Експерти знизили прогноз урожаю в Україні на 5 млн т

22-серп-2022

Українська зернова асоціація оновила свій прогноз урожаю в поточному році, зменшивши його до 64,5 млн т (попередній прогноз складав 69,4 млн т).

Як говориться у повідомленні УЗА, це пов’язано насамперед зі зменшенням майже на 1 млн га площ (до 18 млн га), з яких можливо зібрати врожай.

«Попри завзятість і сміливість українських аграріїв є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах», — пояснюють аналітики.

Експорт з України у 2022/23 МР все ж може скласти 32,8 млн т за умови збереження морського шляху експорту та розширення пропускної здатності переходів на кордонах. Водночас при перехідних залишках на початку сезону в 26 млн т зернових та олійних, в 2022/2023 МР залишки складуть 30,5 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19 млн т. Водночас перехідні запаси пшениці минулого врожаю складали більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько10 млн т пшениці, а перехідні запаси на кінець сезону складуть 12 млн т», — оцінюють в УЗА.

Прогноз врожаю ячменю теж знизився і складає 5,4 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т.

Врожай кукурудзи у новому сезоні можна очікувати на рівні 24 млн т (минулого року 37,6 млн т), а експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику не змінився і очікується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт на рівні 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону — на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т).

Врожай ріпаку попередньо склав 3 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), водночас експорт у 2022/23 МР очікується на рівні 2,8 млн т.

Урожай сої очікується на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт», — додали в УЗА.

agroportal.ua

Більше новин
АЧС у Польщі: протести фермерів
22-бер-2018

Минулого тижня в Люблінському воєводстві Польщі пройшла прес-конференція, де фермери разом з політиками Польської селянської партії пред’явили уряду претензії у відсутності ефективності в боротьбі з африканською чумою свиней. На думку присутнього на заході євродепутата Кшиштофа Хермана, сьогодні фермери «надані самі собі» і «ніхто нічого не робить, щоб обмежити АЧС серед кабанів або щоб захистити фермерів від поширення цього вірусу».

Минулої суботи ареною для протестних акцій вже стала виставка виробників сільськогосподарських машин «Агротех» в Кельце. Кілька десятків свинарів організували демонстрацію, на якій висловлювали занепокоєння темпами поширення вірусу АЧС, а також наслідками, які можуть їх торкнутися в разі його виявлення в господарствах.

«Чотири роки ми безуспішно говоримо про зниження популяції кабанів, які є головним переносником хвороби. Поява вірусу серед кабанів стосується і наших ферм. У господарствах, де виявляють АЧС, знищують стада свиней, тонни корму і соломи, а рішення про виплату компенсації приймаються не завжди», — заявив один з демонстрантів.

Близько ста фермерів заблокували дорогу номер 11 у Великопольському воєводстві. Кожні півгодини вони зупиняли рух на трасі і марширували кілька хвилин по пішохідному переходу. Головний привід для протесту — різке зниження закупівельних цін на свинячий живець і відсутність достатньої підтримки уряду у протидії АЧС. Фермери вимагали допомоги держави в захисті ферм, швидкого відстрілу кабанів, стабілізації ціни на живець і гарантії збуту здорових свиней з польських господарств.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Детальніше
Вірус АЧС у Росії розширює свої кордони
13-лист-2017

Африканська чума свиней продовжує ширитися Росією. Впродовж останнього тижня спалахи захворювання зафіксували у Калінінградській, Челябінській та Тюменській областях, де раніше хвороба не реєструвалася.

На одному з найбільших свинарських підприємств Тюменської області — компанії «Комплекс» (Ісетський р-н) виявили ​​ АЧС. За інформацією уряду регіону, належить знищити близько 16 тис. тварин. Свинина з підприємства поставлялася на великі переробні заводи регіону, тож їх продукцію вилучать з обігу й ізольовано зберігатимуть впродовж проведення лабораторних досліджень. Крім того, ліквідації підлягають всі свині у радіусі 5 км від вогнища зараження.

Також минулого тижня АЧС підтвердили в Челябінській області. В осередку захворювання вилучили і знищили 302 свині.

За даними Міжнародного епізоотичного бюро станом на 3 листопада у Росії впродовж 2017 року зареєстрували 160 спалахів АЧС у 18 регіонах, у тому числі 133 — серед домашніх свиней. За оцінкою Россільгоспнагляду, з 2007 року, коли у РФ вперше виявили ​​АЧС, прямі збитки через поширення вірусу склали 5 млрд руб., а непрямі досягають 50-70 млрд руб.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Детальніше
Держпідтримка-2022: ВАР назвала пріоритетні напрямки для стабільного функціонування агросектору
05-жовт-2021

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

  1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

  1. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

  1. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

  1. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

  1. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

  1. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

  1. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.

Детальніше
Головне управління Держпродспоживслужби в Києві започаткувало онлайн-школу щодо впровадження системи НАССР
08-лип-2020

Аудитори Головного управління Держпродспоживслужби в Києві  щоп’ятниці проводять на офіційній сторінці відомства у мережі facebook онлайн-школу щодо впровадження системи НАССР.

«HACCP покликана зробити харчову продукцію безпечною для споживача, таку ж саму мету ставимо перед собою і ми. Саме тому запровадили безкоштовну онлайн-школу, в рамках якої наші фахівці відповідатимуть на практичні запитання слухачів», — зауважив керівник ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Олег Рубан.

Перший блок школи HACCP відбувся 3 липня. Провели його заступники начальника Управління безпечності харчових продуктів ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Роман Матвійчук та Юрій Миркєєв.

«Школа викликала неабиякий інтерес, до нас доєдналися слухачі з усіх куточків України, тому будемо продовжувати почате. Нині запит від аудиторії зробити акцент на необхідній документації, нюансах, на які звертають увагу аудитори», — зазначив Роман Матвійчук.

Школа HACCP стане в нагоді підприємцям, технологам, а також людям, задіяним в організації процесів виробництва і контролю продуктів харчування.

«Якщо аудитор і організатор виробництва розмовляють однією мовою, у виграші усі, і в першу чергу — споживач, оскільки отримує безпечний продукт. Під час школи ми поговоримо про переваги системи, перелік документів, процедури впроваджены на виробництві, і ресурси, необхідні для роботи системи», — зауважив Юрій Миркєєв.

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві запрошує переглянути відео онлайн-школи в прямому ефірі щоп’ятниці на офіційній сторінці відомства у мережі facebook. Усі відео доступні до перегляду і після прямої трансляції.

Моніторингові візити дотримання профілактичних і протиепідемічних заходів суб'єктами, які здійснюють господарську діяльність у Києві, свідчать, що система HACCP не впроваджена на кожному другому об'єкті. Хоч цього вимагає закон.

Нагадаємо, HACCP — система аналізу ризиків, що опирається на критичні контрольні точки. Завдяки її впровадженню, як власник підприємства, так і контролер отримує інструмент прозорої ідентифікації, оцінки і управління небезпечними чинниками, які можуть вплинути на харчову продукцію.

Офіційний сайт Держпродспоживслужби

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок