Українська курятина поїде до Єгипту

Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування та екстремальні погодні явища у 2022 р. продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та вплив цього на глобальну продовольчу безпеку.

Про це йдеться у щорічному звіті про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), розробленому за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience.

Як зазначається, за результатами аналізу, глобальна продовольча безпека продовжує погіршуватися після досягнення свого піку в 2019 р. 

«Хоча глобально показники Індексу означають, що за останні кілька років рівень доступності сільськогосподарських ресурсів за шкалою рейтингу покращився, але загалом у сільському господарстві показники залишаються низькими, включаючи відсутність державних витрат на сільськогосподарські дослідження та розробки, іригаційну інфраструктуру та поліпшення родючості ґрунту», — констатують експерти. 

Показники GFSI свідчать, що країни стикаються з безпрецедентним зростанням цін на продовольство та голодом. Світ знаходиться на критичному перехресті. Щоб запобігти значним ризикам у глобальній продовольчій системі, необхідно здійснити довгострокові структурні інвестиції.

Стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво — країна посідає 71 сходинку Індексу серед 113 країн, хоча минулого року її місце було 58. 

«Розв’язана росією війна суттєво вплинула на стан продовольчої безпеки в Україні — країна посіла останнє місце в Європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65 сходинку серед 113 країн світу», — зазначається у повідомленні. 

За показником «Доступність продуктів харчування» Україна отримала 48,1 бал зі 100 і посідає 93 місце у світі та 26 місце з 26 країн Європи. Найслабкішими чинниками за цією метрикою в країні є політичні та соціальні бар'єри, інфраструктура ланцюга постачань, розвиток сільськогосподарських досліджень та стратегія доступу до продуктів харчування. 

Найгірший показник української продовольчої безпеки — «Сталість та адаптивність» (43,5 бала зі 100 та 94 місце глобально) — відображає суттєві проблеми стосовно доступу та управління водними ресурсами, а також недоліки в системі управління ризиками. 

За показником забезпечення продуктами харчування Україна посідає найгірше місце в Європі і 65 сходинку глобально, що спричинено суттєвим зростанням цін, зміною середніх витрат на продукти харчування та відсутністю потужних державних програм захисту. 

«Єдиний показник, який демонструє кращу ситуацію, — фактор якості та безпечності їжі, за яким Україна налічує 71,3 бали зі 100, або 52 сходинку глобального рейтингу. За оцінками експертів, українці вживають достатньо якісного білка, а харчові продукти загалом є безпечні, хоча раціон середнього українця не відзначається різноманітністю», — додають експерти. 

Погіршення продовольчої безпеки в країні через війну спричинене, зокрема, знищеними логістичними ланцюгами та інфраструктурою, зруйнованими господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах, зростанням базових продовольчих потреб у найбільш постраждалих регіонах країни. Фактично продовольча безпека країни стає відповідальністю бізнесу — агрохолдингів, малих та середніх господарств, а також їхніх партнерів-постачальників ресурсів, вважають дослідники.

agroportal.ua

Перед запуском ринку землі озвучено структуру земель сільськогосподарських підприємств України. Про це розповів під час парламентського слухання «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення» голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський. 

Він розповів, що всі діючі підприємства, які подають звітність, розділили на три категорії:

перша – це підприємства, які обробляють до 1 тис. га,

друга – від 1 до 10 тис. га,

третя – від 10 тис. га.

«На першу групу припадає близько 35,6 тис. господарств, які обробляють 23% усіх сільськогосподарських земель, на останню групу припадає 182 підприємства, що обробляють 21% земель. Найбільшою групою є середня – 4720 підприємств, що мають в обробітку 56% земель», — каже він.

Чим займаються ці підприємства на сільськогосподарських землях?

За даними голови аграрного комітету Миколи Сольського, розподіл виглядає так:

54% — це вирощування зернових культур,

32% — технічні культури,

6,2% — кормові культури

6,5% — овочівництво,

0,8% — плодово-ягідні,

0,2% — виноградарство,

менше 0,1% — хмелярство.

Найбільш розчаровує той факт, що під овочівництво, садівництво, ягідництво, виноградарство та інші сфери багаторічних насаджень використовується менше 8% земель сільськогосподарського призначення.І виною цьому є саме відсутність прозорого ринку землі. Не буде господар на орендованій землі без власності закладати багаторічні насадження, вкладати значні кошти в покращення якості ґрунтів, у полив та іншу необхідну інфраструктуру. Тобто, у ті галузі, які потребують довготривалих інвестицій. Людей, які цим зараз займаються можна назвати сміливцями», — підсумував він.

agropolit.com

Одним із ризиків майбутнього сільськогосподарського сезону є здорожчання та дефіцит добрив. Через дорогий газ мінеральні добрива вже підскочили на 35%.

Таку думку висловила Ануш Балян, академік НААН, доктор економічних наук, передає golos.com.ua.

«Є загроза, що аграрії будуть спроможні придбати лише 30% від необхідного обсягу добрив. На все ще й накладається деградація ґрунтів, яка вимагає термінового переведення виробництва на ґрунтозберігаючі технології з мінімальним механічним порушенням ґрунту та компостуванням», — розповідає експерт.

За її словами, через фактор енергоносіїв, у наступному році Україна також може повністю втратити тепличну галузь. Станом на зараз, вже 30% тепличників зупинили роботу. А тепличні технології, на відміну від молокозаводів, на паузу не поставиш. У собівартості продукції тепличних господарств частка енергоресурсів становить 50−60%, тому через газові тарифи ціна на українські овочі та зелень стає абсолютно неконкурентною порівняно з імпортною продукцією. Річ у тому, що у країнах ЄС, Ізраїлю та Туреччині держава компенсує виробникам частину вартості енергоносіїв, чого немає в Україні.

«Чого нам очікувати? Найнегативніший сценарій означатиме, що виробникам доведеться суттєво підняти відпускні ціни, автоматично на 50−80% зросте вартість продуктів у роздріб. Чи зможе врятувати уряд ситуацію соціалістичними методами держрегулювання цін, у тому числі непопулярною картковою системою, яка вже викликає скепсис не лише в економістів, а й у простих громадян — питання складне. Якщо інструменти будуть половинчатими, або ж несвоєчасними, продовольчі товари зникатимуть з продажу один за одним. Бо виробництва зупинятимуться», — наголошує Балян.

Вже зараз ціни на продукти в Україні вищі, ніж у Європі, при значно більших зарплатах там. Ті ж поляки витрачають на продукти 12% сімейного бюджету, українці — до 50%. Це при тому, що ПДВ на продукти там не перевищує 5%, проти 20% в Україні.

«В ЄС взагалі з другого півріччя, на тлі здорожчання енергоносіїв та пандемії, збираються скасувати ПДВ на харчі. Не забуваємо, що сільське господарство ЄС ще й дотується державою на 60%, а наші сільгоспвиробники жодних дотацій не отримують», — підсумувала академік НААН.

Із 1 вересня аграрії зможуть податися в Державному аграрному реєстрі на дві програми з держпідтримки: виплату на гектар землі та на дотацію за утримання корів.

Про це розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, коментуючи економічні новини. Про це повідомили у пресслужбі Мінагрополітики.

«Розпочинаємо через ДАР дві програми підтримки. Перша — це виплата на гектар у розмірі 3100 грн на 1 га. Максимальний розмір — до 120 га. Немає обмежень, скільки гектар є у власності громадян, це може бути і один, і два гектари. Друга програма — підтримка тих, хто тримає від 3-х до 100 корів. Виплата буде в розмірі 5300 грн на корову», — зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, підтримку зможуть отримати в тому числі й особисті селянські господарства. Єдина і ключова умова — земельні ділянки мають бути зареєстровані, це ж стосується і корів.

Він анонсував старт прийому заявок на держпідтримку вже з 1 вересня.

«Але в ДАРі можна вже зареєструватися, а з 1 вересня за 5 хвилин відправити заявку на ту чи іншу допомогу. Зареєструватися може будь-хто, для цього потрібно мати електронний підпис. Це необов’язково має бути юридична особа, може бути фізична особа-селянин. Жодних обмежень немає», — пояснив Тарас Висоцький.

kurkul.com