Україна повинна скорочувати експорт сировини та розвивати переробну галузь — Чайківський

Польща запускає інноваційний проект у галузі свинарства. Проект «Сілезька відгодівля» має на меті розводити свиней, м’ясо яких матиме «високу харчову цінність та традиційний домашній смак».

Близько десяти польських свиноферм беруть участь у «Сілезькій відгодівлі», яка передбачає додавання до корму тварин спеціальної трав’яної суміші.

Проект, розроблений для свинарів з Опольського воєводства (Середня Сілезія), полягає у відповідному підборі кормів та спеціальній дієті, в якій використовуються трави та спеції, що впливають на харчову цінність м’яса.

Метод уже був випробуваний Рафалом Дусом, засновником кооперативу «Opolskie Fermy Trzody», який почав додавати до раціону свиней елементи, що використовували ще століття тому.

Виявилося, що м’ясо, яке виробляється зі свиней, яких годували таким чином, не тільки має зовсім інший смак, але і по-іншому проявляє себе під час приготування. Перш за все, в ньому менше води, яку замінює внутрішньом'язовий жир — носій аромату, що також відповідає за ніжність м’яса.

Сьогодні виробники, котрі працюють в кооперативі, вже використовують спеціальну трав’яну суміш, до складу якої входять часник, розмарин та шавлія.

Продукцію кооперативу дослідили вчені.

«М'ясо ніжне, має дуже високий вміст білка, оптимальну жирність, має запах та аромат трав. Коли я подивився на хімічний склад та жировий профіль, я був здивований, оскільки результати були схожі на яловичину та баранину. У цій свинині також є багато фосфоліпідів, тому можна говорити, що вона є здоровою їжею», — заявив професор Владислав Мігдал з кафедри переробки продуктів тваринного походження в Краківському університеті сільського господарства.

meat-inform.com

Українська зернова асоціація оновила свій прогноз урожаю в поточному році, зменшивши його до 64,5 млн т (попередній прогноз складав 69,4 млн т).

Як говориться у повідомленні УЗА, це пов’язано насамперед зі зменшенням майже на 1 млн га площ (до 18 млн га), з яких можливо зібрати врожай.

«Попри завзятість і сміливість українських аграріїв є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах», — пояснюють аналітики.

Експорт з України у 2022/23 МР все ж може скласти 32,8 млн т за умови збереження морського шляху експорту та розширення пропускної здатності переходів на кордонах. Водночас при перехідних залишках на початку сезону в 26 млн т зернових та олійних, в 2022/2023 МР залишки складуть 30,5 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19 млн т. Водночас перехідні запаси пшениці минулого врожаю складали більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько10 млн т пшениці, а перехідні запаси на кінець сезону складуть 12 млн т», — оцінюють в УЗА.

Прогноз врожаю ячменю теж знизився і складає 5,4 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т.

Врожай кукурудзи у новому сезоні можна очікувати на рівні 24 млн т (минулого року 37,6 млн т), а експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику не змінився і очікується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт на рівні 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону — на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т).

Врожай ріпаку попередньо склав 3 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), водночас експорт у 2022/23 МР очікується на рівні 2,8 млн т.

Урожай сої очікується на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт», — додали в УЗА.

agroportal.ua

В Україні очікують  збільшення врожаю кукурудзи на 1,5 млн т до 39 млн т. Це позитивна новина для глобального ринку, адже може частково компенсувати скорочення виробництво у США (-10,53 млн т) та ЄС (-1,2 млн т), за даними USDA. 

При цьому спекулятивне зростання цін на пшеницю в портах України до рівня 250 $/т та вище продовжує підтримувати форвардні ціни на кукурудзу. Так, 
форвардні ціни на кукурудзу за останній тиждень виросли на 10 $/т до 245−250 $/т для поставок в порт у жовтні — листопаді, а ціни на пшеницю стрибнули аж на 20−30 $/т.
Експерти пояснюють, що прогнози зменшення врожаю кукурудзи та експорту в Бразилії відчутно підтримують ціни на кукурудзу в Україні.

agravery.com

В Україні вітчизняну молочну продукцію витісняє іноземна. Вона дешевше, а отже — має більший попит у споживача. Виробляти молоко в Україні стає все менш вигідно.

Відсутність державної підтримки вітчизняного виробника зумовив надлишок більш доступного продукту з ЄС.

За словами власника тваринницької ферми Володимира Хвостова, в даний час українські аграрії не заробляють, а ледь «виходять в нуль». Тримати худобу — збитково, і молочники збувають тварин.

«Почали вирізати худобу. Останні 3 місяці дуже масштабно почав заходити імпорт. З тієї ж Європи, з Білорусі. Ця ніша дуже швидко замінюється європейськой», — заявив він.

Підприємство тваринника налічує 1,5 тис. корів, які виробляють щодня 40 т молока. До 2016 р. держава компенсувала ПДВ, в 2018 р. — давало дотації, в 2020 р. — жодної привілеї для національних молочників немає.

Згідно з повідомленням, європейці в той же час піклуються про своїх тваринників. Наприклад, молочник в Парижі отримує € 580 на корову в рік. Це — 15,5 тис. грн, або в 2,2 рази більше, ніж тваринник в Україні.

«Українцям про таку допомогу можна тільки мріяти», — зазначила експерт Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупінас.

За її словами, європейський молочник платить ПДВ державі в розмірі 5−6%, український — 20%. Підтримку на корову європейські аграрії мають, українські — на цей рік немає. І на додаток — відсоток по кредиту: 0−2% в ЄС і 20% — в Україні.

«І це ще добре, якщо ти візьмеш кредит під такий відсоток», — підкреслила Олена Жупінас.

latifundist.com за матеріалами  ICTV