Тарас Висоцький розповів про варіанти відновлення експорту вітчизняного зерна через українські морські порти

ДФС активно працює над приєднанням України до Конвенції про єдиний режим транзиту та впровадженням нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS), що сприятиме спрощенню переміщення товарів між країнами Європейського Союзу, Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (країнами — членами Конвенції про єдиний режим транзиту) та Україною. До того ж це значно прискорить проведення митних формальностей й забезпечить належний рівень якості митного контролю.

Відповідно до попередніх домовленостей під час зустрічей з представниками бізнесу фіскальною службою на офіційному веб-порталі ДФС розміщено «Дорожню карту приєднання України до спільної транзитної процедури Європейського Союзу/Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (ЄС/ЄАВТ)», якою передбачено загальне планування необхідних кроків для застосування NCTS в контексті приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту.

Дорожня карта визначає етапи та заходи, необхідні для повної імплементації правил спільного транзиту та підготовки України до роботи в єдиній системі транзиту та NCTS.

Зокрема, на наступний рік передбачено завершення розробки законопроекту щодо впровадження правил спільного режиму транзиту і процедур відповідно до положень Конвенції, підготовка проектів змін до національного законодавства, в тому числі проектів змін до Митного кодексу. Цей законопроект буде винесений на обговорення, доопрацювання та ухвалення Верховною Радою України, — йдеться у повідомленні.

Після завершення розробки всієї необхідної методичної та нормативної документації відбудеться комплексне оцінювання готовності національної транзитної системи до впровадження, за результатами якою України отримає запрошення до підписання Конвенції.

Дорожньою картою визначені заходи з закупівлі, встановлення, доопрацювання та підготовки до експлуатації програмного забезпечення, необхідного для функціонування NCTS.

Також під методичним керівництвом Мінфіну розробляється низка законопроектів щодо змін до національного законодавства, які відповідатимуть нормам Конвенцій, у тому числі проектів змін до Митного кодексу України, актів законодавства, нормативно-правових актів.

Здійснено аналіз довідників, які використовуються в інформаційних системах ЄС при роботі NCTS, щодо їх повного застосування або внесення змін до існуючих довідників інформаційної системи ДФС, опрацьовано та визначено можливі ризики у проекті NCTS.

Також вже проведений порівняльний аналіз існуючої інформаційної системи ДФС та NCTS щодо визначення обсягів та строків доопрацювання та здійснено аналіз діючої ІТ інфраструктури митного адміністрування (визначення всіх необхідних інтерфейсів) для забезпечення повноти функціональної системи в майбутньому.

Крім того, фахівці ДФС працюють над питанням ІТ рішення щодо забезпечення функціонування електронної системи обміну даними про товари, які переміщуються транзитом.

milkua.info

У листопаді відбувся семінар — нарада з питань забезпечення простежуваності за переміщенням тварин та їх забоєм, проведення заходів державного контролю в господарствах, які займаються утриманням та розведенням тварин.

У семінарі, що відбувся під головуванням першого заступника Голови Держпродспоживслужби Андрія Жука, взяли участь директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль, директор Державного підприємтсва «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Ігор Клименок, начальники управлінь безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, відповідальні посадові особи, що займаються контролем за ідентифікацією і реєстрацією тварин в головних управліннях Держпродспоживслужби в областях та м. Києві та працівники державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» (далі — ДП «АІРТ»).

Андрій Жук у ході зустрічі наголосив, що на сьогоднішній день всі інспектори повинні бути зацікавлені в 100% простежуваності за обігом тварин, що неможливо без належного функціонування Єдиного державного реєстру тварин. Також він зауважив, що Держпродспоживслужба повинна йти в ногу з часом і по максимуму переходити на роботу в електронних системах, зокрема, стосовно видачі ветеринарних документів, що унеможливить їх підробку.

Борис Кобаль відзначив, що державні інспектори під час видачі ветеринарних документів при переміщенні тварин повинні забезпечити дотримання перевізником умов транспортування тварин, визначених Правилами транспортування тварин, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2011 р. № 1402.

Директор ДП «АІРТ» Ігор Клименок відзначив, що важливим питанням є актуалізація даних Єдиного державного реєстру тварин: «Наявність достовірних даних є основною цінністю державного реєстру. Яку б він не мав технічно сучасну систему підтримки, але якщо у ньому містяться недостовірні дані, то ефективність проведеної роботи буде дорівнювати нулю, і тому основним завданням державного підприємства є забезпечення внесення до Єдиного державного реєстру тварин достовірної інформації про тварин, їх власників, усі переміщення підконтрольних тварин».

consumer

Перша декада року для операторів ринку живця була очікувано спокійною: котирування першого тижня січня практично повторили ціни останнього тижня року, а цьоготижневі — послабилися на 1%. Такі підсумки моніторингу ситуації на вітчизняному ринку живця озвучили в Асоціації «Свинарі України».

Незважаючи на слабку волатильність середнього рівня закупівельних цін, їх діапазон протягом другого тижня був досить широким: закупівлю живця свиней забійних кондицій переважно здійснювали в межах 42,5-44,5 грн/кг, хоча епізодично зустрічалися як вищі, так і нижчі ціни. Тим не менш, у більшості випадків «робоча» ціна тижня тяжіла до 43-44 грн/кг.

Не зважаючи на неоднорідність цін, закупівельники одностайно описують післяноворічну активність на ринку свинини як досить мляву: споживачі «доїдають» святкові страви, а виробники ковбас та м’ясних виробів переважно працюють на запасах сировини. Крім цього, оператори відзначають, що святкові продажі були на 20-25% гіршими за планові та поступилися торішнім. Неабияку роль у цьому зіграла «переорієнтація» споживача на альтернативні види м’яса у ході підготовки святкових страв: переробники відзначили менший приріст замовлень на свинину у порівнянні з попитом на яловичину, курятину та індичатину. З іншого боку, представники м’ясопереробної галузі не втрачають оптимізму: той обсяг свинини, який не з’їли на зимові свята, охочіше споживатиметься пізніше, наприклад, у сезон пікніків.

Хоча сезонний спад цін ще не відчувається, згадане «затишшя» слугує його анонсом. Так, учасники Асоціації «М’ясної галузі» вважають, що насутпного тижня діапазон закупівельних цін звузиться та понизиться до 42-43 грн/кг. За такого розвитку подій, закупівельні ціни на свинину в Україні опустяться нижче бар’єрної цінової позначки, що робить імпорт свинини економічно привабливим: наступного тижня її рівень перебуватиме на позначці 43,5 грн/кг у перерахунку на живу вагу, що на 2% вище за цьоготижневий показник через послаблення курсу гривні.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018-2019 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

На сьогодні експорт молока та вершкового масла з України перевищив імпорт.

Наразі, країна займає 6 місце за об'ємом експорту вершкового масла, 8 місце — молока та 10 місце — сирів. Попри це Україна все ж більше купує сирів, ніж продає їх на зовнішньому ринку.

Серед найбільших експортерів молокопродуктів з України лідирує «Вінницький молочний завод „Рошен“», який за 6 місяців 2019 року отримав 550−600 млн грн від зовнішньої торгівлі.

Загалом рейтинг експортерів молокопродукції за результатами першої половини 2019 року виглядає наступним чином:

«Вінницький молочний завод „Рошен“» — 550−600 млн грн;

«Мілкіленд Інтермаркет» — 300−350 млн грн;

«Яготинський маслозавод» — 200−250 млн грн;

«Комо-Експорт» — 200−250 млн грн;

«Лакталіс-Україна» — 150−200 млн грн;

«Доменік» — 100−150 млн грн;

«Фуд Девелопмент» — 100−150 млн грн;

«Куп'янський молочноконсервний комбінат» — 100−150 млн грн;

дочірнє підприємство «Ружин-Молоко» — 95−100 млн грн;

«Рожищенський сирзавод» — 90−95 млн грн.

Крім того, за розрахунками аналітичного агентства «Інфагро» у 2019 році очікується скорочення експорту майже на 30%, а імпорт всіх молочних, молокомістких продуктів підвищиться більш ніж на 50%.

Agravery.com з посиланням на дані аналітичної системи YouControl