Ціни на зернові змушують аграріїв тримати зерно до останнього

Збільшення промислового поголів’я свиней в Україні було б неможливим без відповідної зміни кількості маточного поголів’я вітчизняних свиногосподарств. За попередніми оцінками станом на початок 2021-го у сільськогосподарських підприємствах налічувалося на понад 6,5% більше основних свиноматок, ніж роком раніше. Це на 14 тис. гол. більше, ніж на початку 2020-го.

Хоча минулого року деякі оператори планували наростити маточне поголів’я за рахунок власновирощеного молодняка, вагомий внесок у відновлення галузі зробив імпорт чистопорідних та гібридних свиней із-за кордону. Так, упродовж 2020-го завезли понад 9,5 тис. тварин для цілей відтворення. Крім цього, в Україні представлені низка ферм-нуклеусів різних генетичних компаній, які дають товарним підприємствам можливість закупити ремонтний молодняк у країні. Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» оновив генетичну структуру промислового свинарства, спираючись на результати опитування виробників та представників генетичних компаній.

За його результатами, близько 41% маточного поголів’я припадає на данську генетику. Так, низка підприємств, які працюють з такою генетикою, зокрема і флагманів ринку, наростили поголів’я протягом 2020-го. Друге місце у рейтингу «найпопулярніших» серед свинарів генетик посідає PIC, яка за останній рік збільшила свою присутність на ринку (26% основних свиноматок проти 21%) завдяки охопленню більшої кількості невеликих за розмірами підприємств. Трохи менше п’ятої частини маточного поголів’я припадає на французьку генетику: 13,1% представлена тваринами СhoiceGenetics, частка Ахiom приблизно дорівнює 6,3%. Близько 2,25% маточного поголів’я припадає на тварин генетики Hypor. Вузько представлена одним нуклеусом Ra-SeGeneticsутримує свої позиції на ринку та поступово їх укріплює — 1,65%. Хоча генетика компанії Genesusзявилася в Україні минулоріч, кількість маточного поголів’я від цієї компанії зросло у понад два рази: питома вага на ринку наблизилася до 1% проти 0,5% на початку 2020-го.

Зазначимо, що частка операторів, які продовжують роботу з тваринами вітчизняної селекції, поступово зменшується: 5,6% цьогоріч проти 6,6% роком раніше. Крім цього, зберігається практика роботи з міжгенетичними гібридами. Так, кожна 25-та промислова тварина в Україні є результатом змішування генетик, коли маточне поголів’я та кнурів чи спермопродукцію закуповують у різних постачальників.

«Враховуючи неоднозначну ситуацію на ринку, динамічні та різноспрямовані зміни на багатьох підприємствах галузі, досить важко дати точну оцінку генетичного профілю вітчизняного свинарства. Тож наведений розподіл є досить умовним, зокрема і через те, що генетика батьківського стада та/чи походження генетичного матеріалу для запліднення свиноматок до розрахунку не брали. Проте навіть така орієнтовна оцінка дозволяє зрозуміти, що стоїть за виробничими здобутками вітчизняних свиногосподарств», — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

*наведений розподіл сформовано за оцінками промислових виробників свинини та представників генетичних компаній.

pigua.info

Нещодавно були опубліковані знімки американської аерокосмічної компанії Maxar Technologies, які фіксують, як українське зерно вантажиться на два російські кораблі. За даними сайту відстеження суден MarineTraffic.com, обидва судна вийшли з порту: перше йде Егейським морем в Бейрут (Ліван), а друге все ще перебуває в Чорному морі.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу ICTV розповів, яка інформація надходить із окупованих територій, та в які країни росія уже спробувала реалізувати награбоване українське збіжжя.

«Джерелом інформації щодо фактів перевантаження і переміщення вкраденого зерна з України є перш за все супутникові знімки. Разом з тим, відповідно до інформації з регіонів, зокрема від елеваторів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, уже зафіксовано, що близько півмільйона тонн зерна вкрадено. Це відбувається в усіх тимчасово окупованих областях — Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій. Зерно спрямовується або на територію росії, перш за все з Харківської, Донецької, Луганської областей, або на територію Криму з Запорізької та Херсонської областей», — зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, міжнародні партнери України вже повідомили, що була спроба реалізувати це зерно в Єгипті та Лівані, але вони відмовився купувати крадене. Потім супутникові знімки зафіксували перебування кораблів окупанта з українським зерном у Сирії.

Агресор, на думку Тараса Висоцького, не погребує відбирати і вже новий врожай. Адже на нині тимчасово окупованих територіях є значна частина посівів в сівозміні озимої пшениці. Наші фермери її успішно посіяли в мирний час восени 2021 року, і вона зараз в хорошому вегетаційному стані.

«Ми надіємося, що до початку збору, який у південних регіонах розпочнеться буквально за декілька тижнів, все-таки вдасться перемогти і деокупувати ці території, бо за інших обставин поведінка окупантів вказує на високу ймовірність просто прямих крадіжок цього збіжжя», — переконаний перший заступник Міністра.

Він також прокоментував перемовини Уряду з міжнародними партнерами щодо вивозу українського зерна морем, адже наші порти досі заблоковані.

«Тема забезпечення міжнародної продовольчої безпеки, а її неможливо реалізувати без експорту сільгосппродукції з України, обговорюється щоденно. Ми це робимо з міжнародними організаціями, на кшталт ООН, а також безпосередньо з країнами ЄС, Великобританією, США, з країнами-імпортерами нашого зерна. Усі вже зрозуміли, що є буквально декілька тижнів для того, щоб розблокувати порти, в тому числі військовим шляхом, і відновити експорт. Бо хоча і є альтернативи, які дозволяють експортувати, але йдеться про незначні обсяги в порівнянні з портами», — зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, є декілька варіантів, як відновити експорт українського зерна через наші морські порти. Один із них — військові конвої, які нерідко застосовуються в міжнародній практиці. Наприклад, військові супроводжують грузи до берегів Сомалі, де є великий ризик піратських нападів, до Північної Кореї.

«Інший фактор — це забезпечення України достатньою кількістю протикорабельної зброї, яку можна у нас розмістити і гарантувати відсіч російського морського флоту», — резюмував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua

Всього дві амінокислоти можуть бути використані для того, щоб зробити зернові культури стійкими до посухи, що дозволить підвищити врожайність, і почати їх вирощувати на нових територіях. До такого висновку в рамках дослідження прийшла група вчених з Університету Баварії в Німеччині.

У лабораторних тестах дослідники встановили, що основним компонентом, що відповідає за стійкість багатьох сільськогосподарських культур до посухи, є білок під назвою SLAC1. Зернові культури можуть виробляти його, але для цього їм потрібні певні "будівельні матеріали".

За словами вчених, створення культур, збагачених двома амінокислотами, дозволить рослинам придбати весь набір цих будівельних матеріалів для того, щоб почати виробляти білок SLAC1 в достатніх кількостях.

За матеріалами All About Feed

Для виробників і постачальників сільськогосподарської продукції в Україні розробляється онлайн платформа Retail Guidebook. Проєкт створений Українською асоціацією бізнесу і торгівлі (UBTA) в партнерстві з Офісом ефективного регулювання (BRDO).

Про це повідомляє прес-служба Бюро Маркетингових Технологій.

«Платформа буде реалізована в форматі веб-порталу і міститиме систематизовану інформацію щодо співпраці з основними каналами збуту аграрної продукції. А саме: з національними та регіональними торговими мережами, представниками HoReCa та кейтерінгу, трейдерами, переробниками, дистриб’юторами і маркетплейсами», — йдеться в повідомленні.

З метою тестування платформи Бюро Маркетингових Технологій здійснило якісне дослідження. До тестування були залучені представники малого і середнього бізнесу в агросфері. Головна потреба в проведенні дослідження — виявити реальні інформаційні потреби виробників і постачальників сільськогосподарської продукції в Україні. Учасники оцінювали зручність користування платформою на базі тестової версії та легкість пошуку необхідної інформації. Переважна оцінка виявилася позитивною: структура майбутньої платформи є зрозумілою, навігація зручною, представлена інформація — корисною для виробників і постачальників аграрної продукції.

«Ключові складові, які зацікавили учасників дослідження на етапі тестування платформи: наявність бази каналів збуту і потенційних клієнтів, інформація про органи сертифікації. Також сподобалися дизайн, оформлення і кольорова гамма сайту. Підприємці бажають отримувати завдяки платформі актуальну інформацію. Структурована база каналів збуту допоможе у більш швидкому розширенню ринків продажу і виходу в нові регіони. Онлайн проєкт орієнтований також на рітейлерів, які зацікавлені у формуванні привабливої товарної полиці і покращенні клієнтського сервісу», — додають у компанії.

Підкреслимо, що на етапі реалізації розробники Retail Guidebook врахували ключові потреби українських підприємців. Завдяки платформі виробники і постачальники с.-г. продукції отримають реальні вимоги роботи з торговими мережами, якісну базу контактів основних каналів збуту і умови співпраці. Спрощення доступу до ринкової інформації спрятиме підвищенню активності аграрного бізнесу в Україні.