Україна намагається змагатися зі світовими гігантами на ринку курятини в ЄС

У Мінекономіки 17 листопада презентували проект концепції державної цільової програми розвитку галузі скотарства до 2030 року.

Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України.

За словами Тараса Висоцького, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, аналіз галузі тваринництва показав, що через різні економічні чинники в Україні спостерігається зменшення промислового виробництва як молока, так і яловичини.

«З метою розвитку промислового скотарства, стимулювання виробництва продуктів харчування тваринного походження, поліпшення генофонду ВРХ, розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі яловичиною, а також підвищення інвестиційної привабливості галузі Мінекономіки спільно з профільними асоціаціями розробило відповідний документ з розвитку галузі скотарства на найближчі 10 років», — розповів Висоцький.

Так, досягнення поставлених цілей передбачається через вжиття низки заходів, які можна класифікувати за трьома аспектами. Так, буде збережено та посилено існуючі механізми підтримки галузі скотарства, зокрема, з фокусом на здешевлення залучення інвестицій.

«Другий аспект — пріоритетний розвиток фермерського сектору виробництва, заохочення трансформації особистих селянських господарств у фермерські, сімейні фермерські господарства та фізичні особи-підтримці. Ще один напрям — створення умов для забезпечення простежуваності, безпечності продукції, стимулювання розвитку переробної галузі для створення точок доданої вартості», — додав заступник міністра.

Зазначається, що серед очікуваних результатів реалізації концепції до 2030 року: збільшення поголів'я корів молочного напряму продуктивності в сільськогосподарських підприємствах на 11%, збільшення обсягу частки промислового виробництва продукції щороку на 2%, збільшення кількості тваринницьких ферм та комплексів, які застосовують новітні технології та сучасне обладнання, створення додаткових робочих місць тощо.

За прогнозами експертів, до 2030 року попит на молочну продукцію в світі зросте на 25%. Сучасні топові експортери, такі як Нова Зеландія, Австралія, Європа та США не зможуть повністю покрити попит, тому Україна має хороший значний потенціал для задоволення такого зростаючого попиту.

«Фахівці вказали на ряд факторів, які потрібно удосконалити, аби Україна могла стати потужним гравцем на світовому ринку. Асоціація виробників молока (АВМ) вже кілька років активно працює над більшістю з них, а саме над збільшенням продуктивності корів, створенням кооперативів та контролем безпечності і якості молочних продуктів», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент АВМ.

«Крім того, обов’язковим пунктом на шляху розвитку України, як потужної молочної країни є рух в напрямку відкриття нових країн для експорту. На сьогодні, географія українського експорту більше націлена на країни пострадянського простору, а такі найбільші імпортери як Гонконг, Китай, Алжир, Венесуела, ОАЕ нами практично не досліджено» — поділилась Яна Музиченко, аналітик АВМ.

Наразі Україна займає 18 місце у світі за виробництвом молока. Ціна українського молока на 16% нижча світової, що підвищує нашу конкурентоспроможність у порівнянні з іншими країнами.

Прес-служба АВМ

Період нестабільності на світовому ринку м’яса сприятиме відновленню та розвитку галузі птахівництва, оскільки птиця є найдешевшим тваринним білком, вважають аналітики Rabobank.

Птахівництво має шанс відновитись уже в другій половині року, оскільки має перевагу через короткий та гнучкий виробничий цикл, також порівняно невисоку ціну кінцевого продукту.

Котирування після рекордних знижень невдовзі почнуть зростати. Хоча логістичні проблеми створюватимуть певні перепони щодо стрімкого відновлення. До того ж постачання на деяких ринках буде обмеженим через зменшення поголів’я птиці.

«Нестабільність може бути посилена постійними проблемами збалансування попиту та пропозиції та нестабільністю обмінного курсу. З іншого боку, перспектива зменшення ціни на корми забезпечить виробникам деяке полегшення у плані витрат», – зазначає Нан-Дірк Малдер, старший аналітик Rabobank з питань ринку м’яса.

Торговельні відносини між США та Китаєм, Brexit та кроки країн Близького Сходу щодо подальшого покращення продовольчої безпеки є основними факторами, які можуть вплинути на глобальний ринок м’яса птиці.

Meat-Inform

Вітчизняне ветеринарне законодавство забороняє завозити в Україну тварин, яких транспортували через території, що є неблагополучними щодо хвороб, які підлягають повідомленню, наприклад, африканської чуми свиней (АЧС). 

Як наслідок, автотранспорт із вантажем живих племінних свиней не може здійснити транзитний проїзд через жодну країну Європейського Союзу, що межує з Україною, адже усі вони АЧС-позитивні. А вітчизняні свинарі втратили доступ до закордонного генетичного матеріалу.

Виправити ситуацію можна лише змінами на рівні законодавства. Для цього Асоціація «Свинарі України», постачальники генетики, спеціалісти Держпродспоживслужби та депутати Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики об’єднали зусилля і підготували Проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України “Про ветеринарну медицину” щодо спрощення умов доступу суб’єктів тваринництва до племінних (генетичних) ресурсів».

Ситуацію ускладнює фактор часу, адже поставки тварин переважно здійснюють у весняний чи осінній період, щоб уникнути падежу через літню спеку. Тому нині зусилля усіх зацікавлених сторін максимально направлені на прискорення розгляду та прийняття Проєкту. 

Асоціація «Свинарі України»