Штучна блискавка прибирає запах з гною

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.

Про підтримку країн Великої сімки

Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.

Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.

Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.

Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.

Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.

Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.

Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.

Про посівну

Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.

Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.

Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.

Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.

Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях

На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.

Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.

Про ситуацію в тваринництві

За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.

Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.

Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.

Про здорожчання цін на продовольство

На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.

Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.

Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.

minagro.gov.ua

Мінагрополітики представило Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики комплексні зміни до низки законів щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин. Депутати підтримали пропозицію винести цю ініціативу на розгляд Верховної Ради.

Мета вказаних змін — покращити умови для виробництва та обігу безпечних і якісних харчових продуктів та кормів для тварин, вдосконалити систему забезпечення благополуччя тварин. Для цього необхідно буде внести зміни до 11 Законів України, які регулюють ці сфери.

Запропоновані зміни матимуть позитивний вплив на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян і держави, а саме:

• для суб'єктів господарювання — узгодження інтересів бізнесу та держави, спрощення умов ведення бізнесу для відповідних виробників харчових продуктів без підвищення ризиків для споживачів харчових продуктів;
• для держави — підвищення результативності державного контролю за виконанням вимог законодавства;
• для споживачів — зменшення ризиків, пов’язаних з виробництвом та обігом небезпечних харчових продуктів/кормів.

Комплексний підхід удосконаленого регулювання в цих сферах, також дозволить виконати міжнародні зобов’язання України, передбачені Угодою про Асоціацію, та продовжити процес створення в Україні спільних (єдиних) з країнами-членами ЄС правил функціонування ринку харчових продуктів та благополуччя тварин, підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції, а також загалом покращити інвестиційну привабливість галузі національного виробництва харчових продуктів та кормів.

Завантажити презентацію (.pdf, 4.05 Мб)

minagro.gov.ua

Таку думку висловив експерт з прогнозування та ціноутворення на ринку кормової сировини Олексій Тартаковський, йдеться в повідомленні компанії «Фенікс Агро».

Він зазначив, що збір сої та соняшнику в Україні ще триває. Станом на 16 листопада, за офіційними даними, сої зібрано 2,95 млн т з 96% площ.

«У зв'язку зі значно меншим урожаєм олійної в Україні та враховуючи світову кон'юнктуру, ціна на сою зростає погодинно. Зараз заводи закуповують сою на переробку на рівні 17 200 грн/т. Учасники ринку вже назвали цю сою найдорожчою в історії. Ціна в портах на сою озвучується на рівні 17 400−17 600 грн/т «, — зазначив експерт.

Тартаковський підкреслює, що експортний попит на продукти переробки сої, особливо шрот, високий. На даний момент, заводи забезпечені сировиною для переробки на 1−1,5 місяці. Для порівняння, в аналогічний період минулого року забезпечення було на рівні 2-х і більше місяців. Тому, поки заводи не поспішають фіксувати ціни на значні обсяги шроту і стримують продажі очікуючи зростання ціни.

У той же час, соняшника зібрано 12,9 млн т з 99% площ. Але на ринку, за словами експерта, впевнені, що показники врожайності соняшника дещо завищені. Реально оцінюють урожай на рівні 11,7−11,9 млн т.

«Соняшниковий шрот дуже затребуваний продукт серед імпортерів. Особливо великим попитом створює Китай, який тримає досить високу ціну. У зв'язку зі зниженням прогнозу виробництва соняшнику в світі, і в Україні в цілому, пропозиція на світовому ринку буде обмежена. Україна, як один з найбільших експортерів соняшникового шроту, буде затребуваним продавцем продукту. Відповідно, якщо обсяги на ринку будуть низькими, ціна на український шрот буде рости, незалежно від ситуації на світовому ринку. Тому, вже в середині грудня реально буде побачити ціну на шрот в районі 11 000 грн/т», — вважає експерт.

agroportal.ua

7 березня Європейське об’єднання Сора-Соgeca оголосило про надання статусу партнерської організації громадській спілці «Всеукраїнський аграрний форум» (ВАФ), до якої входять провідні аграрні асоціації України: Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнська асоціація громад, Асоціація «Союз птахівників України» та ВГО «Українська аграрна конфедерація».

Про що повідомило офіційним листом.

Отримання цього статусу означає не лише інтеграцію в європейську аграрну спільноту, а й надання можливостей спільної співпраці у напрямку недопущення глобальної продовольчої кризи у зв’язку із вторгненням росії на територію України.

Так, згідно з останнім аналітичним матеріалом КШЕ Російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі. Експерти наголошують, що в цілому від поставок зерна з України залежать понад 400 мільйонів людей у ​​світі. Відповідно, війна в Україні кидає виклик глобальній продовольчій безпеці, питання якої особливо гостро стоїть нині для Близького Сходу та Північної Африки.

Для упередження цієї загрози європейське об'єднання фермерів Copa-Cogeca висловили готовність підтримувати вітчизняний агросектор та допомогти зупинити війну в Україні. В контексті цієї підтримки, ВАФ отримав статус партнерської організації Сора-Соgeca, що надає змогу українським аграрія пліч-о-пліч разом з європейською спільнотою прикладати максимум зусиль задля забезпечення продовольчої безпеки світу.

Наразі українська аграрна громада сильна як ніколи, але щоденна присутність російського агресора на нашій землі вартує не лише життів українців, а й загрожує голодом сотням мільйонів людей у ​​всьому світі. Продовольча криза вже почалася: за даними FAO ООН світові ціни на продовольство досягли 10-річного рекорду в 2021 році і стрімко зростають у міру розгортання війни. Побоювання з приводу величезних економічних втрат та голодних бунтів — це нова реальність.

«Сьогодні Росія — не просто ворог України, а ворог та загроза всьому цивілізованому світу. Це має розуміти міжнародне співтовариство. Тож без перебільшення сьогодні Україна захищає всю Європу. Якщо у мирний час ми з Європою є конкурентами за деякими напрямками, то сьогодні ми разом відповідаємо за продовольчу безпеку в світі», — коментує Марія Дідух, директор ГС «ВАФ».

Довідково:

Copa-Cogeca — це об'єднання двох масштабних сільськогосподарських організацій COPA та COGECA, що являється однією із найсильніших груп, які представляють інтереси європейських фермерів в загальній сільськогосподарській політиці та інших областях політики, які мають відношення до фермерів та сільськогосподарських кооперативів, таких як: безпека харчових продуктів, здоров'я та благополуччя тварин, здоров'я рослин, навколишнє середовище, дослідження та інновації, торгівля.

milkua.info