Якщо українські порти не будуть розблоковані, у світі розпочнеться продовольча паніка — Микола Сольський

Рік тому український бізнес презентував правлячій коаліції Верховної Ради десять пріоритетів для розвитку української економіки. Вони стосувалися основних кроків, необхідних для припливу інвестицій, стимулювання національного виробника, захисту і розвитку бізнесу, детінізації та мінімізації корупційних проявів, зниження податкового тиску.

Заступник голови ВАР на сторінках Економічної правди підбив проміжні підсумки та зробив огляд успіхів та провалів парламенту.

Скасування «соєвих правок»

Хорошою новиною стало довгоочікуване скасування горезвісних «соєвих правок», одного з положень законопроєкту № 1210.

Через відмову у відшкодуванні ПДВ трейдерам малі й середні виробники сої та ріпаку були поставлені в нерівні умови з великими аграрними корпораціями, які можуть експортувати самі. Парламентарі нового скликання усунули таке пряме порушення принципів Податкового кодексу і Конституції.

Завдяки цьому з'явилася надія, що нам вдасться переламати негативну тенденцію зменшення площ посівів сої, які скоротилися приблизно на 25% за останні три роки з моменту ухвалення «соєвих правок».

Детінізація ринку оренди земель і виробництва продукції

Відповідний законопроєкт 3131-д схвалений профільним комітетом Верховної Ради. Це вже досягнення, адже досі влада не наважувалася братися за вирішення проблеми детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.

Як зазначають автори проєкту, тіньовий ринок оренди сільськогосподарських земель становить 28% від загальної площі аграрних земель або близько 12 млн га із 42 млн га сільськогосподарських земель України.

У 2019 році обсяг тіньової оренди земель в Україні становив 19−69 млрд грн. При цьому втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становлять 6−22 млрд грн на рік.

Сподіваємося, що найближчим часом парламент розгляне і схвалить цей законопроєкт.

Податок на виведений капітал

Це питання залишається одним з головних розчарувань. З приводу заміни податку на прибуток податком на виведений капітал відбулося чимало дискусій, але Міністерство фінансів досі не надало чіткої концепції його впровадження із зазначенням пропонованих рівнів ставок та обмежень.

Робота на експертному рівні і в профільних комітетах Верховної Ради проводиться, але немає чіткої позиції уряду — немає і результату.

Електронна товарно-транспортна накладна

Електронна товарно-транспортна/видаткова накладна та система контролю за фізичним обсягом товарів, що поставляються, потрібна для блокування перетворень на папері «бананів» на «пшеницю» та інших подібних схем з ухилення від сплати ПДВ, так званих скруток.

Необхідність впровадження системи обговорюється давно. Вона не тільки дозволяє ефективніше боротися із «скрутками», а й спрощує документальне оформлення перевезень і продажу товарів для легальних платників податків.

Мінінфраструктури запускає пілотний проєкт на добровільних засадах, проте його метою є перехід на електронний документообіг при оформленні ТТН, а не контроль за обсягом і номенклатурою товарів у ланцюжку продажів.

При цьому досі немає головного — урядового законопроєкту, який би описував дизайн такої системи. Коли такий законопроєкт з'явиться — незрозуміло.

Як показали останні три роки, без вдосконалення СМКОР (системи блокування податкових накладних) і наповнення її новою інформацією, яка допоможе краще розрізняти «скрутки» та сумлінних платників податків, неможливо говорити про істотне зростання збирання ПДВ і зниження шкоди.

Шкода, яку СМКОР завдає легальному бізнесу, істотна і наближається до критичних, неприйнятних для економіки значень.

Приватна тяга

Одним з головних провалів є повне ігнорування питання реформи залізничного транспорту: поділ вантажних і пасажирських перевезень, введення єдиного тарифу за користування інфраструктурою і допуск приватної тяги.

Залізниця перетворилася з фактору розвитку виробництва на його гальмо через завищені тарифи, низьку якість послуг і скорочення мережі вантажних станцій. Дефіцит тяги веде до зростання термінів оборотності зерновозів і їх дефіциту, хоча при нормальній роботі парку їх повинно вистачати.

У результаті вся промисловість зазнає втрат, а наші товари вчасно не потрапляють ні до споживачів усередині країни, ні до іноземних покупців.

Новий закон про залізничний транспорт понад рік чекає розгляду в транспортному комітеті, однак нічого не відбувається. Тимчасом його ухвалення є частиною зобов'язань України в рамках угоди про асоціацію з ЄС.

Судячи з усього, політики бояться двох проблем, які доведеться вирішувати після ухвалення законопроєкту: скорочення роздутих штатів УЗ і необхідності субсидувати пасажирські перевезення. Зараз відповідні витрати переклали на промисловість, як і тягар «зеленого» тарифу в енергетиці.

Не дивно, що у нас триває спад промислового виробництва, а економіка України стрімко деіндустріалізується. Такий підхід — це шлях до катастрофи.
Сільське господарство та IT без відновлення промислового виробництва країну не витягнуть. Робочі руки, а з ними і податкова база, далі тікатимуть за кордон, а пенсіонери та інші групи соціальних утриманців залишаться в країні. Це гарантує банкрутство пенсійного фонду, а потім — і загальний дефолт.

milkua.info

Згідно з даними Державної митної служби, загальна вартість експортних поставок яловичини свіжої або охолодженої за січень-квітень поточного року становила $10,5 млн.

Про це йдеться в огляді Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Головним покупцем цього сегменту м’яса і в поточному році залишилась Білорусь — 99,12% від усього обсягу експорту із загальною вартістю $10,5 млн.

У квітні експорт яловичини свіжої або охолодженої становив 0,782 тис. т — зниження на 25%, якщо порівнювати з обсягом експорту в квітні 2017 року (1,044 тис. т).

Згідно з даними Державної митної служби, експортні поставки яловичини мороженої у січні-квітні 2018 року в грошовому еквіваленті становили $22,3 млн, що на 13,6% нижче за показник аналогічного періоду минулого року ($25,8 млн). Головними покупцями виступали такі країни: Казахстан — 30,8%, або $7,178 млн, Азербайджан — 20,49%, або $4,775 млн, Білорусь — 18,15%, або $4,228 млн, частка інших країн склала 30,56%, або $7,120 млн.

Загалом у квітні експортні поставки цього сегменту м’яса становили 2,242 тис. т — найвищий показник від початку 2018 року.

Згідно з даними Державної митної служби, за січень-квітень 2018 року до України було поставлено яловичини свіжої або охолодженої на загальну вартість $381 тис. Основними постачальниками виступали минулорічні країни-експортери: США — 67,19%, Австралія — 14,7%, Нідерланди — 9,71%, частка поставок інших країн становила 8,4%. А загальна вартість поставок яловичини мороженої становила 1,6 млн USD, головними країнами-експортерами у цей період виступали Литва (47,6% — $752 тис.), Польща (23,7% — $374 тис.) та Білорусь (14,7% — $231 тис.).

У квітні 2018 року до України було імпортовано 0,162 тис. т, що є найвищим показником за два останні роки.

milkua.info

Сівба озимої пшениці під урожай 2023 р. триває у країнах північної півкулі на тлі занепокоєння щодо доступності основних сільськогосподарських ресурсів та несприятливих погодних умов.

Хоча високі ціни на врожай сприяють збереженню площ на рівні вище середнього, говориться у повідомленні Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). 

Так, у США сівба озимої пшениці йшла швидкими темпами і станом на середину листопада була майже завершена. Наразі посуха вражає приблизно три чверті площ посівів озимої пшениці, й прогнозується, що такі умови збережуться у деяких регіонах до початку наступного року. 

У ЄС посів озимої пшениці триває за погодних умов, що сприяють сходам і врожаю. У деяких регіонах все ж таки спостерігається дефіцит опадів.

В Україні прогнозується зменшення посівів пшениці порівняно із середнім п’ятирічним показником на 40%, оскільки війна продовжує обмежувати доступ до полів і спричиняє серйозний дефіцит ресурсів. 

Скорочення посівів озимої пшениці очікується в росії, де рясні дощі перешкоджали підготовці полів, а відносно нижчі внутрішні ціни спричинять скорочення площ. При цьому площі під озиминою знизяться до середнього порівняно з минулим роком рівня. 

Високі внутрішні ціни на пшеницю в країнах Азії сприятимуть збільшенню посівних площ. У Китаї та Індії прогнозують, що посіви пшениці складуть вище середніх. У той же час у Пакистані можливе скорочення площ. 

Крім того, ФАО знизила прогноз світового виробництва зернових у 2022 р. до 2 756 млн т (на 2% менше, ніж у 2021 р.) за рахунок скорочення урожаю кукурудзи в Україні, де частина зернової залишиться у полях через подорожчання доробки зерна. Аналітики також знизили прогноз світового виробництва пшениці, але, незважаючи на це, новий показник у 781,2 млн т залишиться рекордно високим. 

agroportal.ua

Молоко екстра ґатунку за тиждень подорожчало на 13 копійок.

Про це поінформувала Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока (АВМ).

Цього тижня ціновий діапазон на молоко екстра ґатунку становив 7,60-8,24  грн/кг (з ПДВ). Середня ціна по Україні зросла відразу на 13 копійок та перетнула позначку у 8 грн/кг. Найвищий ціновий діапазон  все ще відмічається у Північному регіоні — 7,85-8,24 грн/кг.

Середня ціна на молоко вищого ґатунку цього тижня додала 7 коп. та склала 7,74 грн/кг. Найпоширеніший ціновий коридор по регіонах фіксують в межах 7,70-8,00 грн.

Середня ціна на молоко першого ґатунку за тиждень додала лише 1 коп. — 7,43 грн/кг. Мінімальна ціна на таке молоко цього тижня зросла на 20 коп. — до 7 грн, а максимальна залишилася незмінною.

За останніми даними виробництво молока в Україні за перше півріччя скоротилося на 0,8% та склало 5,068 млн т молока усіх видів. Крім того, чисельність корів на 1 липня становила 2 млн 136,3 тис., що на 2,5% менше, ніж торік.

Виведення на ринок Єврокомісією інтервенційних запасів молока дещо сколихнуло молочний ринок. Відповідно, ціни на молочні продукти просіли в Європі. Згідно останніх котирувань (12.07.2017) приріст показує лише масло — +0,5% — 7,07 тис. дол./т,  це найвища ціна на продукт у світі. При цьому СЗМ подорожчало на 4% (до 2,1 тис. дол./т), а СНМ — на 1,1%, до 3,6 тис. дол.

В Океанії ціни продовжують рости, а в Сполучених Штатах подешевшало лише масло (-2,2%; 5,7 тис. дол/т).

Закупівельні ціни на молоко в цих регіонах продовжують рости. Зокрема, у США 100 кг молока коштує 36,82 дол. (+1,2%), Океанії — 35,21 дол. (+1,8%), а в ЄС — 37,11 дол. (+2,1%).

MilkUa.info