Туреччина купуватиме українське м'ясо

09-лип-2018

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів та компетентний орган Республіки Туреччина погодили ветеринарний сертифікат для свіжого, охолодженого, замороженого м'яса великої рогатої худоби, призначеного для постачань до Туреччини з України.

До цього в Україні працювала технічна місія з Туреччини.

Експерти оцінювали систему держконтролю за виробництвом яловичини. Зокрема, турецькі інспектори перевірили ряд господарств і забійних підприємств, які зацікавлені в експорті своєї продукції.

Україна за підсумками 2017 року експортувала 41,87 тис тонн свіжого та замороженого м'яса ВРХ, що на 19,38% більше показника 2016 року (35,09 тис тонн).

Основним покупцем свіжої та охолодженої яловичини в 2017 році була Білорусь (на 31,94 млн доларів), якій поставили 12,21 тис тонн продукції.

Заморожену яловичину експортували в Азербайджан (на 20,12 млн доларів), Казахстан (на 18,61 млн доларів) і Білорусь (на 17,59 млн доларів). Експорт в ці країни становив 18,32 тис тонн, 6,43 тис тонн і 6,08 тис тонн замороженої яловичини відповідно.

milkua.info

Більше новин
Мінекономіки пропонує виділити на підтримку АПК, експорту та промисловості 90 млрд гривень на три роки
02-бер-2020

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства сформувало бюджетну декларацію на 2021-2023, в якій запропонувало виділити на ці роки понад 90 млрд грн на підтримку пріоритетних напрямків: промисловість, сільське господарство, експорт. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Сума підтримки для збільшення обсягу сільськогосподарської продукції, розвитку підприємств агропромислового комплексу та забезпеченню продовольчої безпеки і стабільності ринків на три наступні роки загалом складає 45,52 млрд грн і розподіляється по наступних напрямках:

Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників — 40,9 млрд грн.

Фонд часткового гарантування кредитів — 3,12 млрд грн.

Кредити фермерським господарствам — 1,5 млрд грн.

Сума підтримки, що дозволить підвищити експортний потенціал країни становить загалом 12,41 млрд грн та охоплює наступні напрями:

Підтримка та просування експорту — 410 млн грн.

Експортно-кредитне агентство — 6,0 млрд грн.

Компенсація відсотків по кредитах експортерів — 6,0 млрд грн.

На підтримку промисловості за різними напрямками планується виділити загалом понад 32,65 млрд грн, зокрема:

Компенсація кредитів за придбання виробничого обладнання — 6,0 млрд грн.

Співфінансування проектів смарт-спеціалізація регіонів — 6,75 млрд грн.

Створення Фонду енергоефективності у промисловості — 3,0 млрд грн.

Розвиток авіабудування — 16,9 млрд грн.

«Важливо наголосити, що за експортними програмами підтримка надається у тому числі підприємствам промисловості. Таким чином загальна сума підтримки для промисловості може бути збільшена», — зауважують у відомстві.

По роках сума держпідтримки становить:

на 2021-й — 26 млрд;

на 2022-й — 31 млрд;

на 2023-й — 33 млрд.

agravery.com

Детальніше
Африканські фермери вивчають можливість використовувати шкірку маніоки в комбікормах
08-вер-2021

Шкірка маніоки, яка сьогодні розглядається переважно як відходи продовольчої галузі, потенційно може використовуватися в якості компонента комбікорму і частково замінити кукурудзу. Така практика стає сьогодні все більш поширеною серед фермерів в ряді африканських країн, зокрема в Нігерії, що частково обумовлено високими цінами на кукурудзу. Маніока є популярною сільськогосподарською культурою в Африці, на південь від Сахари. За даними ФАО, щорічно в світі виробляється близько 178 млн т маніоки. Нігерія збирає близько 59 млн т маніоки в рік, що еквівалентно 20% світового виробництва. На думку вчених, в птахівництві країни шкірка маніоки дозволить замінити 1,5 млн т кукурудзи.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Критичні показники молочної галузі вимагають термінового втручання уряду — думка
23-вер-2020

Щорічно в Україні зникає така кількість корів, яке могла б скласти одне середнього розміру підприємство.

Про це розповів Вадим Чагаровський, голова «Союзу молочних підприємств України» в матеріалі AgroPolit.com.

За його словами, кількість поголів'я корів в Україні досягла найменшого показника — 1,7 млн ​​голів.

«Навіть за радянських часів в 1946 році було 4,6 млн корів. Критичні показники свідчать про необхідність термінового втручання з боку держави і сприяння розвитку молочної галузі», — зазначив Вадим Чагаровський.

Він також додав, що в період карантину для протидії поширення коронавіруса попит на молочні продукти в магазинах України зменшився, тому що знизилася купівельна спроможність громадян. Також не працювали тривалий час установи, була обмежена робота готельно-ресторанного бізнесу.

«Отже, молочний бізнес втратив споживачів і ресурси, які могли отримати від продажу», — підкреслив фахівець.

З огляду на багаторічну ситуацію, в якій знаходиться молочна галузь, і форс-мажорні обставини 2020 року, пов'язані з карантином, Вадим Чагаровський запропонував чиновникам ряд кроків для підтримки галузі. А саме:

посилити боротьбу з фальсифікацією молочних продуктів, тому що в умовах пандемії «підприємства-фальсифікатори» активно використовують продаж через мережу Інтернет;

провести закупівлю вершкового масла АТ «Аграрним фондом» (механізм інтервенції вже використовувався);

надати підтримку експорту молочної продукції в вигляді дотування на 1 т;

підписати меморандум з виробниками, торгівлею та міністерством про скорочення термінів розрахунків торговельними мережами до 14 днів;

державні закупівлі молочних продуктів для ЗСУ, пенітенціарної служби, підприємств МОЗ здійснювати тільки від підприємств-виробників.

Детальніше
Безрогі голштини: ГМО-тварини чи майбутнє галузі
13-квіт-2017

Існує лише кілька порід молочних корів, які не мають рогів від природи. Наразі американські вчені займаються виведенням безрогого (комолого) голштина.

Рогаті тварини ненавмисно наражають на небезпеку інших тварин чи фермера. І лише деякі породи корів, такі як абердин-ангуська та герефордська, не мають рогів від природи. Тому, вчені з університету Каліфорнії (США) запропонували схрестити гени ангуса та голштина, щоб отримати безрогу (комолу) тварину, що в свою чергу зробить тваринництво безпечнішим.

Генетики з університету Каліфорнії (США), у ході своїх досліджень довели, що перенісши ген комолості від абердин-ангуської породи чорно-рябому голштину, можна отримати безрогих (комолих) телят. Адже, телята молочних порід і більшість телят м’ясних порід обов’язково проходять процедуру знероження, яка є досить травматичним досвідом. 

Виведення комолих корів полегшить процес розподілення тварин по загонам та вантажівкам для перевезення, заощадивши галузі мільйони доларів в рік.

Однак виникає ускладнення з приводу класифікації таких тварин, адже фактично вони генно модифіковані. А так як регуляторна політика ще не погодила можливість використання продукції від генно модифікованих тварин, відповідно, їх масове виведення не проходить досить швидко. 

Перших комолих телята, яких вивели методом in vitro, назвали Спотіфі і Бурі. Команда науковців з університету Каліфорнії, яка вивела цих телят, сподівається, що і їхні нащадки будуть мати ознаку комолості, навіть, якщо їх паруватимуть із рогатими коровами.

Якщо дослідження вдасться, то це дозволить скоротити десятиліття селекційної роботи з виведення безрогих корів.

Команда вчених каліфорнійського університету також сподівається удосконалити техніку генної модифікації тварин таким чином, щоб народжувались лише телята-бички та росли швидше за теличок.

Також науковці планують вивести корів менш схильних до захворювань на пневмонію, що дозволить скоротити використання антибіотиків.

MilkUa.Info за матеріалами DairyGlobal

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок