За рік курятина подорожчала на 18%

11-серп-2022

Вартість свіжого курячого філе за рік в українських супермаркетах зросла на 18%. У серпні 2021 р. ціна на полицях ритейлерів у середньому становила 120 грн/кг, тоді як цьогоріч вона підскочила до 142 грн/кг.

Про це повідомляє всеукраїнський сервіс доставки продуктів Zakaz.ua.

Відзначається, що найбільше подорожчала куряча печінка — на 51%.

Курячі гомілки у 2021 р. в середньому коштували 60,8 грн/кг, зараз — 69 грн/кг.

Крила коштують 77 грн/кг, що на 12% дорожче минулорічної ціни.

Крім того, суттєво зросла вартість на чверть курки — до 73,4 грн/кг, що дорожче на 33%.

Купити фарш із курятини і приготувати котлети нині обійдеться дорожче на 20%, ніж у аналогічний період минулого року. 

«Варто зазначити, що українцям сьогодні вигідніше купувати одразу цілу тушку курки. Як не дивно, у порівнянні з минулорічною ціною її вартість зросла лише на 3%. Також незначне подорожчання спостерігається на курячі стегна, які коштують у середньому 98 грн/кг. Вони зросли в ціні лише на 2%», — йдеться в повідомленні.

agroportal.ua

Більше новин
План звільнення: на які хвороби сільгосптварин варто витрачати державні кошти
29-вер-2017

Наступного року Кабмін пропонує виділити на протиепізоотичні заходи 687 млн грн. Це навіть більше, ніж розрахувала Держпродспоживслужба, яка порахувала, що їй необхідно 680 млн грн, повідомляє прес-служба Аgravery.com. За даними відомства, гроші будуть направленні на профілактику та діагностику сказу, африканської чуми свиней (АЧС), туберкульозу, лейкозу ВРХ, сибірки, ящура, хвороби Ньюкасла, грипу птиці, сальмонельозу.

За словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, основну загрозу сьогодні для тваринництва несе африканська чума свиней, яка набула рекордних масштабів — 109 випадків з початку року. Станом на перше вересня в Україні зафіксували 19 неблагополучних пунктів щодо лейкозу, з початку року зареєстрували 660 неблагополучних пунктів щодо сказу, з них залишилось 222. Крім того, виявили один випадок сибірки та 5 випадків грипу птиці.

АЧС досі на свободі

Саме АЧС, за словами консультанта ФАО Андрія Панкратова, стала причиною того, що свинарі вирізали 2% свиней. Загалом же, за інформацією Держстату поголів’я в Україні за рік зменшилося майже на 10%, до 8,6 млн. За вісім місяців поточного року з таким діагнозом знищили 26,5 тис. голів. Останній випадок у вересні стався на фермі «Пелехів-Агро» на Полтавщині, де знищили більше 5 тис. свиней. А з моменту розповсюдження хвороби, з 2014 року, було вирізано саме через захворювання ще 130 тис. свиней. Також хвороба впливає на експорт продукції свинарства. За даними аналітичного відділу Асоціації свинарів України, минулого року від української свинини та продуктів з неї відмовилися сусідні Білорусь, Вірменія, Молдова та Румунія. Зазначається, що заборона імпорту свинини українського походження через АЧС не дозволила збільшити дохід від експорту у січні-липні 2017 щонайменше на $5 млн. Загалом експорт свинини приніс $8,3 млн.

«В першу чергу гроші мають бути направленні на моніторингові дослідження, необхідність збільшення яких вже закладена у законі № 0906 „Про безпечність та якість продуктів харчування“», — вказав голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк. Крім того, за словами Владислава Ханаєва, фахівця з ветеринарних питань компанії «Берінгер Інгельхайм», потрібно виділяти гроші в першу чергу на повернення коштів за вилучених тварин, на утилізацію та дизенфіканти. «Спалення свиней має відбуватися за державний рахунок та фахівцями Держветфітослужби, проте виділених цього року коштів не вистачає. Тому якщо на підприємство потрапляє АЧС, то воно за свій рахунок проводить всі потрібні заходи. Я дуже сумніваюсь, що негативна ситуація із поверненням коштів за вилучення зміниться. Краще б направили всі зусилля на локалізацію хвороби і її знищення», — вважає він.

У той же час Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації свинарів України, зауважує, що в 2017 році більш-менш працює система виплат за вилучених свиней, але теж з огляду на те, що частина лягає на обласні бюджети. Хоча все ж існує проблема з ліквідацією спалахів на підприємствах. Наприклад останні випадки на Західній Україні намагаються гасити без нормальної техніки та дезинфікантів, тому підприємства купують все за власний рахунок.

Сказ, сибірка, нодулярний дерматит ВРХ: на що ще варто виділити гроші?

Минулого року в Україні боялися занесення нодулярного дерматиту ВРХ. Проте жодного випадку на території України не було, а вакцинацію в буферній зоні так і не провели. У той же час Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) закликає до широкомасштабної вакцинації великої рогатої худоби, щоб стримати нодулярний дерматит в Східній Європі і на Балканах, особливо в районах, де ризик є найбільш високим.«Незважаючи на те, що спалах в Європі вдалося стримати в квітні завдяки проведенню масових вакцинацій, ми бачимо, що хвороба знову з’являється в останні місяці в Албанії, Греції та Македонії. Це ще один попереджувальний знак про те, що хвороба ще не повністю знищена і може продовжувати поширюватися, якщо ми не активізуємо зусилля з контролю над нею», — сказав Рен Ванг, заступник Генерального директора ФАО з питань сільського господарства і захисту прав споживачів.

Не варто також забувати про те, що в липні цього року на Сумщині було виявлено трупи двох овець, заражених сибіркою. За інформацією Держпродспоживслужби, було проведено щеплення всього сприйнятливого поголів’я тварин у загрозливій щодо сибірки зоні. Ігор Присяжнюк констатує, що спалахи сибірки в нашій країні зустрічаються майже щороку. Причиною служать скотомогильники, адже за всіма правилами про загибель худоби фермер повинен повідомляти у місцеве відділення Держпродспоживслужби. Хоча сибірка не здатна швидко поширюватись як африканська чума свиней або ящур, вона є досить небезпечною, оскільки вражає і людей. Вірогідність зараження існує лише при прямому контакті.

Ольга Наметченюк, регіональний менеджер компанії DK VET, яка займається постачанням ветеринарних препаратів вважає, що варто було б ще звернути увагу на сказ. За нього мало говорять і він не включений до обов’язкової вакцинації, хоча ситуація зі сказом в Україні не менш загрозлива. За її словами, раніше була пеоральна вакцина, яку розкидали по лісах для лисиць, вовків, кабанів, їжаків, крис, які переносять сказ. Зараз цього немає і в дикому світі сказ набув великих масштабів. На вакцинацію лейкозу, бруцельозу, сибірки гроші виділялися завжди. Окремо Наметченюк виокремлює туберкулінізацію, оскільки вважає, що в інструкцію варто було б внести зміни. «Якщо виявляється реагуючі на туберкулін хвороби, то все-таки ввела б, щоб туберкунілізація була з алергеном атипових бактерій, щоб не вирізати все стадо реагуючих тварин», — говорить вона.

pigua.info

Детальніше
Виробники етанолу в ЄС збільшують внесок в комбікормову галузь
09-вер-2020

У 2019 виробники етанолу в країнах Європейського Союзу (ЄС) справили 3.83 млн тонн сухої післяспиртової барди (DDGS), підрахували в асоціації виробників етанолу. Це більше ніж в попередні роки, і практично весь продукт був використаний у виробництві комбікормів.

Разом з тим, виробники біоетанолу сьогодні піднімають питання про державну підтримку своєї галузі, яка знаходиться в складному становищі в умовах зниження світових цін на енергоносії. У такій ситуації подальше зростання виробництва не гарантоване, особливо якщо пандемія коронавірусу не завершена найближчим часом.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Експорт м’яса птиці з України може опинитись під загрозою
01-вер-2020

Через можливу реорганізацію Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів українських експортерів очікує низка проблем, зокрема, необхідність укладати нові сертифікати для закордонної співпраці. Усе це може значно вплинути на закордонні продажі м’яса птиці, вважає виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко. Нагадаємо, Україна входить до топ-10 світових лідерів за обсягами експорту курятини.

«Птахівництво – галузь експортооріентовна. За 5 років роботи Держпродспоживслужби, ми досягли найбільшого зростання експорту нашої продукції (в 3 рази). Доступ до ринків інших країн передбачає оцінку рівня контролю безпечності продукції харчування. Після цього йде підписання міжнародних сертифікатів. Реорганізація Держпродспоживслужби несе великі ризики, ми ризикуємо втратити наш експорт через переоцінку системи контролю. Асоціація «Союз птахівників України» виступає проти будь-якої реорганізації», – заявив пан Карпенко під час прес-конференції на тему «Реорганізація Держпродспоживслужби, загрози для торгівлі та як безпечно запустити Санепідемстанцію?».

Meat-Inform

Детальніше
Вперше з 2007 року виробництво продукції тваринництва в агропідприємствах стало збитковим
09-лют-2021

У 2020 році на виробництві продукції тваринництва у сільгосппідприємствах одержано 2,9 млрд грн збитків. Тваринництво стало збитковим вперше з 2007 року.

Про це розповів директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, посилаючись на попередні розрахунки, передає прес-служба закладу.

Збитковість тваринництва торік стала поглибленням негативних тенденцій 2019 року, коли галузь одержала лише 0,1 млрд грн прибутків проти 5,3 млрд грн у 2018 році.

Як і у 2019 році, найбільші збитки отримали виробники яєць — 4,9 млрд грн. Цей сегмент ще у 2018 році був прибутковим, нагадав науковець.

Але якщо у 2019 році збитки від виробництва яєць вдалося перекрити за рахунок прибутків від молока та продукції свинарства, то у 2020 році свинина також стала збитковою, а зростання прибутку від виробництва молока було меншим за приріст збитків від виробництва яєчної продукції, пояснив Юрій Лупенко.

У 2020 році прибутковим у тваринництві залишилось лише виробництво молока — 3,8 млрд грн. При цьому збитки на вирощуванні великої рогатої худоби сягнули майже 1,4 млрд грн, свиней — 0,7 млрд грн, птиці — 0,35 млрд грн.

Для порівняння: у 2019 році прибутковими було виробництво молока (3,5 млрд грн) та приріст живої маси свиней (0,63 млрд грн). У 2018 році - виробництво молока, свинини, яєць і птиці.

Збитки у тваринництві сформувалися під впливом випереджального зростання собівартості — на 5,7%, тоді як виручка від реалізації продукції зросла лише на 0,7%. А ціни на продукцію вирощування птиці у 2020 році зменшилися на 10,4%, на яйця — на 2,3%, зазначив вчений.

Подолання збитковості тваринництва залежить переважно від зростання цін на його продукцію, передусім на яйця, ціни на які зменшилися проти 2018 року більш ніж на 25%. Водночас важливим чинником залишається підвищення продуктивності тварин і птиці, адже навіть торішнє зростання цін на м’ясо ВРХ на 13,2% не дозволило компенсувати скорочення обсягів реалізації, підсумував Юрій Лупенко.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок