Українську молочку витісняє іноземна: чому бізнес невигідний та приклади підтримки галузі в Європі

Бюджетні кошти по фермерській програмі будуть перерозподілені у зв'язку з виявленням непопулярних продуктів.

Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

«По фермерській програмі, як виявилось, ми (уряд — ред.) запропонували продукт, який не викликав великого інтересу. Зокрема, 500 млн грн було направлено на компенсацію відсоткових ставок по кредитах. Виявилось, що фермери не дуже активно беруть кредити, а банки не дуже активно кредитують фермерів, тому що у них є обмеження по ризиках і заставі майна», — пояснив він.

Мартинюк додав, що разом з асоціацією фермерів вдалося виявити напрямки, у які необхідно направити кошти. Тому на найближчому засіданні Кабміну будуть запропоновані зміни до порядку і велика частина цих коштів буде розподілена таким чином, щоб фермери змогли скористатися цією підтримкою.

«Зокрема, частина грошей буде спрямована на збільшення операційного капіталу Українського державного фонду підтримки фермерів. Це той фонд, який дає кредити безоплатні і не вимагає застави. Також будуть спрямовані кошти на компенсацію сплати ЄСВ фермерськими господарствами», — сказав він.

За словами, першого заступника міністра, в Україні разом з тим розпочинається велика програма по оформленню фермерами їхніх земельних ділянок, на що також підуть кошти.

«Багато рейдерських захоплень зараз відбувається у зв'язку з тим, що багато фермерів отримавши землю у 90-х не оформили її документально. Тому за рік цю проблему спільно з асоціацією фермері і Держгеокадастру ми вирішимо», — сказав Мартинюк.

kmu

Китайський уряд наголошує на важливості стабільного продовольчого забезпечення населення, що може надати більший тиск на ціни на молоко ніж зазвичай.

З моменту виявлення першого випадку нового коронавіруса, що отримав назву за міжнародною класифікацією COVID-10, підтверджені випадки зараження досягли цифри в майже 80 тис. Летальний результат — у більш ніж 2,5 тис. осіб. Сьогодні Центральний регіон Китаю знаходиться в ізоляції, з санкціонованим державою карантином і обмеженнями на переміщення, щоб уникнути розповсюдження вірусу.

Ці обставини зачіпають всі сфери економіки КНР. Зупинений транспорт, нестача робочої сили позначаються як на сфері виробництва, так і в торгівлі. Сенді Чен, старший аналітик ринку молочних продуктів Rabobank RaboResearch проаналізував ситуацію і закликав не ігнорувати наслідки для світового молочного ринку.

«Хоча вплив епідемії на попит на молочні продукти повинен бути короткочасним, невизначеність щодо фактичної тривалості карантину в країні і затяжний психологічний вплив можуть завдати істотної шкоди споживання, що позначиться на переробці, виробництві та імпорт», — зазначив Сенді Чен.

Карантин припав на китайський новий рік. За оцінками аналітика, серйозно постраждали преміальні рідкі молочні продукти, які традиційно купуються до свят. Rabobank оцінює, що 30-денний вплив COVID-19 може знизити споживання молока в Китаї на 2−4% в річному численні. Частина роздрібних втрат складається з онлайн-продажів.

30 днів карантину по Коронавірусу можуть також знизити річне споживання сирів в Китаї на 5%, вважають експерти Rabobank.

«Поставки сирого молока і поповнення запасів від молочних заводів затримувалися через жорсткість контролю дорожнього руху і брак робочої сили. Найбільший удар прийняли на себе дрібні і середні ферми, серйозно зменшивши виробництво», — заявив Чен.

Спочатку експерти Rabobank прогнозували, що в першій половині 2020 року імпорт молочної продукції в Китай скоротиться на 3%, проте в річному численні виросте на 1%. В умовах ситуації з COVID-19, Rabobank прогнозує зниження загального попиту на молочні продукти на 1%, що призведе до скорочення імпорту на 11%.

Якщо загальний попит впаде на 5%, то обсяг імпорту в 2020 році знизиться на 25%.

«Все це може спонукати експортерів перенести частину сировини з виробництва сиру, масла та вершків на СОМ і СЦМ. Що призведе до збільшення обсягів сухого молока на світовому ринку», — зазначив аналітик.

За оцінками INTL FCStone, ціни на молочні продукти в КНР можуть впасти в найближчі 12 місяців на 3−10%.

dairynews.ru

22 серпня 2020-го року в особистому селянському господарстві у с. Лукавець-Журівський Рогатинського району стався випадок африканської чуми свиней. Про це повідомила прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.

Спалах офіційно підтвердили 23 серпня за результатами дослідження Івано-Франківської державної регіональної лабораторії Держпродспоживслужби (звіт про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу №002165 п.м./20 від 23.08.2020 р.).

Згідно з Інструкцією, компетентні органи провели необхідні заходи для ліквідації спалаху:

знищили все поголів’я свиней на господарстві (62 гол.), туші тварин утилізували належним чином;

в приміщенні, де утримували свиней, провели механічну очистку залишків гною та його дезінфекцію;

провели вимушену дезінфекцію.

Ситуація знаходиться під контролем Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.

Ринок пшениці активізувався на тлі новин про високу ймовірність пролонгації зернового коридору. Важливим чинником потенціального цінового вибуху є введення рф квоти на експорт російського зерна. Також очікується світове визнання рф країною-терористом, що остаточно «відріже» агресора від глобального ринку. Але це трапиться не у найближчі тижні.

Про це 15 листопада повідомив аналітичний центр кооперативу «ПУСК», створений у рамках ВАР.

«Є висока ймовірність продовження Стамбульської угоди, до умов якої може додатися порт Миколаїв. За ініціативою Туреччини зерновий коридор може бути пролонгований навіть на рік. Зернотрейдери вже активізуються, особливо щодо пшеницю і кукурудзи. З 15 лютого рф вводить квоту на обмеження власного експорту зерна, яка буде діяти по 30 червня. Весь оптимізм глобального ринку тримався на потенціальних поставках 42 млн тонн російського зерна, але вже зрозуміло, що рф зникає як гравець зернового ринку, і це ще один крок до формування світового дефіциту зерна. А коли світ офіційно визнає рф країною-терористом, то це може призвести до цінового вибуху на ринку пшениці», — зазначає аналітик Олексій Тартаковський.

В Україні наразі низькі закупівельні ціни на зерно через відокремленість від світового ринку та велику кількість посередників при експорті.

«На спотовому ринку вже зараз купити пшеницю не можна. Але при цьому українське зерно не має гідної ціни, наш ринок відрізаний від світового, до того ж змінились підходи до ціноутворення. До того ж посередники забирають частину прибутку. Сьогодні фермеру вигідніше самому експортувати, щоб не переплачувати до 20 $/т», — вважає аналітик.

На малих портах індикативні ціни знаходяться в діапазоні 215−220 $/т на умовах СРТ, 320−325 євро за тонну на умовах DAP Румунія. У найближчий тиждень суттєвого зростання цін не очікується.

uacouncil.org