Мінекономіки пропонує виділити на підтримку АПК, експорту та промисловості 90 млрд гривень на три роки

Австралія цього року отримала хороший врожай зернових, тож тамтешні аграрії сподіваються збільшити обсяги експорту. Це могло дещо б полегшити ситуацію з продовольчою кризою, однак є суттєвий нюанс.

Доставляти зерно з Австралії дуже дорого, розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов «24 каналу».

За його словами, там отримали близько 30-32 млн т зерна, при цьому кількість населення країни — удвічі менша, ніж в Україні. Тож Австралія дійсно є великим експортером, однак доставляти зерно звідти дуже дорого.

Експерт пояснив, що доставка зерна, наприклад, з України до Африки буде коштувати близько 35-40 $/т, якщо з Австралії — удвічі, утричі дорожче.

«Відтак перед африканськими країнами постане питання: чи зможуть вони купувати пшеницю та кукурудзу за такі гроші? За словами експерта, якщо розвинуті країни Заходу ще зможуть витримати продовольчу інфляцію, яка вже зараз сягає 8-10%, то небагатим країнам Африки це не вдасться», — вважає він. 

Президент УЗА додає, що там можуть просто відмовитися від купівлі зерна, оскільки на це не буде грошей. Через це вихідці з цих країн можуть мігрувати, що викличе ще одну — міграційну та соціальну — кризу, адже 40-50 млн людей, які приїдуть жити до ЄС, — це надто великий тиск.

«Тому я впевнений, що міжнародне суспільство вмотивоване знайти шляхи експорту з України з нормальними цінами, а не лише альтернативні шляхи», — зазначив Горбачьов.

Він наголосив, що головна проблема у контексті продовольчої кризи — не відсутність продуктів, а їхня ціна. Адже виростити можна що завгодно і де завгодно, але споживачі не зможуть платити ту ціну, яку пропонує ринок. До прикладу, понад 10 років тому Саудівська Аравія також вирощувала пшеницю, але її вартість була втричі дорожча, ніж імпортної.

agroportal.ua

Ринки Азії демонструють зростаючий попит на українську м’ясну продукцію (в основному, курятину та свинину, а також субпродукти), про що свідчать більше 50 відповідних запитів від іноземних імпортерів, які отримала Рада з питань експорту продовольства (UFEB) під час торгової місії до Сінгапуру та В’єтнаму. Про це повідомляє прес-служба UFEB.

За словами директора UFEB Богдана Шаповала, бізнес-поїздка була організована за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

«Учасники місії, якими стали три провідні молочні компанії України, відвідали Сінгапур, де зустрілися з місцевими дистриб’юторами, а також взяли участь в виставці Food&Hotel Vietnam 2017 в Хошиміні. Під час поїздки ми вкотре переконалися, що основний інтерес для азійських трейдерів та дистриб’юторів становлять „молочка“, цукор, кондитерські вироби та особливо м’ясна продукція: ми отримали майже 70 запитів і приблизно 50 з них ― на м’ясо та субпродукти», ― сказав Шаповал.

Також учасники поїздки представили свої компанії та їхню продукцію на одній з найбільших в регіоні виставці Food&Hotel Vietnam 2017. Кожен з них отримав близько 20 запитів від імпортерів з В’єтнаму, Кореї, Китаю, інших країн Азії та навіть Європи і США.

Крім того, до UFEB також надійшли запити на кондитерську продукцію, цукор, яловичину та фрукти.

«На жаль, коли мова заходить про Азію, ми стикаємося з певною пасивністю наших виробників. У багатьох є хибне враження, що імпортери цього ринку „самі прийдуть в Україну“. Варто мати на увазі, що поки ми чекаємо тут, наші потенційні бізнес-контакти отримують виробники з Індії, США та Нової Зеландії», ― зауважив Шаповал.

Найбільша в Австралії ферма по виробництву бройлерів на вільному вигулі Riverlands Free Range скоротила рахунки за електроенергію після установки однієї з найбільших в сільському господарстві систем сонячних батарей і акумуляторів.

Про це пише Poultry World.

Riverlands Free Range вирощує близько 10 млн голів птиці на рік. Енерговитрати ферми до установки системи становили близько 1 млн австралійських доларів ($ 714 тис.).

Після інвестицій в розмірі 5 млн австралійських доларів ($ 3,56 млн), фермі вдалося скоротити споживання приблизно на 70%.

За підтримки з держбюджету в розмірі 1,3 млн австралійських доларів ($ 928 тис.) На фермі були встановлені сонячні батареї потужністю 1,4 МВт, а також п'ять великогабаритних батарей.

До того ж на 1,5 тис. тонн скоротилися викиди в еквіваленті CO2, що можна порівняти зі зникненням з дороги 1,2 тис. автомобілів або 25 тис. посадженими деревами.

Іншим способом скорочення витрат для птахоферми є щорічна переробка понад 50 тис. м³ забрудненої соломи і гною з пташників на компост, який потім реалізується. У ньому міститься 3% азоту, 2% калію і 1% фосфору. Купівля такого компосту коштувала підприємству понад 200 тис. австралійських доларів ($ 142 тис.) на рік.

ptichki.net

України та Республіка Ангола найближчим часом планують підписати Меморандум про співробітництво у сфері ветеринарії та здоров’я тварин між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Ветеринарною службою Республіки Ангола.

Зазначається, що підписання Меморандуму створить правові основи для сприяння торгівлі підконтрольними товарами між обома державами.

Сторони домовилися в межах своєї компетенції та відповідно до чинного законодавства двох держав сприяти розвитку практичного та наукового співробітництва у галузі ветеринарії та здоров’я тварин.

Нагадаємо, поглиблення співпраці між компетентними органами України та Анголи відбувається на виконання домовленостей, досягнутих в результаті офіційного візиту української делегації до Анголи у травні 2017 року.

milkua.info за матеріалами consumer