Україна в ТОП-5 світових експортерів пшениці

Нещодавно виявлений низьковірулентний вірус африканської чуми свиней (АЧС) генотипу 1 викликає хронічні інфекції поголів'я свиней.

Так, дослідження підтверджують виявлення другого штаму вірусу АЧС у двох провінціях Китаю. Описані віруси АЧС є вірусами генотипу 1, відмінними від циркулюючого наразі вірусу генотипу 2 Georgia-07 та його похідних.

Ці вірусні ізоляти (негативні по гемадсорбції) мають нижчу вірулентність, що характеризується хронічним захворюванням, включаючи некротичні ураження шкіри та набряк суглобів.

Дані дослідження свідчать, що віруси легко передаються контактним тваринам. Примітно, що свиней, інфікованих цими вірусами, можна було легко пропустити на початку спалаху хвороби через їхню знижену вірулентність.

Сучасні діагностичні інструменти ПЛР (на основі p72) або серологічні (на основі ELISA) мають бути адекватними для виявлення інфікованих тварин, кажуть дослідники. Через знижені характеристики вірулентності та трансмісивності цього вірусу розумно припустити, що він може бути присутнім в інших регіонах Китаю та Південно-Східної Азії.

Наразі у Піднебесній розробляються вакцини проти АЧС проти Джорджії-07 та похідних (генотип 2, вірус серогрупи 8). Малоймовірно, що ці вакцини-кандидати забезпечать захист від вірусів (генотип 1, серогрупа 4), описаних тут через відсутність перехресного захисту, який спостерігається серед гетерологічних штамів вірусу АЧС. 

porkbusiness.com

За допомогою M-KIT на фермі можна ідентифікувати збудник маститу за добу.

«Інструмент, розроблений лабораторією якості молока АВМ Uman Labs, містить усе необхідне. M-KIT — це набір мікропробірок з поживними середовищами, які допомагають візуально визначити збудник маститу. Єдине, потрібна чиста світла кімната, а також сприятлива температура для росту бактерій — 36–37 °С. В даному випадку замість дорогого термостату рекомендуємо звичайну домашню йогуртницю», — пояснює директор Uman Labs Андрій Білан.

На думку керівника розвитку департаменту ветеринарії КЦ АВМ Валерія Лотоцького, за допомогою M-KIT можна своєчасно змінювати протокол лікування, правильно вибудувати стратегію профілактики захворювання, а також позбутися від Staphylococcus aureus і Streptococcus agalactiae.

Прибалтійські фермери почали визначати збудники маститу на фермі ще у 2008 році.

«Мастит спричиняють два типи збудників — грам-позитивні (наприклад, Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae) та грам-негативні (Escherichia coli, Klebsiella spp.),  які потрібно по-різному лікувати. Грам-негативні швидко руйнуються, тому застосовувати антибіотики проти них недоцільно. В лікуванні клінічного маститу важливо використовувати антибіотики вузького спектру дії, бо бактерії стають резистентними. Ми вирішили навчати ветеринарів робити бактеріологічне дослідження безпосередньо на фермі, щоб не застосовувати антибіотики широкого спектру дії», — говорить Пірет Калмус (Piret Kalmus), професор Естонського університету природничих наук. 

За словами експерта, цей метод використовують господарства з великим поголів’ям, високим рівнем менеджменту, де працюють ветеринари, навчені культивувати бактерії на поживних середовищах.

«Звісно в Естонії багато ферм, які не роблять посіви на фермі. Однак усі зосереджуються на профілактиці маститу та шукають правильний спосіб лікування», — зауважує Пірет Калмус.

На відміну від європейських країн, де скорочують використання антибіотиків у тваринництві, в Україні ситуація протилежна.

«Наші ветеринари звикли лікувати мастит антибіотиками широкого спектру дії без розбору. Ми використовуємо їх надміру. Водночас поширеність маститу в Україні більша, ніж в інших країнах. Слід переймати світовий досвід. Знаючи тип збудника маститу, можемо своєчасно змінювати протоколи лікування, скоротити використання антибіотиків, адже у 70% випадків мастит викликають грам-негативні бактерії, які переважно ними не лікуються», — пояснює Валерій Лотоцький.

Прес-служба АВМ

Європейське агентство з безпеки продовольства (EFSA) опублікувало доповідь, в якій визнало можливість використання в комбікормах жирних кислот, отриманих шляхом переробки продуктів тваринного походження. Для цього виробники повинні будуть дотриматися ряд вимог безпеки, однак, як очікується, умови, висунуті регулятором, не вплинуть на життєздатність проекту.

Перша демонстраційна установка, яка переробляє субпродукти тваринного походження в жирні кислоти, вже успішно функціонує в Європі. Вона була запущена групою вчених з Вагенінгенского університету в Нідерландах, які створили старт-ап на основі розроблених ними технологій.

Передбачається, що в майбутньому подібні установки зможуть запропонувати комбікормової галузі альтернативу продуктам, які вона сьогодні отримує з інших галузей, зокрема від переробки пальмової олії або ж нафтохімії.

За матеріалами EFSA

Подекуди під обстрілами в Україні вже тривають жнива. Де зберігатимуть і куди продаватимуть врожай українські аграрії, про це в ефірі телемарафону #UAразом розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Цього року весна була холодніша ніж зазвичай, тому збір урожаю розпочався зі зміщенням на 2−3 тижні пізніше. Тому станом на початок липня активно тривають жнива лише на Одещині. Перші поля почали також обмолочувати Миколаївська, Запорізька та Дніпропетровська області. На середину липня жнива триватимуть у всіх регіонах України», — повідомив перший заступник Міністра.

Він висловив оптимістичний прогноз щодо очікуваного врожаю та його якості, — Враховуючи всі обставини посівної, логістики та воєнного часу, очікуємо непоганий врожай — не рекордний, проте вищий від середньостатистичного за останні п’ять років — від 50 млн тонн зернових. Що стосується пшениці, то переважатиме продовольче зерно.

Також Тарас Висоцький повідомив про обнадійливу динаміку експорту. Так проти 350 тис. тонн у березні, близько 1 млн. тонн у квітні, у червні експорт перевищив 2 млн. 100 тис. тонн агропродукції.

«Ми продовжуємо працювати над пошуком шляхів деблокування наших портів і збільшенням об'ємів експорту. І, звісно, зараз активно завозимо разом з міжнародними партнерами необхідне устаткування для забезпечення додаткових місць для зберігання, поки ця логістика розвивається», — зазначив він.

Крім того, перший заступник Міністра розповів, як фермери зможуть зберігати свої врожаї безпосередньо в полях у тимчасових мобільних сховищах, про їх види та особливості. Метою облаштування таких тимчасових місць зберігання є розосередження збіжжя, щоб убезпечити його від фізичного потрапляння ворожих ракет.

«На кордонах з Польщею та Румунією вже діють два транзитних хаби для українського зерна, крім того свою допомогу підтвердили Великобританія, США та Канада», — підсумував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua