Свинопоголів’я в Україні «реабілітується»

З травня 2016 року, коли Національна Асоціація свинарів Великобританії (NPA) опублікувала тези Програми по зниженню застосування антибіотиків в свинарстві, британське свинарство активізувало свої зусилля щодо рішенням проблеми застосування антибіотиків у вирощуванні свиней. Як показав останній звіт NPA, свинарям Великобританії вдалося досягнути великих успіхів у цьому питанні.

Згідно з даними, представленими в доповіді NPA, у 2016 році обсяг антибіотиків, що застосовуються у виробництві свиней у Великобританії, знизився на 34% у річному обчисленні, з 278 мг/PCU (одиниця поголів'я) до 183 мг/PCU. За цим послідувало подальше зменшення у 2017 році — ще на 28%, до 131 мг/PCU. В цілому, сектор свинарства Великобританії більш ніж в два рази скоротив використання антибіотиків упродовж останніх двох років. Крім того, критично важливі антибіотики представлені лише в обсязі 0,08% від загального застосування антибіотиків у свиней в 2017 році.

Якість води і корму надзвичайно важливі для підтримки біобезпеки свинячого поголів'я, йдеться в повідомленні NPA. Навчання і деякі інші програми в області гігієни і біозахисту були представлені фермерам повсюдно в Великобританії. «Фермери і ветеринари спільно працюють над поліпшенням біологічної безпеки і боротьби з хворобами на фермах для підвищення загального стану здоров'я національного поголів'я свиней. Комбікормова промисловість також підтримує роботу з виробниками, щоб забезпечити оптимальне харчування для здоров'я свиней на різних етапах вирощування», — йдеться у доповіді NPA.

Новою метою британського свинарства є зниження загального використання антибіотиків на 62% упродовж п'яти років, до 99 мг/PCU до 2020 року.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) планує розпочати в Україні роботу над двома важливими проблемами — це антимікробна резистентність та необхідність скорочення харчових відходів.

Про це розповів координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

«Перша проблема є на сьогодні топовою темою у світі. Всі ми стикаємось із ситуацією, коли людина, хворіючи починає приймати антибіотики, і потім вони з якоїсь причини не діють, потрібно шукати інші. Це відбувається, бо людина стає стійкою до дії певних антибіотиків», — розповів він.

Малков наголосив, що на це є дві причини — неправильне використання самих антибіотиків, або ж вони можуть потрапляти до нас із їжею через традиційні продукти рослинництва чи тваринництва. Адже антибіотики додають для регуляції росту та інших цілей.

«Далеко не всі підприємства дотримуються правил біобезпеки і норм використання антибіотиків. Тому ми, із низкою глобальних донорів, почали вибудовувати цю програму і незабаром запустимо її», — наголосив експерт ФАО.

Другий масштабний проект — це суттєве скорочення харчових відходів та продовольчих втрат. Малков пояснив, як ФАО планує його запуск в нашій країні.

«Спочатку ми зробимо оцінку ситуації у великих містах України, а потім запустимо пілотний проект у одному із них. Приміром, це може бути Львів — відомий центр гастрономічного туризму, який потерпає від „сміттєвої“ проблеми. Потрібно буде суттєво зменшити органічну складову цих відходів із тих же ресторанів, супермаркетів, домівок львів'ян», — розповів він.

А також зауважив, що спільно із місцевою владою потрібно буде вибудувати систему таким чином, аби відходи перероблятись максимально ефективно із затратою мінімального бюджету на ці цілі.

Довідка:

ФАО є міжурядовою організацією, до складу якої входять 194 держави-члена, два асоційованих члена і одна організація-член — Європейський союз. ФАО, штаб-квартира якої знаходиться в Римі (Італія), представлена ​​більш ніж в 130 країнах. Україна приєдналася до ФАО в 2003 році і співпрацює з різними проектами ФАО як в країні, так і в регіоні. Починаючи з 2015 року ФАО здійснює свою діяльність в Україні за двома напрямками: Програма реагування на надзвичайні ситуації, що реалізується на території, охопленій збройним конфліктом на сході України, і Програма розвитку сільського господарства у всій країні.

agravery

Африканську чуму свиней вперше зареєстрували серед диких кабанів в Угорщині.

Світова організація охорони здоров’я тварин повідомила про перший спалах африканської чуми свиней в Угорщині. Хворобу виявили серед диких кабанів у районі Гьонгйос (Хевеш).

На підставі наявної в даний момент інформації найбільш імовірним джерелом інфікування є продовольчі відходи, привезені іноземними громадянами, що працюють у великій кількості на промислових об’єктах, розташованих у цьому районі. Детальне епідеміологічне дослідження триває.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Довгоочікуваний, а часом відкладений, документ «Потреби молочної худоби в поживних речовинах» (NRC — Nutrient Requirements of Dairy Cattle) нарешті побачив світ вперше за 20 років. З 30 серпня по 2 вересня ц.р. експерти з годівлі молочної худоби зібралися очно і віртуально, щоб ознайомитися з оновленими рекомендаціями.

Про це повідомляє Hoard’s Dairyman, пише MilkUa.info. 

Річард Ердман з Університету Меріленда і Вільям Вайс з Університету штату Огайо очолювали комітет з підготовки восьмого оновленого видання «Потреби молочної худоби в поживних речовинах». Рекомендації випустили ще в 1945 році, коли розділ про молочну худобу містив лише 21 сторінку. Восьме видання, яке має вийти в грудні, міститиме понад 300 сторінок, що охоплюють всі аспекти годівлі молочної худоби.

Вся робота проводилася під наглядом Національної академії наук, інженерії та медицини. Двадцятирічний проміжок часу між сьомим і восьмим виданнями є найбільший з тих пір, коли почали виходити перші випуски в США після Другої світової війни.

Оновлені рекомендації включатимуть 21 главу, а завершальна глава буде складатися з таблиць.

Серед оновлень:

Введено термін «належне споживання», який використовується в разі відсутності «належних даних» для визначення «фактичної потреби».

Оновлені рівняння для оцінки споживання корму телицями і дійними коровами.

Потреби в енергії для підтримки життєдіяльності збільшено приблизно на 20%. Незначні уточнення внесено в потреби в енергії в період тільності, для росту і лактації.

Глава 6, присвячена білку, містить найбільше оновлень з 2001 року. Основні зміни стосуються розщеплюваного і нерозщеплюваного в рубці протеїну — майже всі показники оновлено.

Вперше коефіцієнти поглинання деяких мінералів (магнію, фосфору і міді) були скориговані на основі призначених для користувача даних, а не з використанням констант, специфічних для інгредієнтів. Споживання вітаміну D і А також скориговано.

Коефіцієнти перетравності кормів і поширених жирових добавок були перераховані на основі нових даних.

Потреби телят в поживних речовинах повністю перероблено. Рівняння для метаболічного протеїну й енергії та мінералів були складені на основі новіших даних. Потреби в поживних речовинах для підтримки життєдіяльності були скориговані з урахуванням температури навколишнього середовища за межами термонейтральной зони для теляти.

З урахуванням того, що тепер доступні набагато більші бази даних, комітет мав змогу отримати точнішу оцінку потреби в енергії і протеїні для росту.

Оновлений перелік проблем зі здоров’ям робить рекомендації з годівлі точнішими для профілактики захворювань.