Безрогі голштини: ГМО-тварини чи майбутнє галузі

Зовнішня торгівля свининою та живими тваринами забійних кондицій демонструє кращі результати ніж у відповідний період попереднього року, повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані митної статистики ДФСУ.

Так, порівняно з січнем-квітнем 2016-го експорт свинини зріс у 2,5 рази, а відвантаження живого поголів’я до Грузії — майже втричі.

Протягом аналізованого періоду українські трейдери експортували 2,4 тис. т свинини вартістю 4,7 млн дол. Імпортували за цей час 0,72 тис. т м’яса свиней, що коштувало 1,24 млн дол. США.

«Хоча більшість операторів і відзначали деякий дефіцит свинини в Україні, збільшення об’ємів надходження імпортованої сировини не відзначається. Навпаки, у січні-квітні завезли вдвічі менше ніж за аналогічні місяці 2016-го», — зазначає аналітик Асоціації свинарів України Олександра Бондарська. — «Тож, Україна впевнено втримує статус нето-експортера свинини з позитивним зовнішньоторговим сальдо 3,46 млн дол. США».

Експорт живих свиней забійних кондицій у валютному еквіваленті також зріс у 3,6 рази — до 1,15 млн дол. США. Це дозволило компенсувати «мінусове» сальдо, що виникло через імпорт чистопорідних та гібридних тварин з Данії та Чехії, та залишитися «в плюсі». Тож операції з живими свиньми принесли Україні 0,58 млн дол. США.

Україна хоче актуалізувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, заявив віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба.

«По-перше, ви знаєте, що мабуть ключовою темою нової Європейської комісії є Європейська зелена угода. Україна вже заявила про своє бажання стати частиною політик, які розробляються в рамках європейської „зеленої угоди“. Ми формуємо зараз національний внутрішній механізм, тому що це надзвичайно комплексна тема, яка торкається не лише енергетики й довкілля, але і фінансів, економіки, податкової системи і подальшого», — сказав Кулеба.

«Друга історія — це актуалізація угоди про асоціацію у торговельній частині, тобто квоти, тарифи. У нас минулого року 32 товарні позиції безмитного експорту були вичерпані, або в районі 90−95% — це такий самий показник, як у 2018 році», — зазначив віцепрем'єр.

Він назвав це «позитивною динамікою», адже у 2016 році було 26 позицій. Водночас, додав він, це показує також, що Україні дуже тісно в нинішніх показниках і потрібно вести серйозну розмову з ЄС про тарифні квоти.

«І третє — це славнозвісний „промисловий безвіз“, про який уже 100−500 разів сказано, озвучено. Є багато нюансів, але я запевняю, що уряд України налаштований пройти цей шлях до успішного для обох сторін результату», — додав він.

agronews.ua

Молочна галузь на фоні кризи переживає трансформацію з дрібнотоварної та низькоефективної у промислову, високоефективну та інтегровану на рівні «виробник — переробник». Україна входить до нової ери високопродуктивних молочно-товарних ферм.

Таку думку висловила генеральний директор «Асоціації виробників молока» Ганна Лавренюк під час онлайн-заходу в рамках EuroTier Digital на тему: «Сучасне тваринництво — потенціал для інвестицій в Україні», пише agroportal.ua.

«Молочне скотарство є головним джерелом надходження коштів до бюджету, оскільки близько 12% всіх працюючих у сфері сільського господарства — люди, які залучені в молочне виробництво, і близько 11% всього валового сільгоспвиробництва складає молочна продукція. Також один працівник молочно-товарної ферми генерує робочі місця як мінімум для 10 працівників суміжних галузей і кожен 1 млн т сировини — це близько 1 млрд грн надходжень до бюджетів у вигляді податків із зарплат людей, які працюють на фермі», — зазначає Ганна Лавренюк.

За її словами, розвитку молочного скотарства заважає відсутність кадрового потенціалу та кормової стратегії.

«У 2020-му вперше за останні 20 років ми зіткнулися з тим, що аграрії в південних регіонах не змогли виростити грубі корми, а східні області змогли заготовити лише 40% від їхньої потреби до наступного сезону. Кліматичні кризи не зникнуть, і до 2050 року зона Степу пошириться майже на 70% України», — пояснює Ганна Лавренюк.

Експерт додала, що для виходу української молочної продукції на зовнішні ринки потрібно формування великих партій продукції стабільної якості. І цього ніяк не досягти без потужних, сучасних, ефективних ферм у кооперації з переробними підприємствами.

«За оцінками Світового банку, для того щоб Україна зайняла нішу на зовнішньому ринку, має бути створене переробне підприємство потужністю не менше 500 тис. т молока/рік. Потрібно забезпечити необхідну сировинну базу — не менше 10 промислових молочно-товарних ферм потужністю утримання від 10 тис. корів із відповідним земельним банком», — зазначає Ганна Лавренюк.

Вона додала, що Україні потрібна потужна стратегія розвитку молочної галузі до 2040 року з ключовими факторами, які сконцентровані навколо розвитку кадрового потенціалу, залучення передових технологій, розвитку кооперації у питаннях виробництва і торгівлі, розвитку генетичного потенціалу в молочному скотарстві на національному рівні.

Наразі податкові накладні фізично зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) неможливо. Згідно з роз’ясненнями ДПС України така можливість з’явіться лише після закінчення воєнного стану.

Відповідно, податковий кредит слід відображати у податкових деклараціях на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів.
Формування реєстру заявок на відшкодування ПДВ зупинено, відповідно відшкодування не здійснюється. Тому, отримати бюджетне відшкодування з ПДВ буде можливо після закінчення воєнного стану.

Більше інформації знайдете у документі підготованому керуючим партнером АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ «ДЖІ ЕН ЕС ПАРТНЕРС» Віталієм Наконечним: file

PigUA.info