Україна запустила платформу для залучення іноземних інвестицій

Кабмін готує рішення зменшити ставку імпортного та експортного мита на низку товарів, в тому числі й аграрних — ініціює зміни до митного тарифу України. Ініціатором рішення є секретар аграрного комітету Іван Чайківський.

Зазначається, що, зокрема, пропонується встановити нульову митну ставка при ввезенні та вивезенні великої та малої рогатої худоби (ВРХ та МРХ) за виключенням тварин вагою до 300 кг (на них 10% вивізного мита).

Відповідний законопроєкт уряд схвалив, тепер його чекають у парламенті. Що це означає для АПК — учасники ринку та депутати обговорили на засіданні аграрного комітету.

АgroРolit.com

Протягом 2021 року МЗС разом з Держпродспоживслужбою відкрило або відновило доступ на іноземні ринки для 81 групи українських товарів у 21 країні світу, а також допомогло понад 200 українським компаніям розпочати експорт чи почати роботу за кордоном.

Про це повідомляє прес-служба Ради експортерів та інвесторів при МЗС України.

«Ми просуваємо український експорт і залучаємо іноземних інвесторів. Це один з ключових пріоритетів Стратегії зовнішньополітичної діяльності України. У 2021 році МЗС разом з Держпродспоживслужбою відкрило або відновило доступ на іноземні ринки для 81 групи українських товарів у 21 країні світу», — розповідає Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ.

За його словами, збільшення обсягів експорту з України та інвестицій у нашу державу безпосередньо впливають на рівень добробуту громадян.

«Чим більше експорту та інвестицій, тим більше фінансових надходжень в економіку України, більше нових робочих місць, тим вище стандарти життя українців», — коментує міністр.

Крім того, Кулеба відзначив плідну роботу міністерства на економічному напрямі та поділився конкретними кількісними результатами.

«Цьогоріч ми плідно попрацювали на напрямі економічної дипломатії. Про це свідчать конкретні цифри: більше 200 українських компаній розпочали експорт або відкрили представництва за кордоном. Близько 100 іноземних компаній вже реалізують або розглядають економічно важливі для нашої держави інвестиційні проєкти», — наголошує дипломат.

Слід додати, що протягом 2021 року українські компанії взяли участь у близько 600 онлайн та офлайн бізнес-заходів у всьому світі — брифінгів, бізнес-місій, форумів та виставок.

«МЗС України, наші посольства і наступного року продовжать активно допомагати українському бізнесу знаходити нових партнерів на перспективних іноземних ринках», — підсумовує Дмитро Кулеба.

Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики пройшла зустріч з представниками громадськості — зоозахисної спільноти, керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо обговорення законопроекту № 8150 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин».

Міністерство аграрної політики та продовольства України разом з експертною робочою групою, представниками державних органів (Держпродспоживслужба, МОЗ) та профільних асоціацій (Ліга виробників харчових продуктів, Європейська бізнес асоціація, Американська торгівельна палата в Україні та ін) ретельно працювали над цим документом. Основна мета — забезпечення ефективного державного контролю в галузі безпечності та якості харчових продуктів та захист прав споживачів.

Зокрема, пропонується демонополізація ринку ветпослуг, спрощення для малого бізнесу (дозвіл виробляти харчові продукти тваринного походження на малих потужностях без отримання експлуатаційного дозволу). Пропонується спрощення реєстрації кормів та можливість ввезення кормових добавок, зареєстрованих в ЄС без їх додаткової реєстрації в Україні.

Низка норм дозволить споживачам отримувати безпечну продукцію, зокрема завдяки посиленню гігієнічних вимог та точнішого маркування. Документ містить євроінтеграційні норми, які сприяють виконанню міжнародних та євроінтеграційних зобов’язань України.

Певні норми законопроекту викликали занепокоєння громадськості. Захисники тварин, зокрема Асоціації зоозахисних організацій України, Благодійного фонду «Мяу-гау», UA Animals, Київського еколого-культурного центру, які були на зустрічі, висловили застереження, що виключення норм, які стосуються заборони жорстокого поводження з с/г тваринами, призведуть до послаблення законодавства у цій сфері.

Автори законопроекту, експерти детально ознайомилися з цими застереженнями.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що законопроект розроблявся довгий час, і Мінагрополітики долучилося до цього процесу з квітня 2022 року. На жаль, до презентації цього законопроекту зауважень ніяких не було, тому певний момент у виключенні норм міг бути пропущеним.

«При розробці законопроекту ми спиралися на нормативні акти та закони, і напевно не врахували цього, що є такі випадки з жорстоким поводженням саме з сільськогосподарськими тваринами. Українські фермери завжди добре ставляться до своєї животини. Тому абсолютно згоден, що не потрібно вносити зміни в законодавство щодо захисту тварин», — зазначив Тарас Висоцький.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду підкреслив, що даним законопроектом не малось на меті послаблювати норми, які регулюють поводження з тваринами, у тому числі і сільськогосподарськими.

«Вислухавши усіх учасників, розуміємо, що основним застереженням є можливі ризики щодо такого послаблення. Якщо такі ризики є, то ми маємо зробити все можливе, аби їх не допустити. Гуманність не має бути жодним чином піддана сумніву. Як перший автор законопроекту і голова профільного комітету пропоную напрацювати та зареєструвати інший законопроект без вказаних громадською спільнотою норм, аби зняти напругу та зайві застереження і конструктивно рухатися далі для підтримки наших аграріїв, виробників та споживачів», — наголосив він.

У звіті Rabobank за другий квартал прогнозується, що незважаючи на погодні проблеми і низькі ціни на молоко, виробництво молока в регіонах експортерах молочної продукції продовжить зростати — на 1% в річному численні в 2 півріччі 2020 року і на 0,9% в 1 півріччі 2 021 року.

У звіті стверджується, що в північній півкулі спостерігається відновлення, але більша частина цінової підтримки обумовлена ​​урядовою допомогою, яка в найближчі місяці скоротиться.

Згідно з даними звіту, багато молочних ринків відчувають дисбаланс, причиною якого є порушення попиту через логістичні блокування. Роздрібні продажі, що зросли, і продажі в сфері громадського харчування, що скоротилися, почнуть повертатися до докризових рівнів, але на це потрібен час, оскільки існують обмеження, які не дозволять повністю повернутися до колишніх норм, особливо в сфері громадського харчування.

У звіті говориться, що в найближчі місяці нарощування товарно-матеріальних запасів буде причиною зниження цін на молочні продукти через поєднання підвищеного рівня запасів і конкуренції в боротьбі за попит в сфері імпорту, що знизився.

Ще один фактор впливу полягає в тому, що імпорт молочних продуктів в Китай, згідно з прогнозами, скоротиться на 15% в річному численні в 2020 році, а більш слабкі валюти будуть перешкоджати імпорту на інших ринках.

В Європі прогнозується зниження ВВП на 9,1% в 2020 році і відновлення на 6,1% в 2021 році.

За даними Рабобанка, хоча відновлення цін вітається, краще почекати, поки ситуація стабілізується, щоб оцінити справжні поточні можливості ринку.

Проте, позитивом є те, що глобальні перспективи не такі страшні, як це здавалося в розпал коронавірусної кризи. Державне втручання в поєднанні з відновленням роботи допомогло прискорити зростання попиту, але це не означає, що очікування на майбутнє такі ж, як і в період, що передує пандемії covid-19.

Що стосується громадського харчування, то в звіті наголошується, що в його роботі будуть встановлені певні обмеження, тобто і в ресторанах будуть введені обмеження на розміщення, і споживачі, ймовірно, будуть обережні.

У звіті також стверджується, що хоча роздрібні продажі відновляться, обмеження можуть призвести до появи нових звичок, наприклад, може збільшитися кількість споживачів, які продовжать готувати їжу вдома.

У звіті наголошується, що в значній частині світу відбудеться економічний спад, і це може стати причиною високого рівня запасів у другій половині 2020 року; виростуть запаси масла, сиру і сухого молока.

Є і позитивні новини, наприклад, уряд Китаю рекомендував споживати 300 г молочних продуктів у день, що більш ніж в три рази перевищує поточний середній показник. Очікується також, що галузь посилить кампанію щодо харчової цінності молочних продуктів.

На молочний ринок можуть вплинути також вибори в США. Рабобанк заявляє, що Програма продовольчої допомоги USDA для виробників молока в зв’язку з пандемією коронавірусу може приглушити цінові сигнали ринку, що вказують на меншу потребу в кількості молока.

У доповіді детально розглядається поточна ситуація в кожному з основних регіонів-виробників молочної продукції, а також в Китаї.

ИНФАГРО по материалу dairyreporter.com