Українські аграрії обмолотили 40% площ під зерновими

04-серп-2022

Сільгосптоваровиробники 11 областей України повністю закінчили обмолот гороху, а аграрії Одещини і Миколаївщини на 99% закінчили збирання пшениці.

Збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 4,8 млн га (41%) за врожайності 36,4 ц/га, намолочено 17,5 млн т зерна, в т.ч.:

  • пшениці обмолочено 3,5 млн га за врожайності 36,0 ц/га, намолочено 12,6 млн т;
  • ячменю обмолочено 1,3 млн га за врожайності 33,8 ц/га, намолочено 4,4 млн т;
  • гороху обмолочено 101 тис. га за врожайності 22,4 ц/га, намолочено 226 тис. т.

Крім того, збирання озимого ріпаку проведено на площі 929 тис. га (79%), намолочено 2,5 млн т насіння за врожайності 26,8 ц/га.

В Одеській області намолочено 2,5 млн т зерна, у Дніпропетровській — 2 млн т. Аграрії Вінниччини та Миколаївської області зібрали по 1,6 млн т зерна, Кіровоградщина — 1,4 млн т, Хмельниччина та Черкащина намолотили понад 1 млн т зерна кожна.

Найвища врожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Івано-Франківщини — 61,2 ц/га.

agroportal.ua

Більше новин
Цілісний підхід до зниження бактеріального забруднення молока
30-черв-2017

Загальне бактеріальне забруднення (ЗБЗ) — основна причина зниження якості молока.

Навіть в ультрапастеризованому молоці бактерії, які гинуть при нагріванні, можуть продукувати ферменти до процедури, що в результаті погіршує смак та якість молока.

Відповідно до норм Європейського союзу ліміт ЗБЗ має становити 100 тис. КУО/мл. Проте в багатьох країнах за нижчий рівень бактеріального забруднення доплачують додаткові бонуси.

Одна з найбільших ферм у північній Європі нещодавно встановила межі виплат за бактеріальне забруднення, яке повинно бути нижче 15 тис. КУО/мл. З досвіду господарств, якщо молоко чисте, доїльну систему та танки-охолоджувачі миють належним чином, то ЗБЗ завжди буде нижче 5 тис КУО/мл.

При бакзабрудненні 10−15 тис КУО/мл можна виявити біоплівку від росту бактерій і згустки молока навколо отвору в танкері або інших місцях з гумовими прокладками. Також біоплівку можна виявити у кінцевому блоці, у молочних лічильниках і резервуарах.

Що ж робити якщо бакзабруднення перевищує 5 тис КУО/мл, або ви не досягнете кращої схеми виплат на вашій молочній фермі? Більшість у такому випадку звертає увагу на охолодження молока, якщо воно є, та на схему миття доїльного обладнання, труб і танка-охолоджувача.

Промивання обладнання залежить від температури води, її кількості, ефективності миття та концентрації миючого засобу. Якщо промивку здійснює не сам фермер, то завжди можуть допомогти сервісні працівники, які представляють виробника доїльного обладнання. В більшості випадків після правильної промивки обладнання кількість бактерій у молоці значно зменшується.

Але у більшості випадків ЗБЗ не опускається нижче 5 тис КОУ/мл. Причина цих постійних проблем у тому, що при виявлення високої бакзабрудненості увагу звертають на охолодження та промивку системи. Проте причина високого рівня ЗБЗ може ховатись в іншому місці.

Інша причина, на яку не завжди звертають увагу — очищення дійок перед доїнням.

Звучить логічно, що велика кількість бактерій може потрапити у молоко саме через вим’я. У багатьох випадках цю проблему можна вирішити за допомогою дезінфікуючого засобу для дійок, використання одноразової серветки, правильного здоювання перших цівок молока перед прикріпленням апарату. В інших випадках високий рівень бактеріальної забрудненості може бути спричинений маститом. Це одна із причин, яку часто ігнорують. Особливо високу бакзабрудненість молока можуть спричинити інфекції спричинені стрептококами.

MilkUa.info за матеріалами Dairyglobal.net

Детальніше
Сім пріоритетів свинарства у 2022-му
17-січ-2022

Кожен рік галузі стикаються з новими викликами. Їх вирішення формує план пріоритетів. Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко назвала сім основних. У 2022-му до них належать:

Пріоритет 1. Знижена ставка ПДВ на продовольчий кошик. Ця тема не власне свинарська, але галузі стосується безпосередньо. Адже виробники свинини працюють в умовах «розлому» ПДВ: ставка 14% на кормову сировину і 20% — при реалізації живця.

Знижена ставка ПДВ на харчову продукцію — практика глобальна. ЄС з другої половини 2022-го вдається до кардинальнішого кроку — вводить ставку 0% на весь продовольчий кошик, включно з овочами та фруктами. Це добрий механізм підтримки не лише споживача в умовах стрімкого здороження харчових продуктів та низької купівельної спроможності, як в Україні, а й бізнесу, для якого зменшується податкове навантаження. При цьому важливо впровадити ставку саме на весь продовольчий кошик, а не окремі види продукції, зокрема соціально значущої.

Пріоритет 2. Розширення державної підтримки. Свинарство в Україні з кінця 2020-го у кризових умовах. Адже собівартість останні два роки зростає на 25-30%, а ціна на кінцеву продукцію майже не підвищується. У такій ситуації галузь потребує додаткової підтримки з боку держави, щоб стримати стагнацію. Для свинарства виходом могло б стати повернення дотації за кілограм виробленої продукції. Простою мовою — виплата гривні за кілограм зданого на реалізацію живця. Завдяки такому механізму підтримку отримує кожний легальний оператор ринку. Крім того, така програма сприятиме детінізації ринку, який, за експертними оцінками, сягає в Україні 30%.

Пріоритет 3. Відкриття нових ринків збуту продукції свинарства. З моменту, коли африканська чума свиней (АЧС) почала активно ширитися Україною, вітчизняне свинарство опинилося в експортній ізоляції. І хоча компетентний орган не припиняє діалогу з потенційними покупцями свинини, процедури погодження тривають роками. Є надія, що у 2022-му зможемо відновити поставки до В’єтнаму. Принаймні сьогодні бізнес із Держпродспоживслужбою докладають для цього максимум зусиль.

Пріоритет 4. Розблокування ввезення племінних тварин в Україну. Згідно з вітчизняним законодавством, в Україну заборонено завезення тварин, яких транспортували через території, що є неблагополучними щодо хвороб тварин, які підлягають повідомленню, наприклад, АЧС. Як наслідок, автотранспорт із вантажем живих племінних свиней не може здійснити транзитний проїзд через жодну країну Європейського Союзу, що межує з Україною. Вітчизняні свинарі втратила доступ до сучасного генетичного матеріалу, що негативно впливає на подальший розвиток галузі.

У кооперації з Держпродспоживслужбою та експертами напрацьовано проект Закону, який відмінить заборону транзиту та розблокує завезення племінного матеріалу в Україну наземним транспортом. Критичним залишається час його прийняття.

Пріоритет 5. Стандарт виробництва свинини без антибіотиків. Проблема боротьби з антибіотикорезистентністю стає все актуальнішою. Вітчизняні виробники свинини не стоять осторонь цього тренду. Однак ті, хто вирощує свиней, не застосовуючи антибіотики, не має можливості диференціювати свою продукцію. Стандарт вирішить це питання. Контроль за виконанням вимог здійснюватиметься на трьох рівнях: комісією галузевої асоціації, компетентним органом та третьою незалежною інспекційно-сертифікаційною агенцією. Така колаборація дозволить вітчизняному споживачу довіряти лейблу.

Пріоритет 6. Удосконалення нормативної бази. Зокрема йдеться про відомчі норми технологічного проектування (ВНТП АПК 02.05. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми), що стоять на перепоні модернізації свинарства. Однією з основних змін є впровадження прийнятої у цивілізованому світі системи свиноодиниць для розрахунку санітарних зон та потужності об’єкта, беручи за основу кількість поголів’я, яке продукує 100 кг азоту.

Ще один важливий аспект — легалізація методу компостування падежу тварин. Адже в умовах, коли по всій Україні функціонує одинадцять ветсанзаводів, більшість із яких у неналежному стані (мають мільйонні борги, застаріле або непридатне до роботи обладнання, через що утилізують удесятеро менше побічних продуктів, ніж продукується в Україні), обладнання для спалювання трупів дороговартісне і виконати вимоги щодо введення його в експлуатацію надзвичайно складно, а газ на кінець 2021-го року подорожчав у понад двічі, проблема утилізацію падежу стоїть дуже гостро, особливо для невеликих виробників, які не мають достатніх ресурсів і можливостей для ефективного її вирішення.

Пріоритет 7. Розробка стандартизованого страхового продукту для страхування свиней від АЧС. Епізоотичні ризики складають одну з основних загроз для свинарського бізнесу в Україні. І хоча динаміка АЧС останніми роками негативна, в умовах відсутності компенсації при ліквідації поголів’я через епізоотичні ризики, страховка стане єдиним інструментом захисту виробників свинини. При цьому важливим є співфінансування держави, принаймні на початкових етапах запуску програми.  

Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі
30-квіт-2020

За період з 25 по 30 квітня 2020-го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про реєстрацію 428 вогнищ особливо небезпечних хвороб у світі.

У Таїланді знову виявили вогнище африканської чуми коней. Нові вогнища африканської чуми свиней відзначили ветеринарні служби Угорщини (194 вогнища), Латвії (5), Молдови (1), Румунії (18) і Південної Кореї (33 вогнища). Класичну чуму свиней продовжують реєструвати в Японії (162 вогнища).

Вогнища високопатогенного грипу птахів підтипу H5N5 виявили на території Тайваню (4 вогнища). Нові вогнища геморагічної хвороби кроликів відзначили в США (10 вогнищ).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
За рік курятина подорожчала на 18%
11-серп-2022

Вартість свіжого курячого філе за рік в українських супермаркетах зросла на 18%. У серпні 2021 р. ціна на полицях ритейлерів у середньому становила 120 грн/кг, тоді як цьогоріч вона підскочила до 142 грн/кг.

Про це повідомляє всеукраїнський сервіс доставки продуктів Zakaz.ua.

Відзначається, що найбільше подорожчала куряча печінка — на 51%.

Курячі гомілки у 2021 р. в середньому коштували 60,8 грн/кг, зараз — 69 грн/кг.

Крила коштують 77 грн/кг, що на 12% дорожче минулорічної ціни.

Крім того, суттєво зросла вартість на чверть курки — до 73,4 грн/кг, що дорожче на 33%.

Купити фарш із курятини і приготувати котлети нині обійдеться дорожче на 20%, ніж у аналогічний період минулого року. 

«Варто зазначити, що українцям сьогодні вигідніше купувати одразу цілу тушку курки. Як не дивно, у порівнянні з минулорічною ціною її вартість зросла лише на 3%. Також незначне подорожчання спостерігається на курячі стегна, які коштують у середньому 98 грн/кг. Вони зросли в ціні лише на 2%», — йдеться в повідомленні.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок