Аграріям готують митну пільгу для розвитку тваринництва

12-жовт-2021

Кабмін готує рішення зменшити ставку імпортного та експортного мита на низку товарів, в тому числі й аграрних — ініціює зміни до митного тарифу України. Ініціатором рішення є секретар аграрного комітету Іван Чайківський.

Зазначається, що, зокрема, пропонується встановити нульову митну ставка при ввезенні та вивезенні великої та малої рогатої худоби (ВРХ та МРХ) за виключенням тварин вагою до 300 кг (на них 10% вивізного мита).

Відповідний законопроєкт уряд схвалив, тепер його чекають у парламенті. Що це означає для АПК — учасники ринку та депутати обговорили на засіданні аграрного комітету.

АgroРolit.com

Більше новин
Шмигаль розповів про плани на урожай наступного року
23-груд-2022

Кабінет Міністрів України наступного року розраховує зібрати врожай на підконтрольних територіях у розмірі 70-75% показників 2022 року, попри негативні чинники в агросекторі країни, спричинені російською воєнною агресією.

Зібрати врожай Україні також допоможе підтримка міжнародних партнерів, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Цього року було посіяно озимих зернових на 4,8 млн га на підконтрольних територіях. Це приблизно на 40% менше порівняно з минулим роком. Ми розраховуємо, що ярих культур весною засіють більше, щоб компенсувати. Але очевидно, що велика мінна засміченість полів, фактор невизначеності та постійні атаки ворога вплинуть на кількісні показники нашого врожаю наступного року. Це проблематика, яку доведеться вирішувати», — розповів прем'єр.

Він наголосив, що уряд країни працює над залученням міжнародної підтримки, що має позитивно вплинути на валовий збір урожаю наступного року. Так, сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вже погодилася надати країні насіннєвий матеріал, який дасть змогу збільшити загальні площі посівів ярих культур у 2023 році на 30%. Для порівняння, Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, або 83,7% показників 2021 року в 16,92 млн га.

Крім того, у 2022 році агровиробники України отримали портфельні гарантії за кредитами майже на 24 млрд грн, а за програмою «5-7-9» надано 81,2 млрд грн кредитних коштів.

«Підтримуватимемо агросектор і надалі, але ресурс у нас обмежений. Тому ведемо переговори про підтримку від ЄС, США, ФАО. З багатьма таких домовленостей уже досягнуто, зокрема з Єврокомісією, USAID, вони готові фінансувати і грантові програми для підтримки агровиробників, і кредитні програми», — зазначив прем'єр-міністр.

Шмигаль також наголосив на важливості продовження Стамбульських зернових угод, оскільки морський експорт сільгосппродукції дає змогу виживати українським фермерам та аграріям. Окрім того, постачання продукції АПК з України гарантує стабільність геополітичної ситуації в Африці та на Близькому Сході, оскільки українське зерно для багатьох країн є ключовим чинником недопущення голоду.

Детальніше
Види підстилки для групового утримання телят
20-квіт-2017

Нещодавно новозеландські вчені порівняли кілька видів підстилки і її вплив на телят, яких утримують у групах. Зокрема, досліджували дрібний гравій, гумову мульчу, пісок та дерев’яну тирсу.

Жодна з чотирьох видів підстилки не впливала на прирости, чистоту чи кульгавість телят. Також рівень E. Coli у фекаліях телят не залежав від виду підстилки. Однак кількість цієї ж бактерії (E. coli) на хутрі була більша у тих тварин, яких утримували на дерев’яній тирсі.

Під час дослідження також помітили, що температура шкіри телят, яких утримували на дрібному гравію і піску була нижчою від інших, а внутрішня температура тіла у всіх була однакова. Деякі відмінності спостерігались у поведінці малечі. Ті, яких утримували на дерев’яній тирсі більше лежали та вилизували себе, ніж телята на інших видах підстилки.

Температура повітря у групових телятниках була в межах 11 °C, а середня вологість — 82%. Проте всі види підстилок істотно відрізнялись за вмістом вологи: дрібний гравій — 3,3%, гумова мульча — 3,4%, пісок — 9,3%, а дерев’яна тирса — 41%.

milkUa.Info за матеріалами Hoard's

Детальніше
Світові ціни на пшеницю упали на майже 3% після проходу першого судна з українських портів
03-серп-2022

За результатами торгів 1 серпня на біржі СВОТ котирування пшениці та кукурудзи за серпневими контрактами знизилися після того, як з порту України вийшло перше судно з зерном від початку війни. Про це повідомляє АПК-Інформ.

Зокрема, по завершенні торгів ф’ючерси пшениці на СВОТ склали 294 дол. (-2,7 дол.) за тонну та кукурудзи — 239 дол. (-3,6 дол.) за тонну.

Водночас більш стрімке зниження цін було обмежене тим, що в США на Середньому Заході знову прогнозуються досить посушливі погодні умови.
Зазначимо, що за результатами торгів на біржі Euronext котирування пшениці скоротилися більш суттєво — до 336 (-7) євро/т, а кукурудзи — до 342 (-10,25) євро/т.

 аgravery.com

Детальніше
ФАО допоможе українським фермерам насінням пшениці під урожай-2023
26-серп-2022

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Японії надасть українськім фермерам (земельні угіддя яких не перевищують 50 га) насіння озимих та ярих культур.

Підтримка спрямована на задоволення виробничих потреб під урожай 2023 року, говориться у повідомленні ФАО.

«Кожен відібраний отримувач допомоги отримає по 2 тис. кг насіння озимої пшениці, що надаватиметься фасованим по 50 кг. Загалом допомога буде надана 1500 фермерам із таких областей: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська та Харківська», — уточнюється у повідомленні.

Для отримання допомоги від ФАО необхідно зареєструватися через Google-форму та завантажити сертифікат через форму, що підтверджує реєстрацію в Державному аграрному реєстрі (ДАР).

Кінцевий термін подання заявки: 4 вересня 2022 року, 23:59 за київським часом.

Відбір буде здійснюватися за такими критеріями:

  1. Сільськогосподарські підприємства, зареєстровані відповідно до законодавства України.
  2. Малі підприємства з площею обробітку 20-50 га.
  3. Малі підприємства, які здійснюють господарську діяльність більше 1 року.
  4. Підприємства, зареєстровані в системі ДАР.

«Перевага надаватиметься фермерам, які мають документально підтверджені збитки, завдані внаслідок бойових дій. Насіння потрібно буде самостійно забрати зі складів, визначених ФАО на території кожної області», — додали у ФАО.

Не зможуть претендувати на допомогу:

  • виробники з вертикальною системою управління (підприємства, які вирощують і переробляють сільськогосподарські культури);
  • агрохолдинги, включаючи великі та багато малих підприємств, що займаються вирощуванням сільськогосподарських культур — асоціації виробників;
  • підприємства, які отримують інші гранти або грошову допомогу від Програми гуманітарного реагування ФАО;
  • підприємства, які отримують допомогу від інших державних чи регіональних програм підтримки, призначених для тих самих цілей;
  • підприємства, які мають юридичні або податкові борги та діють менше одного року.

«Зверніть увагу, що подання заявки не є гарантією отримання допомоги. Усі заявки будуть проаналізовані та відібрані відповідно до вищезазначених критеріїв. Відібрані отримувачі допомоги будуть проінформовані додатково (телефоном та/або електронною поштою)», — підсумували в організації.
 
З питаннями і відгуками можна звернутися за телефоном гарячої лінії: +38 099 090 7582; +38 068 318 0943 або за електронною поштою: UA-Feedback@fao.org

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок