Понад третина промислового молока надійшла на переробку екстраґатунком

09-лют-2021

За підсумками 2020 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 511,8 тис. т молока, що на 7,6% менше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому розподіл молока-сировини на ґатунки у загальному валі молока продемонстрував зростання частки «екстра» та «міграцію» другого ґатунку у перший.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Так, частка сировини екстраґатунку у загальному валі надходження на переробку зросла з 20,5 до 26,9%, або 885,1 тис. т в натуральному виразі. Відсоток вищого ґатунку знизився з 27,1% до 26,6% (875,9 тис. т.). А першого, навпаки, зріс з 27,3% до 41,4% (1 млн 361,9 тис. т.). Частка другого ґатунку різко зменшилася з 23,3 до 4,6% (150,5 тис. т). Звідси, випливає логічна відповідь, чому так зросла частка першого ґатунку.

Разом з тим, структура надходження молока на заводи від промислових ферм мала наступний вигляд: 34,6% (проти 27,2% у 2019 р.) екстра, 34,2% (35,9%) вищого ґатунку, 30,4% (32,3%) першого та 0,6% (3,7%) другого ґатунку.

В господарствах населення відбувся бутафорний стрибок якості. Частка другого ґатунку скоротилася з 83,2% до 18,4%, а  от першого ґатунку, навпаки, зросла з 12 до 79,9%. Таким чином заводи намагаються підлаштуватися під вимоги нового законодавства якості та безпечності молока в умовах, коли не можуть відмовитися від селянського молока.

Більше новин
Мінекономіки працює над концепцією врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією
09-вер-2020

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розробляє концепцію щодо врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією.

Зокрема, міністерство працює над впровадженням зваженого принципу оплати постачальникам, щоб зробити продукт доступним для споживача, збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції.

«Це питання актуальне насамперед для малих виробників, які мають слабкі позиції в структурі роздрібної мережі - саме від них ми постійно отримуємо звернення. У контексті оплати за поставлену продукцію вони змушені працювати за умовами, запропонованими торговельними мережами. Важливий аспект концепції Мінекономіки — впровадження зваженого принципу оплати постачальникам, щоб зробити продукт доступним для споживача, збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції. Це, у свою чергу, сприятиме розвитку малого та середнього виробника», — наведено у повідомленні слова заступника міністра економіки Тараса Висоцького.

Питання врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією порушувалося на засіданні робочої групи Палати з питань контролю за цінами та антимонопольного регулювання з метою обговорення взаємовідносин між постачальниками та торговельними мережами, а також важливих аспектів законопроекту «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку».

У засіданні брали участь заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Висоцький, голова комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, представники комітетів Палати з питань харчової промисловості, роздрібної торгівлі та електронної комерції.

Мінекономіки, зокрема, працює над концепцією щодо врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією. Вже зареєстровано законопроект, яким пропонується врегулювати торговельну діяльність харчовими продуктами шляхом закріплення у законодавстві максимального терміну оплати за поставлені товари, закріплення максимального рівня бонусів, а також заборони мережам нав’язувати додаткові послуги постачальникам.

Так, згідно з повідомленням на сайті міністерства, за експертними пропозиціями комітету Палати з питань харчової промисловості, роздрібної торгівлі та електронної комерції пропонується надати бізнесу можливість саморегулювання в спірних питаннях на період трьох-п'яти років. У разі неефективності саморегулювання пропонується визначити контролюючим органом Антимонопольний комітет України.

Законопроект «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку» від 4 грудня 2019 року № 2529 авторства депутата Олександра Дануци (партія «Слуга народу») пропонує встановити максимальний термін розрахунків між постачальниками продовольчих товарів і продавцями, які здійснюють торгівлю ними. Так, для товарів, термін придатності яких менше ніж 11 днів, розрахунки між ними здійснюються не пізніше ніж 10 календарних днів із дня отримання партії товарів; для товарів, термін придатності яких понад 10 днів, розрахунки здійснюються не пізніше ніж 60 календарних днів із дня отримання партії товарів.

censor.net

Детальніше
Чи варто застосовувати для годівлі свиней побічні продукти галузі?
07-лют-2020

Наразі українське законодавство не регулює питання застосування побічних продуктів виробництва свинини у процесі відгодівлі свиней. Утім, у ході адаптації вітчизняного законодавства до норм Євросоюзу, буде ухвалено норми, які б забороняли це робити, зазначають в Асоціації «Свинарі України» (АСУ).

Зазначається, що заборонити використання побічних продуктів галузі варто, оскільки такі дії можуть спричинити виникнення загроз для біобезпеки на свиногосподарствах.

«Вітчизняна нормативна база не регулює це питання. На відміну від ЄС —Регламент (ЄС) № 1774/2002. Посилаючись на наукові рекомендації, цей документ встановлює заборону на «згодовування тваринам білків, отриманих з організму/частин організму тварин того самого виду» з метою знизити ризик розповсюдження захворювань. Посилаючись на європейське законодавство та в умовах складної епізоотичної ситуації в Україні, такий підхід може бути рекомендованим до застосування в Україні», – зазначають в Асоціації «Свинарі України».

Meat-Inform

Детальніше
У ЄАЕС розроблять єдину методику оцінки цінності племінних тварин
30-серп-2017

Збільшення продуктивності в тваринництві неможливо без ефективної геномної селекції. До такого висновку прийшли учасники семінару зі створення системи геномної селекції в Євразійському економічному союзі (ЄАЕС), який був організований Департаментом агропромислової політики ЄЕК спільно з ФАО.

На думку директора Департаменту агропромислової політики ЄЕК Станіслава Бубена, формування системи геномної селекції дозволить забезпечити сталий розвиток тваринництва, знизити залежність від поставок з третіх країн, повідомляє прес-служба ЄЕК.

На поточний момент ця залежність досить велика. У 2016 році експорт м'яса різних видів на територію країн ЄАЕС досяг 1,9 млрд доларів. Підвищеним попитом також користується племінна продукція з високим генетичним потенціалом: з 2012-го по 2016 роки її поставки в ЄАЕС склали 2,6 млрд доларів. Основна частка імпорту в грошовому вираженні припадає на велику рогату худобу — 53%.

«Нам необхідно зберегти свої генетичні ресурси, в тому числі за рахунок підвищення ефективності селекційного відбору. Впровадження в виробництво геномної селекції дозволить визначити племінну цінність молодняку ​​в ранньому віці з ймовірністю до 70%, а крім того, до чотирьох разів скоротити витрати на проведення оцінки і утримання племінних виробників», — зазначив Станіслав Бубен.

У 2017−2018 роках в ЄАЕС буде розроблена єдина методика оцінки цінності племінних тварин з використанням методу найкращого лінійного незміщеного прогнозу. Це в перспективі дозволить перейти до використання геномної селекції на базі Євразійської координаційної ради з племінному тваринництва.

Одним з важливих підсумків семінару стало рішення про вироблення пропозицій щодо співпраці спеціалізованих установ ЄАЕС і третіх країн в галузі генетичної селекції.

До слова, в Білорусі геномною селекцією займаються в Інституті мікробіології НАН Білорусі, де створена лабораторно-експериментальна ділянка по виділенню, очищенню і ліофілізації людського лактоферину з молока трансгенних кіз.

milkua.info

Детальніше
ЄС: ціни на свиноматок стабілізуються
13-серп-2020

Ціни на вибракуваних свиноматок в ЄС за останні кілька тижнів впали особливо різко, «перегнавши» падіння, що спостерігалося на ринку свиней забійних кондицій. Такий розвиток подій не здивував аналітиків Ради з питань розвитку сільського господарства і садівництва Великобританії (AHDB), адже нещодавнє закриття головного м’ясопереробного підприємства у Німеччині помітно скоротило пропускну здатність. А оскільки ринок свиней забійних кондицій є більш цінним і має менш гнучкий період забою, зрозуміло, чому його пріоритезували.

Так, у Німеччині, що є ключовим ринком м’яса свиноматок у Євросоюзі, у квітні ціна становила 1,7 євро/кг. На початку червня котирування знизилися до 1 євро/кг, відображаючи зниження попиту через пандемію коронавірусу. У липні перебої у роботі виробничих потужностей призвели до подальшого зниження до рекордно низького з 2014-го року рівня (0,9 євро/кг).

В інших країнах Євроблоку ціни здебільшого слідували німецькій тенденції: французькі та нідерландські котирування знизилися на понад 10% між початком червня і кінцем липня до 0,86 євро/кг і 0,92 євро/кг відповідно.

Особливо «відзначилися» ціни у Данії, знизившись за 8 тижнів майже на 25% до 0,69 євро/кг, що є найнижчим показником з початку 2019-го року.

За останні декілька тижнів, однак, ціни на свиноматок в ЄС дещо стабілізувалися. Незначне підвищення спостерігалося навіть у Німеччині. Найбільше переробне підприємство у цій країні відновило роботу, тому тиск на ринок зменшився. Крім того, китайські імпортери продовжують закуповувати великі обсяги свинини, тоді як спекотна погода на континенті сповільнює темпи росту свиней і збільшує попит на м’ясо для барбекю. Та, незважаючи на ці позитивні фактори, в Німеччині пропозиція свиней все ще перевищує попит, тому відчутного підвищення цін на свиноматок очікувати найближчим часом не варто.

PigUA.info за матеріалами ahdb.org.uk

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок