Українські аграрії посіяли вже 4,4 млн га озимих зернових культур

17-лист-2022

В Україні продовжується сівба озимих зернових культур, їх посіяно 4,4 млн га, або 92% до прогнозу.

Пшениці — 3,7 млн га, або 93%.

Ячменю — 600 тис. га, або 89%.

Жита — 79,1 тис. га, або 92%.

За попередній тиждень аграрії посіяли 97,1 тис. га озимих на зерно.

Аграрії шести областей: Вінниччини, Волині, Київщини, Полтавщини, Тернопільщини та Буковини завершили сівбу озимих зернових культур. На Київщині посіяно 164,1 тис. га або 124,7% до прогнозу. В інших п’яти регіонах – 100%-101% до прогнозу. Близькі до завершення аграрії Житомирщини, Хмельниччини та Чернігівщини.

Сільгосптоваровиробники всіх областей України завершили сівбу озимого ріпаку, якого посіяно 999 тис. га, або 104% до прогнозу.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Більше новин
Виробництво молока в Україні скорочується. Підсумки 10-ти місяців
19-лист-2021

Валовий надій молока за 10 місяців поточного року склав 7 млн 528,4 тис. т, що на 6% менше, ніж за відповідний період минулого року. Це відбулось за рахунок значного падіння виробництва в господарствах населення.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Співвідношення промислового та молока від населення за період склало 30,6% до 69,4%.

Промисловий сектор:

Сільськогосподарські підприємства забезпечили 2 млн 305,8 тис. т молока-сировини, що на 0,6% менше, ніж на цю дату торік. Найбільший приріст обсягів забезпечили господарства Тернопільської (+13,9%; 97,6 тис. т), Херсонської (+10,1%; 41,5 тис. т) та Вінницької (+5,9%; 187,8 тис. т) областей. При цьому, основний вал забезпечили товаровиробники Полтавської (326,7 тис. т), Черкаської (242,3 тис. т) та Харківської (206,6 тис. т) областей.

Господарства населення:

Господарства населення виробили 5 млн 222,6 тис. т молока, що на 7,2%, менше, ніж минулоріч. Найбільше цьому сприяло падіння виробництва у Харківській (-20,6%; 160,6 тис. т), Черкаській (-14,2%; 120,2 тис. т) та Херсонській (-13,6%; 165,7 тис. т) областях.

 

Яна Лінецька зазначає, що особливих змін в динаміці до кінця року очікувати не варто.

«Швидше за все, річне падіння обсягів залишиться в межах 5−6%. Промисловий сектор покаже стабільність виробництва з символічним скороченням в межах відсотка. А от домогосподарства закінчать рік зі значним мінусом в межах 8−8,5%. Події наступного року будуть залежати, як ніколи, від урядових рішень. Галузь дійшла тієї критичної точки, коли без прийняття впливових підтримуючих дій далі руху немає. Найперше потрібно вирішувати питання податкового навантаження, як на товаровиробників, так і на споживачів, та збільшувати дотування галузі скотарства та молокопереробки», — говорить експертка.

Прес-служба Асоціації виробників молока

Детальніше
Держпродспоживслужба: Комісія Саудівської Аравії інспектує об`єкти тваринництва для подальшого експорту їх продукції
05-вер-2018

3 вересня комісія Королівства Саудівська Аравія прибула до України для оцінки системи контролю за вирощуванням живої великої та дрібної рогатої худоби (овець) для подальшого експорту на ринок КСА.

Керівництво Держпродспоживслужби ознайомило інспекторів з українською системою державних лабораторій та лікарень ветеринарної медицини, процедурою сертифікації вантажів, які експортуються.

Також було поінформовано представників місії про нормативні документи, які регулюють питання здоров’я тварин та безпечності продуктів харчування, систему нагляду за хворобами тварин та заходи контролю за ними, систему ідентифікації тварин.

Заплановано, що представники КСА відвідають Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області та кілька об’єктів галузі тваринництва, зацікавлених в експорті до КСА.

Делегація Королівства Саудівська Аравія працюватиме в Україні до 8 вересня 2018 року.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Курчата від молодих батьківських стад менш розвинені
15-лист-2018

У перші дні свого життя курчата абсолютно залежать від зовнішнього мікроклімату. Практичний досвід раннього утримання свідчить, що в традиційних пташниках досить важко підтримувати необхідні температуру й вологість повітря, швидкість його потоку, температуру води й корму, що призводить до неоптимального початку розвитку, зниження однорідності стада, зростання падежу й мінливості в наступних періодів росту.

Курчата від молодих батьківських стад менш розвинені, ніж курчата від старших: вони мають менше залишкового жовтка, їхня система терморегуляції розвинена гірше. 

Оптимальна температура організму добових курчат від батьківських стад різного віку перебуває в діапазоні 40-40,6 °С. 

До того ж для у курчат, отриманих від батьківських стад старшого віку, вона ближча до нижньої межі діапазону, а стад молодшого віку – верхньої межі діапазону. Щоб її підтримувати, для курчат від молодих батьківських стад навколишню температуру в перший тиждень вирощування рекомендується підтримувати на 1,5-2 °С вищою, ніж для курчат від старших батьківських стад. 

Коли температура на оптимальному рівні, курчата краще споживають корм, у них своєчасно розсмоктується залишковий жовток, що сприяє доброму розвитку їх шлунково-кишкового тракту й імунної системи.

AgroTimes

Детальніше
Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише розблокування морпортів
07-квіт-2022

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність.

Про це заявив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), передає ubr.ua.

«Війна навряд чи викличе в Україні проблеми із продовольчим забезпеченням, але вона вже зараз призвела до протилежного лиха — утруднення експорту сільгоспсировини. Як виявилося, морським портам, які рф почала блокувати ще до активних бойових дій, немає альтернативи щодо вивезення зерна на міжнародні ринки. У результаті морська блокада може викликати глобальну кризу у всій сільськогосподарській галузі України, яка є ключовою для її економіки. Через відсутність продажу старого врожаю у аграріїв не вистачить коштів для збирання нового та подальшої діяльності», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що через морські порти раніше проходило 98% усіх українських постачань зерна за кордон. Перенаправити цей обсяг на інші напрямки — залізничний та автотранспортний — неможливо. Згідно з заявою «Укрзалізниці», її експортні потужності становлять 20 тис. тонн на день. Навіть якщо вони їх подвоїть, у річному вираженні це буде близько 12−15 млн т. Водночас звичайні обсяги експорту агропродукції з України — 50−60 млн т.

«Подвоїти добові обсяги не вдасться. За оцінками ВАР, гранично експорт залізницею може становити 700 тис. т на місяць. У кращому разі його можна буде збільшити на мільйон тонн за рахунок річкових перевезень Дунаєм до Європи, відкриття яких зараз обговорюється. Але навіть разом із Дунайським напрямком, який якщо і буде відкрито, то не найближчими днями, Україна зможе вивезти 20,4 млн т зерна на рік», — коментує Михайло Соколов.

Водночас один лише невивезений до початку війни врожай кукурудзи, за оцінками Української зернової асоціації, сягає 14−15 млн т (загалом до експорту планувалося 32 млн т кукурудзи при загальних зборах у 38 млн т). До них слід додати до 8 млн т пшениці — за 2021 рік Україна зібрала 33 млн т цієї культури, з яких вивезла 18 млн т. Споживання внутрішнього ринку зазвичай становить близько 7 млн т пшениці.

«Сумарно ж наявні в Україні надлишки врожаю, які можна було б експортувати без збитків для внутрішнього ринку, але неможливо через закриті порти, досягають близько 34 млн т. За розрахунками влади, для реалізації посівної кампанії необхідно 50 млрд грн. Цієї суми достатньою для фінансування посівної кампанії, але з видачею кредитів на практиці поки що виникають складнощі — залучені до програми банки, виявилися ментально не готові до війни і продовжили узгоджувати позики щодо шаблонів мирного часу», — наголошує заступник голови ВАР.

З одного боку, процедура оформлення кредиту залишається тривалою та забюрократизованою. З іншого боку, ті аграрії, які працюють у регіонах, де проходять активні бойові дії — Чернігівській, Київській, Харківській областях, на півдні України, взагалі стикалися з категоричною відмовою у видачі позик лише на підставі знаходження у зазначених регіонах.

«Виділених державою грошей достатньо, але на практиці до аграріїв вони оперативно не доходять, а посівна кампанія має ось-ось початися. Ми зараз порушили у Мінагрополітики питання, щоб хоча б держбанки таку політику змінили», — повідомив Соколов.

Крім того, якщо порти будуть і надалі блоковані, не можливо буде вивезти весь попередній урожай до збирання цьогорічного. Це буде дуже велика проблема.

«Українські потужності для одночасного зберігання зерна сягають лише 50 млн т. Сума ж неекспортованого старого врожаю (34 млн т) і запланованих обсягів нового (як мінімум 70 млн т) може вдвічі перевищити цей рівень. Дещо збільшити потужності для зберігання зерна можна за рахунок альтернативних елеваторам технологій, так званих „зернових рукавах“ з поліетилену, проте кардинально виправити ситуацію може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність», — підсумував Михайло Соколов.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок