Україна експортуватиме халяльне м’ясо до Сінгапуру

За січень-листопад поточного року експорт нашої продукції збільшився на $ ё, або на 19%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, та становив $ 16,4 млрд. Так, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за цей період досяг $ 20,5 млрд, з яких імпорт становив $ 4,1 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За одинадцять місяців 2017 року, експорт нашої аграрної та харчової продукції склав $ 16,4 млрд, а це вже майже на $ 1 млрд більше показника за повний минулий рік. Хотіла б ще раз наголосити на тому, що окрім збільшення експорту олії, ми спостерігаємо зростання обсягів експорту за багатьма позиціями, включаючи перероблені продукти харчування, наприклад, цукру, вершкового масла, мороженої яловичини та інших», - зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

 За словами Ольги Трофімцевої, вартість експорту продукції рослинництва зросла більш ніж на 18% та склала $ 15,2 млрд. Але при цьому значно виросло і постачання продукції тваринництва в грошовому еквіваленті – на 40,4% та склало $ 332,3 млн.

 Заступник Міністра зазначила, що географічна структура експорту української аграрної та харчової продукції залишається незмінною: «Ми експортуємо в основному до Країн Азії, з часткою 43%, а це майже $ 7,04 млрд. Лише Індія імпортувала нашої продукції за цій період більш ніж на $ 1,8 млрд. Частка країн Європи склала 31,8% або $ 5,2 млрд та Африканські країни – 14,5% або $ 2,4 млрд».

 Також Ольга Трофімцева розповіла, що найбільше Україна імпортувала наступні товари: рибу, ракоподібні та молюски, плоди, горіхи, тютюн та вироби з нього, какао боби, шоколад, олію, каву, чай, прянощі та зернові злаки.

Прес-служба Мінагрополітики

Ключові товари українського аграрного експорту за січень-листопад 2017 року

Всесвітня організація охорони здоров'я тварин (МЕБ) за останній тиждень засвідчила реєстрацію 342 нових епізоотичних вогнищ пташиного грипу в 24 країнах.

Найнеблагополучніша ситуація складається в Нігерії, де виявлено 150 вогнищ. В Італії, що сповістила МЕБ про 63 нові спалахи, буде знищено близько 4 млн голів птиці. Вірус дедалі частіше потрапляє на комерційні птахоферми.

У Великій Британії, де минулого тижня зареєстровано 34 вогнища високопатогенного грипу птахів, епідемію 2021 року називають наймасштабнішою в історії. У Нідерландах виявлено 20 спалахів, у Польщі — 17, у Німеччині — 8, в Ірландії — 6, у Болгарії — 5, у Хорватії — 4, у Чехії, Бельгії та Франції — по 3. По два спалахи високопатогенного грипу підтвердили Словаччина та Швеція , по одній - Норвегія, Румунія та Естонія.

Чотири епізоотичні вогнища пташиного грипу зареєстровано в Ізраїлі. Стільки ж підтвердив Пакистан. Ветеринарна служба ПАР сповістила МЕБ про три спалахи. Іран та Індія зафіксували по дві, ще по дві — у Південній Кореї та Японії.

У світі циркулюють три субтипи вірусів, що викликають високопатогенний пташиний грип: H5N1, H5 та H5N8. У Китаї вірусом субтипу H5N6 заразився 68-річний чоловік.

ptichki.net

Експортний потенціал України у 2022/23 МР значно скоротиться у порівнянні з попередніми періодами. У зв'язку з цим основні покупці українського зерна переключаться на інші ринки.

Про це розповіла аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич. 

За її словами, Індонезія, яка була основним імпортером пшениці з України, прогнозує, що у 2022/23 МР очікується зростання споживання і, як наслідок, імпорту. Блокада українських портів у Чорному морі робить торгівлю на такій великій відстані майже неможливою. Скоріше за все, Індонезія замінить українське походження у своєму «портфелі» на більш доступне з погляду логістики.

«Єгипет виробляє пшеницю самостійно, але обсягів урожаю недостатньо для задоволення власних потреб, тому доводиться імпортувати. Чорноморське походження є найбільш вигідним за співвідношенням «ціна-якість», причому приваблива ціна досягається за рахунок географічної близькості. За рахунок збільшення посівних площ урожай пшениці в Єгипті у 2022/23 МР має збільшитись, що вплине на зменшення обсягів імпорту», — додає експерт. 

Туреччині теж власного виробництва пшениці не вистачає для забезпечення внутрішніх потреб. Крім того, Туреччина є найбільшим виробником борошна в світі. Щоб задовольнити попит на борошно, їм також потрібно імпортувати значні обсяги пшениці. В 2022/23 МР очікується збільшення виробництва після торішнього неврожаю. Незважаючи на це, імпорт також має збільшитись через зростання споживання та попиту на борошно на світовому ринку.

Водночас Марина Маринич зазначає, що споживання ячменю в Китаї у 2022/23 МР має зрости в порівнянні з минулим роком. Враховуючи стабільно невисоке виробництво, імпорт очікується на рівні 10 млн т, що на 18% більше, ніж у 2021/22 МР. Майже третину китайського імпорту складав ячмінь з України. В умовах блокади портів обсяги експорту з України в Китай будуть незначними. Китаю доведеться купувати ячмінь в Європі, Канаді або навіть повернутись до закупок австралійського ячменю.

«Не так давно Саудівська Аравія була основним напрямком експорту українського ячменю, однак, з відкриттям китайського ринку експортувати туди стало порівняно не так вигідно. Попит ячменю у 2022/23 МР залишиться на попередньому рівні і, швидше за все, буде задоволений російським ячменем», — підсумувала вона. 

Попри карантин Держпродспоживслужба та ЄС 2 квітня провели робочі переговори з актуальних питань співробітництва. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Для обговорення поточних питань двостороннього співробітництва було організовано аудіоконференцію, до якої залучили профільних спеціалістів Держпродспоживслужби, представників Генерального директорату з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів Європейської Комісії (DG SANTE) та Представництва Євросоюзу в Україні.

Учасники перемовин обговорили такі актуальні питання порядку денного, як:

узгодження форм сертифікатів;

звіт останнього засідання Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами;

регіоналізація щодо АЧС;

грантова угода щодо АЧС;

оцінка системи ЄС щодо кормів та кормових добавок.

agravery.com