У Китаї демістифікують новий вірус АЧС

Дані, зібрані за допомогою електронної медичної бази даних (ЕСМ) показують, що використання антибіотиків у свинарстві в 2018 році скоротилося на 16%, за даними AHDB.

Свинарі Великобританії повідомляють про подальше скорочення використання антибіотиків у виробництві свиней вже третій рік поспіль. Дані, зібрані за допомогою ЕСМ, показують, що використання антибіотиків в 2018 році впало ще на 16% в порівнянні з 2017 роком і досягнуло 110 мг/свиню, і до 2020 року цей показник повинен сягнути 99 мг/свиню.

Важливо відзначити, що використання критично важливих антибіотиків (CIAS) також демонструє зниження. Використання CIAS реєструється на рівні 0,06 мг/свиню з яких Колістін є лише 0,004 мг/свиню.

Старший ветеринарний менеджер AHDB Менді Невель зазначає: «Останні скорочення використання антибіотиків у свинарстві Великобританії відображають великі зусилля свинарів і їх ветеринарів щодо відповідального застосування антибіотиків. У міру наближення до мети, поставленої в свинарстві Великобританії, важливо, щоб виробники працювали зі своїми ветеринарами для забезпечення подальшого скорочення застосування антибіотиків, не ставлячи під загрозу благополуччя тварин. Антибіотики є життєво важливим інструментом, який дозволяє ветеринарам контролювати захворювання у свиней і здійснювати лікування захворювань на ранній стадії, в разі необхідності, і це має важливе значення для забезпечення добробуту тварин».

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Станом на 1 жовтня 2020 року в Україні було зареєстровано 47,603 тис. фермерських господарств (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя).

Про це свідчать дані Державної служби статистики, пише AgroTimes

Це на 178 одиниць більше, ніж на 1 липня цього року і на 1031 більше, ніж роком раніше.

Крім того, станом на 1 жовтня в Україні було зареєстровано 1003 сільськогосподарських виробничих кооперативи, що на 4 одиниці менше, ніж на аналогічну дату минулого року, та 1279 обслуговуючих — на 19 більше, ніж торік.

Нагадаємо, після зменшення кількості фермерських господарств із 49,115 тис. у 2014 році до 43,319 тис. у 2015-му, що було спричинено окупацією деяких територій України, кожного наступного року їх кількість зростала: у 2016-му — до 43,897 тис., у 2017-му — до 44,583 тис., у 2018-му — до 45,280 тис.

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) розпочали реалізацію другого етапу програми з надання фермерам рукавів для зберігання зерна. Старт роздачі рукавів відбувся в селі Велика Димерка Київської області за участі Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун, Голови офісу ФАО в Україні П'єра Вотьє, представника Посольства Канади Сергія Курдицького та заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Дениса Башлика.

«У межах першого етапу роздачі рукавів для тимчасового зберігання зерна 700 фермерів вже отримали близько 15 000 зернових рукавів. Загалом завдяки нашій співпраці з Мінагро та підтримці донорів буде надано 31 000 рукавів, що покриє потребу 6,2 млн тонн зберігання зерна» — зазначив П'єр Вотьє

Голова офісу Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні П'єр Вотьє підкреслив, що прийом заявок на отримання засобів тимчасового зберігання (рукавів) відбувався у два етапи через Державний аграрний реєстр — до 9 жовтня та до 3 листопада. Загалом у межах двох етапів надійшло близько 2 000 заявок від малих та середніх агровиробників

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик зазначив, що ФАО та Мінагрополітики найближчим часом оголосять про прийом заявок через Державний аграрний реєстр на отримання 105 комплектів допоміжної техніки.

«В рамках програми окрім рукавів аграрії отримають комплект техніки для загрузки зерна. Один комплект техніки включає завантажувач, розвантажувач та 2 причепи бункери-перевантажувачі. Техніка буде надаватися з розрахунку один комплект на завантаження не менше 292 рукавів», — сказав він.

Під час візиту Координаторка системи ООН в Україні Деніз Браун висловила готовність повністю сприяти в подоланні кризових явищ в агросекторі, які виникли через повномасштабну війну в Україні, та запевнила в подальшій співпраці та підтримці українських аграріїв.

Нагадаємо, проект реалізується Мінагрополітики та ФАО за фінансової підтримки Канади, Японії та Minderoo Foundation на загальну суму 60,5 млн доларів США.

Загалом, завдяки підтримці урядів Канади, Японії та Minderoo Foundation українські фермери отримають близько 31 000 зернових рукавів, місткістю 200 тон кожен, що забезпечить зберігання близько 30% від загальнонаціональної потреби. За попередніми оцінками потреба у зберіганні становить 16 млн тонн. Зберігати зерно у рукавах можна протягом 3−9 місяців.

minagro.gov.ua

Під час Всеукраїнського молочного форуму-2020 віце-президентом АВМ Ганною Лавренюк було запропоновано конкретні кроки, які допоможуть вивести молочну галузь України з критичного становища.

Про це повідомляє інформаційний портал Агрополіт.

Зокрема, Ганна Лавренюк зазначила, що за підсумками січня-вересня 2020 року загальний вал виробництва молока в Україні зменшився на 3,8%, поголів’я ВРХ скоротилося на 6,3%, а на переробку надійшло на 7,1% менше молока. Каталізаторами цих процесів у 2020 році стали кліматичні аномалії та локдаун у зв’язку з Covid-2019.

Основними причинами неефективної комунікації між молочним бізнесом та урядом стали:

• Відсутність МінАПК та діалогу з ринком
• Держпідтримка на будівництво об’єктів не спрацювала
• У законі про обіг земель не враховано потреби тваринницьких ферм
• Зміни клімату призвели до засухи та втрати кормів
• Держава на Сovid-кризу не реагувала

Сегмент молочно-товарних ферм за умови інвестування з боку держави може бути прибутковим та розвиватися. Підтвердження цьому є різниця між зменшенням поголів’я ВРХ та збором молока на користь виробництва. Тому Асоціацією виробників молока було виділено 10 кроків для уряду до вирішення проблем тваринництва:

1. Створення сприятливого юридичного поля. Це внесення до ЗУ «Про обіг земель с/г призначення» інтересів тваринників, а також виконання євроінтеграційних вимог щодо якості та безпеки продукції та нетіньового ведення господарства.
2. Фінансова підтримка будівництва та облаштування ферм та ведення господарства.
3. Створення умов стабільності та прогнозованості. Оскільки термін повернення інвестицій у молочне скотарство складає 10 років, сектору важко працювати в обставинах, де правила гри змінюються кожного року, або навіть у ситуації зміни влади – тричі на рік.
4. Посилення державного приватного діалогу для напрацювання дієвої, ефективної прогнозованої національної програми розвитку молочного скотарства. У тісному діалозі має бути можливість постійно її коригувати, бути гнучкими для того, щоб відчувати ринок.
5. Національний протекціонізм. Це проведення антидемпінгових розслідувань, дзеркальних квот аби захистити місцевих виробників
6. Підвищення купівельної спроможності населення. На сьогодні за статистикою на харчі середньостатистичний українець витрачає 45%. При цьому біля 15% – на молочні продукти. Впродовж останніх 5 років виконується 50% від  фізіологічної норми споживання молока
7. Зниження ставки ПДВ на молочні продукти. Це традиційна практика для країн світу. Для прикладу, Білорусь має 10% ставки ПДВ на харчові продукти. Зниження податку в першу чергу на молочні продукти, але також на інші продукти харчування дозволить відчути перевагу споживачам якісних харчів.
8. Підвищення конкурентоздатності та протидія фальсифікації. Це посилення держконтролю та закупівлі тільки через державні зареєстровані підприємства, а не  ФОПи. Це скоротить постачання до державних їдалень, шкіл та дитсадків фальсифікату. Запровадження диференціації на молочні та імітаційні продукти, аби забезпечити прозоре розуміння споживачам, яку продукцію вони купують та зробити конкурентним ринкове середовище. 
9. Програма підтримки скотарства. Пропонується зберегти всі програми, задекларовані в Постанові уряду №107, як здешевлення генетичної ресурсів (спермо продукції) та здешевлення тваринницьких і зернових об’єктів для господарств, які мають тваринництво у своєму складі, здешевлення кредитів на будівництво та розвиток, дотації на корову (дотування на корову у 2019 році збільшило ВРХ на 33 тис. голів).
10. Здешевлення модернізації будівництва інноваційних переробних потужностей для кооперативних об’єктів.