Галузь птахівництва відновиться після кризи вже до кінця 2020 року

Україні вже вдалося законтрактувати необхідні для зберігання 20 млн т одноразові та мобільні зерносховища.

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський в ефірі Всеукраїнського телемарафону, передає «Інтерфакс-Україна».

«Україна, можливо, забрала всі одноразові системи для зберігання врожаю, які зараз доступні на світовому ринку, вони переважно йдуть в Україну. Тому український ринок і держава підстрахувалися, і я сподіваюся, що особливих проблем зі зберіганням урожаю не буде», — сказав Сольський.

Він уточнив, що більшу частину мобільних сховищ для врожаю закупив український агробізнес за власні кошти.

«Судячи з нашого моніторингу ринку та спілкування з його учасниками, 15-19 млн т одноразового зберігання законтрактував бізнес, а також за допомогою міжнародних коштів та через організацію ФАО ООН було закуплено та проведено тендер цього місяця з ініціативи Мінагрополітики на приблизно 6 млн т одноразового зберігання», — уточнив міністр.

За його словами, напередодні було проведено окремий тендер від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) на закупівлю для України мобільних силосів для зберігання більш ніж на 1 млн т сільгоспкультур, а також обладнання для їх завантаження та вивантаження.

Зміцнення торговельно-економічних зв’язків між Україною та Канадою є важливим пріоритетом для України. 

Про це повідомив Олексій Любченко ексміністр економіки України, під час зустрічі з питань перегляду положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою з Ларисою Ґаладзою, Надзвичайною та Повноважною Послом Канади в Україні, передає прес-служба Міністерства економіки України.

«В Україні відбуваються історичні події. Президент України Володимир Зеленський під час візиту до США презентував політичну рамку — План трансформації України та Національну стратегію „Україна-2030“. Також ми напрацювали два середньострокові документи: прогноз соціально-економічного розвитку на три роки й трирічну бюджетну декларацію. Ці документи містять чіткі параметри взаємодії держави з бізнесом. Основна мета — зростання ВВП та зайнятості», — коментує Любченко.

Крім того, урядовець поінформував про інституційні зміни, які дозволять інвесторам по-новому поглянути на Україну. Зокрема, запроваджені важливі кроки — закони про інвестиційних нянь, індустріальні парки. Найближчими днями Верховна Рада у другому читанні розгляне законопроекти, які нададуть індустріальним паркам інвестиційного змісту — податкові пільги, можливості ввезення обладнання, підключення комунікацій тощо. Створюється зовсім нове інвестиційне середовище.

«Національна стратегія „Україна-2030“, яка схвалена Володимиром Зеленським, є важливим політичним документом через те, що вона визначає перспективи розвитку України з точки зору дипломатії та інвестицій», — наголосила Лариса Ґаладза.

Під час зустрічі сторони домовилися розпочати переговори щодо перегляду Угоди про вільну торгівлю з метою аналізу подальшого розвитку та поглиблення її положень і поширенню її дії на сфери, наразі не охоплені нею, зокрема такі як транскордонна торгівля послугами, фінансові послуги, інвестиції, телекомунікації, тимчасове перебування та інші предметні галузі.

«Також були обговорені актуальні питання щодо судової реформи в Україні, продовження реформи корпоративного управління та процесів відбору представників наглядових рад у важливі для економіки підприємства, питання приватизації, енергоефективності тощо», — підсумували у міністерстві.

milkua.info

Протягом останніх чотирьох місяців дохід Україна від експорту аграрної продукції скоротився утричі. 

Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Валютна виручка від АПК у час війни скоротилася втричі. Довоєнні темпи виглядали так: у січні – $3 млрд 137 млн, у лютому – $ 2 млрд 540 млн. У березні вже було $ 841 млн, а в квітні – $ 901 млн і в травні – $ 1 млрд 213 млн», – уточнив міністр.

 Таким чином, за його словами, за березень-травень агроекспорт склав $ 2 млрд 955 млн, тоді як це була звична сума за один місяць.

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

2. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

3. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

4. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

5. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

6. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

7. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.