Експорт українського зерна сягне 30 млн т за певних умов

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі марафону UAразом розповів, на скільки мільйонів гектарів зменшилася посівна площа в Україні, як це вплине на продовольчу безпеку у світі, а також які найбільші виклики сьогодні вимушені долати учасники аграрного сектору.

«Сьогодні через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів», — пояснив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр, сьогодні держава рекомендує аграріям та фермерам сіяти насамперед ті культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара — менший за розмірами збір урожаю, щоб спростити логістику з вивезення урожаю за рахунок меншого об'єму. Це, зокрема, стосується соняшника, ріпака та сої.

«Звісно, фермер сьогодні обирає на свій розсуд, що сіяти. Але держава та всі учасники ринку між собою в контакті», — наголосив Міністр, зазначивши, що аграрії наразі повністю забезпечені насіннєвим матеріалом.

Він також запевнив, що аграрії призвичаїлися до важких умов і знаходять варіанти зберігання, транспортування необхідних ресурсів та забезпечують інші важливі речі, щоб посівна відбувалася.

Стосовно забезпечення пальним, Микола Сольський відповів, що наразі є певний прогнозований дефіцит, але прямо зараз фермери мають можливість брати необхідне пальне для посівної.

«Зрозуміло, що посівна тільки розпочинається, і обсяг пального треба збільшувати, але в ринковій економіці з таким ініціативним свідомим народом, як наш, особливо з фермерами, рішення буде знайдено», — запевнив він.

Найбільшим викликом, як зазначив Міністр, залишається питання вивезення зерна з країни.

«Суттєве обмеження експортних логістичних можливостей напряму впливає на те, скільки фермери й аграрії можуть продати зерна — відповідно, скільки отримати грошей, які необхідні для зарплат, посівної, виплати орендарям тощо. Це найскладніша річ», — зауважив він.

Тому пріоритетними завданнями на сьогодні є: налагодити логістику, дати можливість фермерам далі працювати та отримувати прибутки, втримати бізнес, виплатити оренду плату селянам і забезпечити зайнятість працівників.

Стосовно гарантій продовольчої безпеки світу Микола Сольський підкреслив, що сьогодні усім державам треба адекватно і глибоко розуміти складність ситуації та докладати максимум зусиль, аби зупинити цю війну.

«Адже будь-яке продовження війни — це здорожчання продуктів для всіх країн, у тому числі навіть тих, які раніше про це не думали», — акцентував він.

minagro.gov.ua

Світовий попит на кормові амінокислоти сьогодні на підйомі, що вже призвело до зростання цін, а також до прагнення виробників укладати довгострокові контракти з покупцями, відзначається в доповіді Kemiex. Так, ціни на метіонін, лізин і триптофан сьогодні значно вище, ніж кілька тижнів тому. При цьому потенціал зростання по метіоніну ще не вичерпаний, зазначають аналітики.

Серед кормових вітамінів цікава ситуація з вітаміном C. На думку експертів Kemiex, в найближчі місяці ціна на цей вітамін може додати кілька доларів, в результаті чого на ринку він буде торгуватися в діапазоні від 7 до 11 доларів за 1 кг. Така тенденція буде обумовлена ​​деяким перевищенням попиту над пропозицією, яке буде носити тимчасовий характер.

За матеріалами FeedNavigator

Цифровізація економічних процесів дозволить створити комфортні та прозорі умови для ведення бізнесу в Україні.

Про це розповів 19 листопада заступник міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра під час форуму «Бізнес без паперу».

«На сьогодні Е-дозвіл — це флагманський цифровий проект в Мінекономіки. На першому етапі в електронний формат буде переведено 13 найпопулярніших ліцензій. Для отримання цих дозвільних документів бізнесу достатньо буде подати онлайн-заявку. Тепер підприємці зможуть отримувати необхідні ліцензії максимально просто та швидко, а весь процес обробки документів стане абсолютно прозорим. Перелік ліцензій, доступних онлайн, буде постійно розширюватись», — зазначив Ігор Дядюра.

Ще один важливий проект Мінекономіки — «Е-підприємець», який надасть можливість підприємцям отримувати всі дозвільні документи на конкретний вид діяльності.

Наприклад, для відкриття перукарні підприємцю потрібно отримати 18 документів — від реєстрації бізнесу до вивіски. При чому важливо дотримуватись принципу послідовності, тобто неможливо отримати документ № 3, поки не отримав № 1−2. У проекті «Е-підприємець» буде реалізовуватись принцип «ланцюжка». Після запуску «Е-підприємця» подати заявку з пакетом необхідних документів можна буде одразу. Підприємець зможе відстежувати свою заявку і в кінці отримати повний пакет документів для започаткування власної справи.

Також Ігор Дядюра наголосив, що важливою умовою для розвитку сучасної інноваційної економіки, малого та середнього бізнесу є дерегуляція трудових відносин.

«Нещодавно був прийнятий в першому читанні законопроект № 5388 „Про дерегуляцію трудових відносин“. Це важливий крок для спрощення ведення бізнесу. На сьогодні надмірна зарегульованість трудових відносин часто призводить до того, що суттєва їх частина знаходяться в тіні. Законопроектом пропонується скасувати понад 30 обов’язкових кадрових документів. Роботодавець та працівник самостійно домовлятимуться про доцільність ведення таких документів», — зазначив заступник міністра економіки України.

agravery.com

Незважаючи на нинішні високі ціни на масло, виробництво молока продовжує залишатися в хронічно важкому стані, оскільки в Спільній сільськогосподарській політиці ЄС (CAP) відсутній механізм попередження криз.

«Частота кризових ситуацій у секторі викликає тривогу. Останнім часом багато господарств були змушені відмовитися від бізнесу. Було також сильно дестабілізовано роботу господарств, які продовжують свою діяльність», — говорить Сіта ван Кеймпема, віце-президент Європейської молочної ради (EMB).

Примусове скорочення виробництва, як правило, здійснюється за рахунок добробуту тварин — власне, тривалості їх життя, а також якості життя фермера і його сім'ї.

«Це неможлива ситуація, коли на сьогоднішній день ця ланка ланцюга виробництва молока, не отримує жодної уваги політиків. Перекоси у конкуренції на молочному ринку, що спостерігаються протягом багатьох років, призвели до того, що ціни на молоко значно нижчі, ніж коштує його виробництво», — говорить пані ван Кеймпема.

Дослідження, проведене BAL (Управління сільського господарства та сільськогосподарської соціології) та опубліковане 26 жовтня, показує розрахунки витрат на виробництво молока в п’яти ключових країнах, що виробляють молоко. Дослідження підтверджує дефіцит компенсації втрат на виробництво. Виявилося, що навіть у так звані «кращі роки» цей дефіцит неможливо було компенсувати.

За даними дослідження виявляється, що з 2012 року середньорічний дефіцит у Франції склав 21%, у Нідерландах — 23%, у Німеччині — 22%, Бельгії — 24%, а в Данії — 17%. EMB пояснює, що фермери не вимагають субсидій на виробництво молока. Чого вони потребують, так це механізму, який нарешті захистить сектор від подальших кризових ситуацій.

За інформацією Еuropean Milk Board, цей механізм повинен бути достатньо гнучким, щоб дозволити зростання в секторі при цьому забезпечивши зростання попиту. Цей механізм повинен бути легально закріплений у положеннях CAP, підкреслюють у EMB: «Було чітко показано, що відсутність таких положень в документах по аграрній політиці означає, що реакція на кризу відбувається занадто пізно, і навіть тоді вона часто не дає результату».

Спеціальна пропозиція EMB полягає в тому, щоб доповнити Milk Market Observatory постійним механізмом, який зможе тимчасово обмежувати або зменшувати виробництво у разі виникнення криз.

Експлуатація в молочному секторі може бути зупинена, а хронічно важкі, болісні часи можна скоротити, якщо правові положення САР будуть стабільно регулювати добровільне скорочення виробництва у майбутньому, вважає EMB.

ІНФАГРО за матеріалами The Dairy Site