Жирні кислоти для комбікормів будуть проводитися з субпродуктів тваринного походження

19-черв-2018

Європейське агентство з безпеки продовольства (EFSA) опублікувало доповідь, в якій визнало можливість використання в комбікормах жирних кислот, отриманих шляхом переробки продуктів тваринного походження. Для цього виробники повинні будуть дотриматися ряд вимог безпеки, однак, як очікується, умови, висунуті регулятором, не вплинуть на життєздатність проекту.

Перша демонстраційна установка, яка переробляє субпродукти тваринного походження в жирні кислоти, вже успішно функціонує в Європі. Вона була запущена групою вчених з Вагенінгенского університету в Нідерландах, які створили старт-ап на основі розроблених ними технологій.

Передбачається, що в майбутньому подібні установки зможуть запропонувати комбікормової галузі альтернативу продуктам, які вона сьогодні отримує з інших галузей, зокрема від переробки пальмової олії або ж нафтохімії.

За матеріалами EFSA

Більше новин
Незважаючи на дефіцит на внутрішньому ринку, в листопаді Україна експортувала понад 100 тис. тонн азотних добрив
13-груд-2021

За підсумками листопада експорт азотних добрив з України склав 105 тис. тонн на загальну суму $62 млн. Про це повідомила асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" з посиланням на дані Держмитслужби

Як уточнюється, поставки азотних добрив з України в звітному місяці здійснювалися в Румунію, Болгарію, Аргентину, Італію, Угорщину і ряд інших країн. Зокрема, було відвантажено 63 тис. тонн карбаміду, 25,5 тис. тонн карбамідо-аміачної суміші (КАС) і 16 тис. тонн вапняно-аміачної селітри. При цьому в УКАБ зазначили, що, згідно з даними митного відомства, КАС з України експортувалася за середньою ціною $317 за тонну, тоді як його вартість на внутрішньому ринку України в цей період становила не менше $600 за тонну без (ПДВ). Таким чином, вважаю експерти, подібне може бути свідченням демпінгового експорту дефіцитного товару.

При цьому імпорт азотних добрив в Україну в листопаді склав 275 тис. тонн на суму $136 млн.

"Такий обсяг імпорту значно перевищує показники попередніх місяців і обумовлений високою вартістю добрив на внутрішньому ринку України, а також певним дефіцитом азотних добрив на тлі надзвичайно високої вартості основної сировини для їх виробництва і стримуванням продажів вітчизняними виробниками», - пояснив генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.

Найбільше Україна імпортувала в листопаді аміачної селітри-82 тис. тонн, карбаміду - 70 тис. тонн, КАС – 55 тис. тонн, безводного аміаку – 37 тис. тонн і сульфату амонію – 29 тис. тонн. Основними постачальниками азотних добрив в Україну минулого місяця були Білорусь, Узбекистан, Росія, Казахстан, Польща, Болгарія, Литва, Грузія, Латвія і Туркменістан.

АПК-Інформ

Детальніше
Капіталізація українських агрохолдингів: одні зростають, інші — падають
21-вер-2022

Провідні агрохолдинги України у період з 12 по 19 вересня розділилися за зростанням та зниженням рівня капіталізації.

Про це свідчить інформація «УкрАгроКонсалт».

Капіталізація зросла у таких агрохолдингів:

  • «Агротон» — з €18,00 млн 12 вересня до €22,04 млн 19 вересня (+18,3%);
  • «Астарта-Київ» — з €124,35 млн 12 вересня до €127,40 млн 19 вересня (+2,4%);
  • ІМК — з €109,68 млн 12 вересня до €115,97 млн 19 вересня (+5,3%);
  • «Овостар Юніон» — з €53,68 млн 12 вересня до €60,64 млн 19 вересня (+11,5%);
  • «Агроліга» — з €6,87 млн 12 вересня до €7,73 млн 19 вересня (+11,1%).

Капіталізація знизилась:

  • «МХП» — з €424,51 млн 12 вересня до €402,75 млн 19 вересня (-5,1%);
  • «Кернел» — з €339,35 млн 12 вересня до €320,99 млн 19 вересня (-5,4%);
  • AgroGeneration — з €4,46 млн 12 вересня до €3,54 млн 19 вересня (-20,6%);
  • «Мілкіленд» — з €6,26 млн 12 вересня до €6,21 млн 19 вересня (-0,8%);
  • KSG Agro — з €8,43 млн 12 вересня до €8,24 млн  19 вересня (-2,2%).

Детальніше
Домашня чи магазинна: відповіді на популярні питання про курятину
10-січ-2019

Серед українців побутує безліч думок про шкоду магазинної курятини і про користь домашньої. Найпопулярніші міфи обговорили і розвіяли фахівець з якості харчових продуктів Юлія Шумилова-Мовчан і доктор Євген Комаровський, передає УНН.

Один з найвідоміших міфів - магазинну курятину "напихають" гормонами. Українці вважають, що інакше курка не досягне ваги в кілька кілограмом всього за 40 днів. Однак, за словами експерта, в гормонах росту немає ніякої потреби.

"Бройлер - це результат генетичної селекції двох м'ясних порід курей. Бройлер і так швидко зростає в умовах, в яких його містять: він мало рухається, у нього прекрасний раціон з пробіотиками, з пребіотиками, з водоростями, з лактобактеріями. Тому, якщо бройлера правильно годувати, він набере масу досить швидко.

А використовувати гормони росту для сьогоднішньої птахівничої промисловості не рентабельно. Прискорювачі росту використовуються, але це не гормони. Це - L-карнітин, або простими словами - все, що ви п'єте, коли йдете в спортзал, щоб наростити м'язову масу", - пояснила фахівець.

Ще один популярний міф - наявність антибіотиків в магазинній курятині, продовжила експерт. Це - хибна думка. У готової м'ясної продукції промислового виробництва антибіотиків немає. Використання антибіотиків строго контролюється державою, зазначила Шумилова-Мовчан. І набагато частіше антибіотик можна зустріти як раз в домашній курці, яку ніхто і ніколи не перевіряє.

"У селі домашніх курчат напувають левоміцетином, так як вони - вкрай хворобливі. І людина, яка купила 30 курчат, і яка боїться наступного ранку втратити 15 - їй простіше напоїти птицю антибіотиком заздалегідь. Маю великі сумніви, що бабуся розводить антибіотик в воді до безпечної концентрації", - розповіла Шумилова-Мовчан.

Експерт також відзначила, що у любителів ринкової продукції ризик заразитися гельмінтами виростає в рази. У той же час, промисловці дуже ретельно стежать за здоров'ям птиці, застосовуючи в ході її зростання протівогельмінтниє препарати.

"Органічну, сільську курку варто купувати тільки в тому випадку, якщо ви впевнені в людині, яка її виробляє. У будь-якому іншому випадку купуйте бройлера, це - безпечно", - розповіла Шумилова-Мовчан.

Джерело: УНН

Детальніше
Аграрії України законтрактували близько 10 млн т кукурудзи
22-черв-2021

Україна в цьому році поставить на зовнішні ринки близько 21 млн т пшениці, близько 5,5 млн т ячменю і 29,5-30 млн т кукурудзи.

Урожай пшениці в Україні в поточному році слід очікувати на рівні 30 млн т з можливим незначним підвищенням або пониженням в залежності від подальших погодних умов. Якщо не буде дощів, ячменю в Україні зберуть близько 9,5−9,7 млн т. Майбутній урожай кукурудзи поки що оцінюється на рівні 35−36 млн т.

У цієї культури попереду два критичних місяці. Ризики для кукурудзи можуть виникнути в період цвітіння — десь з 10 по 30 липня, і під час наливання зерна в серпні.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок