У 2018 році чотири області стали вільними від АЧС

Зниження цін на охолоджену свинину на полицях супермаркетів протягом жовтня констатують аналітики Асоціації «Свинарі України» за підсумками щомісячного моніторингу цін національних торгівельних мереж.

Середня роздрібна ціна на свинину упродовж жовтня «просіла» на 2,3% чи 4,3 грн/кг. Якщо на початку місяця кілограм охолодженого м’яса коштував в середньому 188,4 грн/кг, за три тижні ця позначка понизилася до 184,1 грн/кг.

«Ціни на полицях супермаркетів понизилися, віддзеркалюючи негативну цінову динаміку на свиней забійних кондицій. При цьому перегляд цін роздрібної торгівлі відбувається значно повільніше ― за місяць середня ціна кілограма живця «втратила» 7 грн. Розбіжність динаміки споживчих та закупівельних цін обумовлена як традиційним 5-7-денним відставанням зміни цін роздрібної торгівлі, так і низкою факторів, що впливають на ціноутворення на інших ланках виробничо-збутового ланцюга», ― констатують в аналітичному відділі АСУ.

Не зважаючи на згадану негативну динаміку, високі ціни на початку місяця та послаблення із відставанням сприяло підвищенню середньої ціни за підсумками місяця. Так, кілограм свинини у жовтні у середньому коштував 185,8 грн/кг, що на 5% чи на 9,3 грн/кг дорожче за вересневий показник. «Найбільше проти попереднього місяця подорожчали бюджетні та сезонно популярні стегно та лопатка ― на 11,7 грн/кг та 15,1 грн/кг відповідно. Зміна цін інших частин обмежилася 4-10 грн/кг чи 3,5-5% відповідно», ― додають аналітики.

Асоціація «Свинарі України»

Виробники починаючи з кінця серпня проводять активні переговори з дистриб'юторами і торговими мережами з метою збільшення цін на свою продукцію на початку вересня.

До таких кроків їх рухає істотне подорожчання сировини і надія на збільшення купівельного попиту з початком навчального року.

А поки в кінці серпня свіжі молочні продукти заводами продаються по: молоко (2,5%) в дешевій упаковці (плівці) — 15−18 грн./л, кефір (2,5%) — 17−19,5 грн./л, сметана (15%) — 40−48 грн./кг, сир (9%) — 75−90 грн./кг.

У вересні суцільномолочні продукти, швидше за все, подорожчають на 3−4%

Цільномолочники сподіваються на осіннє збільшення продажів, незважаючи на зростання цін. Але немає впевненості, що в цьому році так буде. Попит на їхню продукцію і до чергового подорожчання був слабким. Це змусило багатьох зменшити продаж, хоча в минулому місяці падіння продажів багатьом операторам все-таки вдалося зупинити, судячи з виробничої статистики.

У липні випуск товарного молока навіть трохи виріс до 35,2 тис. т, кисломолочних продуктів вироблено стільки ж, як і в попередньому місяці, 34,4 тис. т, а сирної продукції - на 2% менше, 5,3 тис. т.

Оператори розраховують на незначне серпневе і вельми помітне вересневе збільшення випуску продукції з незбираного молока.

Інфагро

Кінець року – час замислитися над тим, чого вдалося досягти за минулі 12 місяців, а над чим ще необхідно попрацювати. І хоча рік Земляної Свині був насиченим для виробників свинини у Асоціації «Свинарі України» визначили 5 найбільших здобутків та невдач року минаючого.

Fail №1. АЧС на свиногосподарствах

Як і упродовж попередніх років найбільшою проблемою для галузі свинарства залишається складна епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней (АЧС). Хоча станом на початок грудня цьогоріч кількість випадків менша, ніж минулоріч,  зафіксували 10 спалахів на промислових свиногосподарствах. Загалом, унаслідок спалахів цьогоріч тільки на постраждалих фермах знищили майже 110 тис. свиней.

Окрім того, на ряду з колосальними фінансовими та матеріальними збитками через спалах АЧС перед господарствами постала ще одна проблема — зобов’язання сплати ПДВ за знищене поголів’я. Державна податкова служба України тлумачить положення Податкового Кодексу України так: знищення основного стада (свиноматок і кнурів) внаслідок дії обставин непереборної сили не оподатковується ПДВ, а знищення товарного стада (а це становить 95% від усього поголів’я) — підприємство зобов’язане оподаткувати ПДВ.

Win №1. Скорочення випадків АЧС

Згідно з офіційною статистикою Держпродспоживслужби, в Україні цьогоріч зафіксували 53 спалахи африканської чуми свиней (станом на початок грудня). Це майже втричі менше порівняно з минулим роком, коли виявили 145 випадків хвороби.

Fail №2. Зменшення поголів’я свиней

Поголів’я свиней у країні стабільно скорочується: промислове свинарство втратило 2,1% (-73,5 тис. гол. до 3,35 млн гол.) у порівнянні з початком грудня 2018-го, а присадибний сектор — 7% чи 200 тис. свиней. Враховуючи, те, що для останнього місяця року сукупна чисельність свиней в країні на рівні 6 млн гол. є рекордно низькою, є усі передумови для встановлення нового антирекорду за кількістю тварин у секторі вже у перші два місяці 2020-го.

Win №2. Обсяги виробництва зросли

За 11 місяців 2019-го сільськогосподарські підприємства збільшили обсяги реалізації свиней на забій на 5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Так, ДССУ оцінює приріст промислової пропозиції свинини у 25,8 тис. т (до 470,7 тис. т). Загалом, упродовж аналізованого періоду на забій направили 4,3 млн свиней, що на 154 тис. голів більше ніж роком раніше. Збільшенню сукупної живої маси тварин також сприяло підвищення середньої забійної ваги однієї голови на 2 кг — до 109 кг.

Fail №3. Експорт

Хоча упродовж десяти місяців закордон спрямували майже 1,79 тис. т чи на 1,7% більше ніж за весь 2018-й та майже на 16% більше ніж за відповідний період минулого року, експорт свинини з України важко назвати дуже активним. Головна причина цього  — експортна ізоляція через АЧС.

Win №3. Обсяги імпорту зменшилися

За даними митної статистики ДФСУ, імпорт охолодженого та мороженого м’яса свиней до України за 10 місяців цього року склав 20,46 тис. т сукупною вартістю 39 млн дол. США. Це на 12,5% менше за натуральні обсяги імпорту свинини за аналогічний період минулого року та мінус 9,7% у валютному вираженні. Крім цього, зовнішньоторгове сальдо по свинині цьогоріч, хоч і від’ємне, проте майже на 5 млн менше — мінус 35 млн дол. США проти майже 40 у січні-жовтні минулого року.

Fail №4. Ціна

2019-й продемонстрував марність не тільки прогнозів на тривалий період, а й навіть оперативне планування цін у межах місяця. Так, цьогоріч волатильність цін була відчутнішою: «ціновий коридор» був ширшим (понад 11 грн/кг різниці між максимальною та мінімальною ціною за рік проти 8,5 грн/кг у 2018-му), а середня цінова позначка — на 2,5% чи більш ніж 1 грн/кг менша ніж рік тому (44,9 грн/кг).

Win №4. Перспективи відкриття ринку Китаю

Зростання обсягів дефіциту свинини у Китаї, найбільшому споживачеві свинини у світі, та пожвавлення відвантажень у цьому напрямку з найбільших країн-експортерів сприяє зростанню цін на свинину та продукти з неї на світовому ринку. Поки що, на можливість експорту до Піднебесної українські виробники можуть тільки сподіватися через заборону поставок через АЧС. Однак, цьогорічне запровадження компартменталізації для вітчизняних виробників свинини дає сподівання на те, що українську свинину будуть готові купувати закордоном незалежно від динаміки поширення АЧС в нашій країні. Крім того, варто очікувати, що слідом за світовими цінами «підтягуватимуться» і внутрішні.

Fail №5.  Невизначеність ринку землі

Ринок землі — питання, яке стосується всіх сільгоспвиробників. Вже упродовж пів року точаться «баталії» навколо запровадження його в Україні. Наразі Аграрний комітет розглядає майже 4000 тис. запропонованих до Законопроекту правок. Експерти прогнозують, що розгляд питання відкриття ринку землі можуть відкласти вже на наступний рік.

Win №5. Компартменти. Правила завезення тварин в Україну

Цьогоріч в українських свинарів з’явився інструмент захисту проти епізоотії та відкриття можливостей експорту для своєї продукції — компартменталізація.  В умовах АЧС це єдиний механізм доступу вітчизняної свинини до зовнішніх ринків і гарантія недоторканності господарства при ліквідаційних щодо АЧС заходах — у зоні захисту.

Окрім того, 24 листопада цього року в Україні набув чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки».

З запровадженням нових правил імпорту зменшиться кількість діагностичних досліджень, що мають проводитися на території країни-експортера. Як наслідок зменшиться і фінансове навантаження на операторів ринку, що планують ввозити живих тварин до України.

pigua.info

17 березня на засіданні Уряду прийнято постанову, яка вносить зміни у Порядок використання коштів за програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

«Прийняті зміни сприятимуть збільшенню кількості сільгоспвиробників, які можуть скористатися підтримкою, оновити техніку та обладнання на пільгових умовах. Серед прогнозованих результатів реалізації програми підтримки — зростання кількості машинобудівних підприємств та розширення номенклатури техніки, створення понад 500 нових робочих місць та 1 800 млн грн сплачених податків», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

На 2021 рік на цю програму передбачено 1 млрд грн.

Скориставшись програмою підтримки, один сільгоспвиробник може розраховувати на фінансову підтримку до 60 млн грн.

Отримати 25% компенсації вартості за придбану с/г техніку можуть юридичні особи та фізичні особи — підприємці - сільгоспвиробники.

Детальніше про програму за посиланням. 

Довідково: За період грудень 2019 року та січень — листопад 2020 року за програмою «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» сплачено 892,6 млрд грн компенсації. Загалом, було придбано 14 946 одиниць сільгосптехніки.