Україна може увійти в ТОП-7 найбільших експортерів м'яса птиці

Споживча інфляція в Україні у квітні поточного року становила 16,4% порівняно з квітнем минулого року, а відносно березня — 3,1%.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Базова інфляція за квітень становила 3% до попереднього місяця та 8,1% з початку року.

За даними відомства, за звітній місяць ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 14% до квітня минулого року. Найбільше за рік подорожчали овочі — на 67%, хліб та хлібопродукти — на 26,3%, макаронні вироби — на 24,3%, масло вершкове — 23,9%, фрукти — 23,5%, рибопродукти — 22,1%. 

Водночас у порівнянні з минулим роком подешевшали яйця — на 25,1%.

Також стрімко зросли ціни на паливо та мастила (+29,6%), а також газ (+26,7%).

milkua.info

Держава не знає, хто працює на агроринку. Через це не може пояснити суті реформ та ефективно розподілити дотації на худобу. Виправити це хочуть створенням єдиного Державного аграрного реєстру.

Зараз в Україні нема повної бази даних про наших аграріїв. Держстат за звітами місцевих адміністрацій та підприємств підраховує обсяг виробленої продукції та приблизне число агровиробників. Мінагрополітики веде облік отримувачів держпідтримки та суму виданих агродотацій на основі власних даних та звітів держбанків. При цьому державні структури навіть не мають єдиної оцінки «тіньового» агровиробництва: наприклад, в Мінекономрозвитку стверджують, що рівень «тінізації» АПК сягав 9% у І кварталі 2018 року, а в Національному банку стверджують, що «тіньові» продажі агропродукції суттєво впливають на курс валют в країні.

Через це аграрне міністерство хоче покращити систему збору даних про агровиробництво, тому готує законопроект про появу єдиного Державного аграрного реєстру. Розробити його Мінагрополітики планує до кінця цього року, коли документ подадуть до ВР поки невідомо. Планується, що Державний аграрний реєстр працюватиме в електронній формі. Зареєструватись у такій базі дані зможуть безплатно усі агровиробники, стимулом до реєстрації стане спрощення сплати податків. При цьому Державний аграрний реєстр використовуватимуть для консультування землеробів, комунікації чиновників Мінагрополітики із аграріями та організації торгів продукцією малих виробників. Створити такий реєстр допоможе Європейський Союз в рамках проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики», розповів заступник міністра аграрної політики Віктор Шеремета.

У свою чергу, за словами урядовця, поява Державного аграрного реєстру потрібна для створення Державного виплатного агентства. Такій установі хочуть передати управління всіма програмами держпідтримки АПК. При цьому заявки аграріїв на виплату дотацій задовольнятимуть в «автоматичному режимі», без участі чиновників. У такий спосіб Мінагрополітики планує зняти претензії аграріїв щодо «ручного розподілу» дотацій, коментує Шеремета.

Поки що, за підсумками 2017 року Держстат говорив про 76,59 тисяч аграрних підприємств в Україні, з яких крупних — 18, середніх — 2,39 тисяч, малих — 74 тисячі. За результатами 10 місяців 2018 року Держстат говорить про 4,03 млн господарств населення, що цьогоріч зокрема дали врожай у 14,09 млн тонн зернових та бобових культур. Із цих даних випливає, що нині агровиробництвом займається кожен третій із 13 млн жителів українських сіл, 56% з яких — жінки.

Нагадаємо, що ВР уже прийняла в липні цього року для легалізації «одноосібників» законопроект № 6490-д. Документ передбачає, що сімейна ферма може зареєструватись як фізична особа-платник четвертої групи спрощеного податку за умови, якщо господарство не наймає сторонніх робітників. Таке господарство отримає пільгу із сплати ЄСВ на кожного члена сімейного ФГ. Завдяки цьому, вважають автори законопроекту, із «тіні» мають вийти від 0,2 до 1,2 млн господарств, що обробляють 2−20 га ріллі, і на які припадає до 80% продажів овочів, 60% продажів м’яса та 40% продажів молока.

Реєстративна інформативність

Поки держава не знає, скільки всього українських аграріїв, вона не може оптимально розподілити агродотації та вирішити проблему із підтримкою земельної реформи та наповнення податками місцевих бюджетів, каже голова Укрдержфонду підтримки фермерських господарств Юрій Апальков. Службовець пояснює: цьогоріч одноосібники на утримання молодняку ВРХ мали отримати 0,7 млрд грн дотацій. Чиновники Мінагрополітики не мали контактних даних господарств-майбутніх отримувачів виплат, тому про програму розповідали виключно через регіональні ЗМІ, а не, наприклад, працівників районних управлінь агропромислового розвитку. Так у І півріччі лише три тисячі одноосібників тримали субсидію на ВРХ, хоча до 1 жовтня число отримувачів дотації виросло одразу до 103 тисяч, а сума до виплати виросла до 144,3 млн грн на 176 тисяч голів худоби. Якщо ж опиратись на Держстат, то число отримувачів дотацій на ВРХ могло бути значно більше: за статистикою, селяни мають 2,5 млн голів ВРХ, що удвічі більше від промислових агропідприємств.

Оскільки єдиного реєстру «одноосібників» нема, то пояснювати селянам суть урядової концепції земельної реформи доводиться розповідати також лише через регіональні ЗМІ. Нагадаємо, Кабмін хоче дозволити купівлю ріллі лише фізичним особам, і не більше 200 гектарів «в одні руки». А поки регіональні ЗМІ мають вузьку аудиторію, то й ідея зняття «земельного мораторію» не має широкої підтримки у власників паїв та дрібних агровиробників, бідкається Шеремета. Слова урядовця підтверджує соціологічне опитування компанії GfK у жовтні 2018 року. Дослідження свідчить, що 35,3% опитаних селян не мають чіткого ставлення відносно ідеї запуску ринку землі. При цьому лише 5% респондентів заявили, що мають достатньо інформації про суть земельної реформи.

Окрім цього, коментує Апальков, відсутність повної бази даних по дрібних агровиробниках та «одноосібниках» не дає можливості перевірити тезу про значну кількість «тіньових» агровиробників, які не доплачують податки до місцевих бюджетів. У ДФС стверджують, що за 2014−2017 роки площа ріллі, з якої сплачують земельний податок, скоротилась удвічі або до 18 млн га. Такий факт фіскали пояснють значною кількістю «тіньовиків».

Записи без посередників

Створити єдиний державний реєстр агровиробників Україні потрібно також, аби українська аграрна політика в цілому відповідала стандартам ЄС, каже експерт Офісу підтримки реформ Мінагрополітики Олександр Митченок. Фахівець пояснює: регламенти ЄС № 1306/2013 та № 1307/2013 передбачають повну реєстрацію усіх наявних фермерських господарств. При цьому уряди країн ЄС обліковують фермерів за розміром доходу та величиною земельного банку. Це потрібно аби спрогнозувати видатки на агродотації із бюджету Євросоюзу, каже керівник проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Мілнз.

Окрім цього, європейські країни укладають об'єднані бази даних про агровиробників для того, щоб уряди могли контактувати із землеробами напряму, без посередників із аграрних асоціацій чи фермерських кооперативів. «Реєстрація посилює комунікацію між виробниками та державою, підвищує довіру між ними, дозволяє визначити конкретні потреби виробників та розробити ефективну фінансову підтримку», — доповнює керівник групи сільського господарства Групи підтримки ЄС України Маркус Клінглер.

У свою чергу Європейський Союз має свою вигоду допомогти Україні із укладенням єдиного реєстру агровиробників: так ЄС зможе повністю оцінити обсяг конкуренції для тамтешніх місцевих сімейних ферм, особливо якщо українські одноосібники почнуть продавати свою продукцію на експорт, або ж якщо Україна стане членом ЄС. Також, за потреби, підкоригувати свою аграрну політику, свідчать слова Мілнза. Наявна статистика говорить, що сімейне фермерство є основою агровиробництва в ЄС лише завдяки значним податковим послабленням.

Наприклад, нині в країнах Євросоюзу сумарно налічується 9,6 млн сімейних ферм, на які припадає 69,7% всієї худоби ЄС та дві третини всієї ріллі ЄС, або ж 116 млн гектарів. При цьому 34,5% від усіх сімейних ферм Європи припадає на Румунію, 13,6% — на Польщу, та 9,4% — на Італію. Середній розмір сімейної ферми в ЄС становить менше 10 гектарів, хоча середнє сімейне ФГ у Великобританії має 73 гектари.

Цікаво, що 30% сімейних ферм ЄС, або 2,3 млн господарств декларують прибуток менший за 1,5 тисяч євро на рік: такий рівень заробітків дає право у спрощеному режимі вести фінансову та податкову звітність. Хоча в Голландії взагалі не оподатковують річний дохід фермерського господарства до 4,6 тисяч євро, в Німеччині — 7,6 тисяч євро, у Португалії — до 22,6 тисяч євро. Доходи землеробів Польщі взагалі не оподатковуються, тамтешні фермери сплачують лише фіксований «сільський податок» на їхню ріллю, в розмірі 154 злотих або ж 1076 гривень за гектар (для порівняння: мінімальне податкове навантаження на легального агровиробника в Україні, складає 1400 гривень на гектар).

agravery.com.

Цінові коливання та ключові події в країнах-флагманах глобального свинарства відстежили аналітики Асоціації «Свинарі України».

Помітне здороження свинини відбулося в країнах ЄС – лише за першу половину березня середньоєвропейські котирування додали майже 20%. Тож вже у середині березня середня ціна на кілограм свинини забійною масою майже сягнула 2 дол. США. Основною причиною стрибка експерти ринку вважають зменшення внутрішньої пропозиції свинини. Так, планомірне скорочення маточного поголів’я протягом 2021-го (-4% за рік станом на грудень) синхронізувалося із пожвавленням торгівельної активності. Водночас, для збалансування попиту та пропозиції Єврокомісія запустила програму державних дотацій за формування та зберігання запасів мороженої свинини. Крім цього, не дивлячись на позитивні ринкові зрушення, комісари започаткували Групу нагляду за станом свинарства, перше засідання якої відбулося на початку березня. Так, необхідність запровадження органу обумовили численні випробування другої половини 2021-го (обмеженість роботи м’ясопереробників через протиепідемічні заходи, підвищення виробничих витрат, поширення АЧС та скорочення експортної торгівлі з Китаєм), які призвели до поступового згортання виробництва у багатьох країнах. Російська військова агресія додалася до переліку факторів ризику для галузі, зокрема через загрозу доступу до кормових інгредієнтів та необхідність шукати альтернативні ринки збуту. Єврокомісія вже розробляє можливі інструменти, які зможуть зменшити ризики щодо доступності кормових культур. Зокрема, розглядають і можливість відтермінування вимог щодо зменшення використання пестицидів, що віддалить агросектор ЄС від досягнення цілей стійкого господарювання.

Здороження свинини у США продовжилося і в березні. Так, якщо у середині лютого котирування подолали дводоларову позначку, то менш ніж за місяць вони перевищили 2,4 дол. США/кг з.м. Хоча за підсумками березня приріст середньомісячної позначки скромніший (+16,25% проти +30% у лютому), проте скорочення внутрішньої пропозиції на тлі жвавого попиту з боку кінцевого споживача слугує вагомим чинником підтримки для цін. Крім цього, додаткову підтримку американські котирування мають завдяки активному експорту свинини, зокрема до Мексики. Щодо перспектив за іншими зовнішніми напрямками, експерти ринку вважають, що приріст європейських цін може посилити конкурентні позиції північноамериканської свинини. Окрім позитивної динаміки цін на свинину, оператори ринку констатують істотне підвищення виробничих витрат. Подальше їх зростання може викликати не тільки підвищення цін на паливно-мастильні матеріали та кормові інгредієнти, а й витрати на дотримання посилених вимог щодо благополуччя тварин. Так, у якщо Верховний суд США визнає правомірність заборони штату Каліфорнія на реалізацію свинини, вирощеної з порушенням вимог щодо мінімальної площі утримання тварин, виробники муситимуть зробити необхідні перепланування виробничих приміщень для їх дотримання.

Канадська свинина у березні також була дорожчою ніж місяцем раніше: за підсумками трьох тижнів місяця кілограм свинини забійною масою коштував 1,83 дол. США/кг проти 1,67 дол. США/кг за результатами лютого. Враховуючи відносно сталий внутрішній попит на свинину, окрім синхронізації з сусіднім ринком США, основним драйвером для канадських котирувань є та надалі залишатимуться експортні успіхи. Для їх забезпечення у подальшому, Канада та Сполучене Королівство розпочали перемовини щодо підписання угоди про вільну торгівлю, яка поширюватиметься в тому числі й на свинину. Внутрішнє виробництво свинини, яке не зважаючи на непростий для галузі 2021-й, наразі змінилося незначно, а за підсумками 2022-го відрив від попереднього обмежиться 1-2%. Проте відчутнішим таке відхиленням можуть зробити імовірні перебої залізничних поставок кормових інгредієнтів зі США, яких очікують через протести одного з найбільших перевізників на заході країни.

Пожвавлений попит на американську свинини зі США з боку Мексики обумовлений зменшенням внутрішнього виробництва свинини через епізоотичні проблеми у галузі. Окрім відчутних втрат поголів’я через поширення ЕДС та РРСС, тиск на галузь чинить здороження кормів, який на думку аналітиків може спричинити скорочення виробничих потужностей низки операторів, які тривалий час. Щодо цінової динаміки, то низхідний рух, який почався ще у середині січня, у першій половині березня досягнув нижньої позначки у 1,86 дол. США/кг. Після цього котирування почали відновлюватися і вже до кінця місяця знову перевищували 2 дол. США/кг. Тож середній показник за підсумками трьох тижнів березня лише на 3,7% «відстав» від лютневого рівня: 1,94 дол. США/кг проти 2,01 дол. США/кг з.м. місяцем раніше.

Бразильські котирування на початку весни знаходилися на вищому рівні ніж минулого місяця: 1,59 дол. США/кг з.м. в середньому за три тижні, що на 10 центів чи 6,7% вище за лютневу середню. Проте однозначно висхідною цінову динаміку березня назвати не можна. Вагомою причиною волатильності цін стала менша активність торгівлі з Китаєм та Чилі. Стосовно нещодавно відновленого доступу до ринку рф, бразильські експортери вважають, що чергова втрата цього каналу збуту не матиме значного впливу на ринкову кон’юнктуру. Після запровадження нетарифних обмежень для постачання бразильської свинини у 2018, росія втратила свою пріоритетність для трейдерів. Крім цього, отримання дозволу на поставки свинини до В’єтнаму філією м’ясопереробника BRFу штаті Мату-Гросу, найімовірніше, повністю компенсує це. Більше занепокоєння у бразильських аграріїв викликають ймовірні складнощі із закупівелею добрив з рф та Білорусі.

Ціни на свинину в Аргентині, навпаки, дещо «просіли» порівняно з лютим у доларовому еквіваленті через девальвацію. Так, ціни в національній валюті хоча й дещо знизилися на початку місяця, проте вже у кінці березня надолужили втрачене та практично сягнули лютневого максимуму: як і в кінці зими, живець свиней реалізовували по 181 песо/кг. З іншого боку, ціни на свинину в країні коливаються в безпосередній близькості до цієї позначки з грудня 2021-го. Це формує сприятливіші умови для тамтешнього свинарства, яке планує посісти помітні позиції на глобальному ринку до кінця поточної декади.

Китайські котирування також продовжили зсув донизу, який триває вже чотири місяці. Так, якщо на початку весни ціна кілограму свинини забійною масою становила майже 2,9 дол. США/кг, то вже у третій декаді березня опустилася нижче 2,7 дол. США/кг. Тож за три тижні місяця середня позначка була на 8,8% нижчою за лютневу. Для стримування темпів зниження цін у Піднебесній запустили програму закупівлі свинини до держрезерву ще у кінці лютого. Станом на кінець березня ця програма почала діяти щонайменше у чотирьох провінціях країни. Зазначимо, що зменшення зовнішньої закупівлі свинини (на третину проти у січня-лютого 2021-го) не надало відчутного підкріплення для внутрішніх котирувань до кінця першого кварталу.

Середня ціна на свинину у В’єтнамі за березень опустилася до 3,19 дол. США/кг з.м. чи на 20 центів проти лютневого показника. Хоча такий рівень цін вищий за січневий та грудневий, він на 40% поступається показнику відповідного періоду минулого року. За таких умов профільне міністерство почало розгляд інструментів підтримки та заохочення місцевих свинарів, одним з яких може стати тимчасова «заморозка» цін провідних виробників кормів в країні.

Ціни на свинину в росії з кінця лютого помітно зросли протягом березня виключно у рублевому еквіваленті. Так, у третій декаді лютого ціна на живець свиней становила 108,5 руб./кг, а вже за місяць зросла більш ніж на чверть, перевищивши 138 руб./кг. Синхронний обвал курсу рубля спричинив помітне просідання цін у доларовому еквіваленті у першій половині місяця. Не зважаючи на їх позитивну динаміку протягом березня, середній показник за перші три тижні на 23% нижчий ніж лютневий. Водночас, окремі оператори планують підтримати продовольчу безпеку країни за рахунок збільшення виробничих потужностей вирощування та м’ясопереробки: у кінці березня: бізнес Якутії оголосив про плани щодо модернізації та нарощування виробництва свиногосподарств (до 0,5 тис. т свинини у 2022-му) та глибокої переробки м’яса, зокрема і для подальшого експорту.

При цьому місцеві експерти ринку прогнозують, що через девальвацію та очікуване здороження кормів, середня собівартість свинину зросте на 23% проти минулорічної. Тим не менш, приріст внутрішнього виробництва у наступні пару років оцінюють у 5%.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними pig333.com, European Commission, oanda.com

Світове виробництво м'яса в 2019 році знизиться на 0,2% до 337 млн ​​тонн через поширення африканської чуми свиней (АЧС) в азійських країнах, йдеться в доповіді Food Outlook, підготовленій Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).

Скорочення випуску відбудеться вперше з 1996 року. У той час як виробництво м'яса птиці збільшиться на 2,8% до 128 млн тонн, м'яса ВРХ — на 0,7% до 72 млн тонн, а баранини — на 0,4% до 15 млн тонн, виробництво свинини зменшиться на 4% до 116 млн тонн.

«В результаті АЧС випуск м'яса свиней в Китаї скоротиться як мінімум на 10%, а м'ясної сектор країни в цілому — на рекордні 5% (4,3 млн тонн)», — йдеться в доповіді ФАО. Аналітики не виключають, що втрати поголів'я свиней в Китаї, який є найбільшим виробником, за рік може сягнути 30%. З серпня 2018 року, коли підтвердили перший спалах АЧС, в Китаї зафіксували вже 129 випадків зараження, в результаті чого до 23 квітня знищили понад 1 млн свиней. «Поширення хвороби у присадибних господарствах і використання харчових відходів у годівлі тварин роблять боротьбу з вірусом надзвичайно складним завданням», — констатують у доповіді.

У сусідньому В'єтнамі — п'ятому в світі виробнику свинини — вірус АЧС виявили в березні і він вже поширився в 29 провінціях. В результаті знищили понад 1,2 млн свиней. ФАО станом на початок травня оцінювало втрати країни значно нижче — в 89,6 тис. тварин. ООН рекомендувала В'єтнаму оголосити спалах АЧС національною надзвичайною ситуацією. Як говориться в заяві уряду В'єтнаму, у багатьох регіонах не вдалося виявити спалахи і безпечно знищити заражених свиней через брак коштів і місця, необхідного для поховання мертвих тварин. Вірус також підтвердили в Монголії і Камбоджі.

Скорочення виробництва свинини в Китаї на 10% і світового виробництва на 4% очікує і Іноземна сільськогосподарська служба Мінсільгоспу США (FAS USDA). «Не дивлячись на спроби стримати вірус, спалахи тривають, і з'являється все більше доказів, що Китай буде нездатний ліквідувати АЧС в короткостроковій перспективі», — зазначає FAS USDA в останньому звіті. Станом на кінець лютого поголів'я свиноматок в Китаї скоротилося на 19% до рівня лютого 2018-го. Це означає, що виробництво свинини в країні буде скорочуватися аж до 2020 року, вказують американські аналітики.

Світова торгівля м'ясом в цьому році додасть 4,8% або 35 млн тонн, основна частина збільшення припаде на зростання імпорту до Китаю, який складе 19-20%, прогнозує ФАО. «Очікуваний приріст світового попиту буде задоволений за рахунок зростання експорту з Бразилії, Євросоюзу, США, Таїланду, Індії та Аргентини», — оцінюють аналітики ФАО. Крім імпорту свинини також очікується різке зростання відвантажень птиці до Китаю, де через АЧС споживачі активно переходять на цей вид м'яса. В результаті, згідно з прогнозом FAS USDA, імпорт свинини в Китай в 2019 році збільшиться на 33%, а м'яса птиці — на 68%.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru