Україна та Ангола підпишуть Меморандум про співробітництво у сфері ветеринарії

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. А ціни підуть вгору на 20−30%.

Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу в Укрінформі.

«Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — зазначив Міністр.

Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання Міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20−30%.

За словами Миколи Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Держпродспоживслужба, МЗС і трейдери максимально об'єднали зусилля для вирішення цієї проблеми. Кожен зі свого боку намагається реагувати максимально оперативно, щоб усі процедурні питання були спрощені.

«Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити переватажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — зазначив Микола Сольський.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямі. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати тільки близько 3 млн тонн зернових у рік, тобто майже вдвічі менше, ніж наші порти в місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання — як доставити туди с/г продукції.

Ключова ж проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що наші зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Ми можемо використовувати тільки європейські вузькі вагони, яких є обмежена кількість.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — акцентував Микола Сольський.

За його словами, саме допомога у вивезенні агропродукції сьогодні для українського агро є питанням № 1.

minagro.gov.ua

Група вчених змогла модифікувати пшеницю, додавши набір генів, який зробив паростки стійкими до септоріозу - захворювання, також відомого як хвороба плямистого листя. Ключовий ген отримав назву Stb16q. Дослідники заявили, що його застосування дозволить виробникам отримувати кращий урожай.

Септоріоз є третім найбільш значущим захворюванням пшениці в світі. За оцінками інституту Вагенінгена в Нідерландах, від 5% до 10% врожаю в Європі щорічно втрачається через цю проблему. Сільськогосподарські виробники несуть в результаті збитки, які обчислюються мільярдами євро. В одній тільки Франції збиток коливається в межах від 350 до 700 млн євро в рік.

За матеріалами All About Feed

Використання плазмового розряду, який діє за принципом «штучної блискавки», може видаляти забруднюючі речовини з гною.

До такого висновку прийшли після проведення випробувань в Великобританії, пише ВВС.

Технологія включає в себе запуск плазмового заряду в суспензію, щоб зруйнувати токсичний аміак і небезпечний для клімату метан.

Сама плазма являє собою потік речовини, нагрітої до такої міри, що електрони відриваються від атомів, а молекули руйнуються.

В процесі застосування «штучної блискавки» до гною молекули аміаку розбиваються, утворюючи чистий азот, який у подальшому можна використовувати для добрива.

В ході випробувань дослідники за допомогою плазмової гармати стріляли по коров'ячому гною на молочній фермі Холлі Грін в мальовничій частині Бакінгемшир. Згідно з результатами, вміст аміаку в гнойовій рідині знизився на 90%, а метану — на 99%.

Якщо технологія виявиться доступною, вона не тільки вирішить проблему зміни клімату і поліпшить запах в сільській місцевості, а й надасть можливість боротися із забрудненням повітря в міських районах.

Вчені з США встановили, що використання добавок на основі формальдегіду, а також жирних кислот з середньою довжиною ланцюга в комбікормах дозволяє знизити ймовірність зараження поголів'я вірусом Африканської чуми свиней (АЧС). Автори дослідження відзначають, що на сьогоднішній день проти АЧС немає вакцини або лікування, так що боротьба із захворюванням зводиться головним чином до запобігання потрапляння патогена в популяцію.

За словами вчених, подальші дослідження необхідні, щоб виявити конкретний механізм, завдяки якому досліджені добавки виявляються ефективними.

За матеріалами Feed Navigator