можливих перебоїв у електропостачання як для молочних ферм, так і для заводів і торгівельних мереж.

Пресслужба Асоціації виробників молока

Детальніше
Свіжі молокопродукти: експорт скорочується, імпорт стабільно зростає
27-бер-2018

Напередодні Великодня споживання свіжої молочної продукції в багатьох регіонах країни знизилося, а продати надлишки на експорт, як це відбувається в інших категоріях молочної продукції, нереально.

Незважаючи на пасивність продажів, виробники свіжих молочних продуктів не знижують ціни на свою продукцію, щоб потім у квітні знову не обговорювати з мережами збільшення цін. У крайньому випадку переробники вдаються до акційних знижок.

В середині березня свіжі молочні продукти в дешевій упаковці продаються великими операторами, в основному, за наступними цінами:

молоко 2,5%, плівка — 17,0−19,0 ​​грн/л

кефір 2,5%, плівка — 19, 5−22,0 грн/л

сметана 15%, плівка — 42−48 грн/кг

сир кисломолочний 9% - 90−100 грн/кг

Ціни на свіжі молокопродукти трохи зміцняться вже в квітні, незважаючи на прогнозоване зниження цін на молоко сировину.

Експорт свіжих молокопродуктів залишається вигідним, але шукати зовнішні ринки збуту для такої продукції вкрай складно. Час від часу вдається тільки трохи збільшувати експортні продажі ультрапастертеризованого молока, але минулий місяць і по цій позиції виявився провальним: в порівнянні з січнем експорт молока впав відразу в два рази, до 700 тонн, а в цілому свіжих молокопродуктів було продано за кордон лише 1,2 тис. тонн. Кардинально збільшити експорт цих продуктів найближчим часом навряд чи вдасться.

А ось імпорт свіжих молочних продуктів зростає майже стабільно. У лютому в країну завезено 550 тонн кисломолочних продуктів.

infagro

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок