Кількість малих і середніх свинарських підприємств може зменшитися

Держпродспоживслужба у тестовому режимі запустила чат-бот. Відтепер українці мають змогу поскаржитися на порушення їхніх прав за декілька кліків.

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

«Сьогодні ми приділяємо багато уваги діджиталізації процесів, — зазначає Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. — Оскільки захист прав споживачів є одним із ключових напрямків нашої діяльності, нашим завданням було створення зручного інструменту комунікації. Сподіваюся, українці будуть активно користуватися цим інструментом для захисту своїх прав. Адже тепер не потрібно надсилати листи або втрачати час у чергах на прийом».

Для того щоб залишити звернення, потрібно вказати дані заявника, обрати тип звернення (заява, скарга, пропозиція) та викласти суть питання. Після цього, залежно від суті звернення, необхідно відповісти на додаткові питання. До заяви можна додавати фото або документи.

За словами заступника Голови Держпродспоживслужби Анатолія Вовнюка після завершення тестового періоду можливе вдосконалення функціоналу чат-боту. «Ми хочемо, щоб цей інструмент був зручним для користувачів, тому аналізуватимемо, наскільки активним та ефективним буде його використання», — підкреслив Анатолій Вовнюк.

Чат-бот є одним із компонентів системи Е-споживач, впровадження якої було анонсовано нещодавно. Скористатися чат-ботом можна у додатку Telegram за посиланням: @derzhspozhivsluzhba_bot.

Раніше Владислава Магалецька повідомляла, що діджиталізація є одним з ключових напрямків реформування Держпродспоживслужби.

Уряд в черговий раз вдосконалив програму «Доступних кредитів 5−7-9%», збільшивши максимальну допустиму державну допомогу з 200 тис. до 400 тис. євро на період карантину та протягом шести місяців після його скасування.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Таке рішення було прийнято 24 лютого на черговому засіданні Кабінету Міністрів України.

«Ми постійно в діалозі з бізнесом, чуємо їх запити і намагаємось оперативно реагувати. Знаємо, що деякі підприємства не могли скористатися програмою „5−7-9“, адже до цього за іншими програмами вже могли використати визначений державою ліміт підтримки у 200 тис. євро. Наше чергове вдосконалення, а саме збільшення цього ліміту вдвічі до 400 тис.євро, суттєво розширить коло отримувачів державної допомоги та строки користування підтримкою. Ми прагнемо, щоб бізнес мав ще більший доступ до довгострокових ресурсів, мав можливість інвестувати у свій розвиток і розвиток нашої держави», — прокоментував зміни Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, сьогоднішнє рішення розблокує проблему, з якою до цього стикалися, наприклад, аграрії, які, окрім «5−7-9», є активними користувачами окремих державних програм підтримки АПК. Також нове вдосконалення буде корисним і для середнього бізнесу, який користуючись великими сумами кредитування, міг розраховувати на їх дію лише на певний період (при максимальному обсязі кредиту у 50 млн грн термін користування складає приблизно до 2-х років). Відтепер у середнього бізнесу буде можливість користуватися кредитами протягом довшого періоду дії програми, тим самим планувати свою діяльність, свої інвестиції, на більш довгий період.

Також варто зазначити, що збільшення ліміту до 400 тис. євро не суперечить нашим зобов'язанням з ЄС.

Нагадаємо, що від старту програми банки-учасники видали 8 916 кредитів на загальну суму 21,4 млрд грн.

Докладніше про те як приєднатися до програми читайте за посиланням. 

Агрохолдинг МХП заявив, що продовжуватиме виробляти зерно та м’ясо птиці на своїх підприємствах у центрі та на заході України, які відносно безпечні, ніж решта регіонів, пише Euromeatnews.

Також найбільший виробник м’яса птиці в Україні заявив, що продовжуватиме експортувати курятину за допомогою вантажівок.

До вторгнення росії в Україну MХП, який також вирощує кукурудзу, соняшник, пшеницю та ріпак, отримував близько 60% свого щорічного доходу від експорту в $1,9 млрд. Ця частка впала майже до нуля, оскільки війна відірвала компанію від звичайних морських маршрутів перевезень, що змусило її шукати альтернативи.

«Ми розглядаємо експорт залізницею, але це складно через відмінності в інфраструктурі української та європейської залізниць, – зазначила фінансова директорка МХП Вікторія Капелюшна для Bloomberg News. – Ми почали експорт м’яса птиці вантажівками, і найближчим часом очікуємо збільшення обсягів».

Нинішня посівна кампанія може охопити майже 95% земель, що належать агрохолдингу. МХП був основним постачальником птиці до ЄС, на Близький Схід та Азію. Частина цих ринків може бути втрачена через зрив, спричинений вторгненням росії в Україну. Однак компанія володіє ще птахофабрикою в Словенії та п’ятьма новими фермами у Сербії.

Як повідомлялося, Вінницька птахофабрика передала громадам 1,7 тис. тонн курятини.

Нагадаємо, через обстріли й пожежу на складі під Києвом знищено продукцію МХП.

 poultryukraine.com 

Про ключові кроки реалізації економічної стратегії розповів Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України Олексій Любченко у статті «Ключові завдання для економічного зростання України» для LB.ua, йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

«Рівень доходів населення України є вдвічі нижчим порівняно з географічними сусідами. Маючи колосальний та якісний трудовий потенціал, велику територію, великий індустріальний сектор, Україна має змогу сформувати потужний внутрішній ринок з достойними зарплатами, що буде підтримувати внутрішній попит», — прокоментував Олексій Любченко.

Серед ключових першочергових заходів:

• Експансійна фіскальна політика з акцентом на підтримку інфраструктурних проектів та здешевлення кредитування пріоритетних галузей.
• М’яка монетарна політика з акцентом на застосування інструментів цільового рефінансування банківських позик. Облікова ставка повинна зберігатися нижче нейтральної до появи стійких темпів зростання на рівні 4−5% ВВП.
• Підтримка виробництв, які передбачають локалізацію технологічних процесів на території України.
• Здоровий протекціонізм у сферах, які пов’язані з переробкою сировинної продукції, що добувається чи виробляється в Україні.
• Постійно діючий інститут здешевлення вартості кредитування цільових інвестиційних проектів (включаючи підтримку МСБ та іпотечного кредитування).
• Розвиток механізмів залучення коштів населення в інвестиційні проекти за участі держави.