Національна науково-дослідна рада США оновила рекомендації з годівлі молочних корів

Асоціація «Союз птахівників України» з 1 січня 2020 р. розпочинає контрольований моніторинг використання антибіотиків на підприємствах виробників курятини.

Як говориться у повідомленні асоціації, будуть перевірятися залишки інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці протягом всього циклу її вирощування.

Моніторінг вестиметься на фабриках Агрохолдингу МХП, «Овостар» («Ясенсвіт») та «Володимир-Волинській птахофабриці» (ТМ «Епікур»).

«Всі дослідження відповідно планам моніторингу будуть проводитися в акредитованих за ISO 17025 (міжнародний стандарт лабораторного визнання методів досліджень та простежуваності). Після отримання достатньої кількості даних (3 місяців), відповідно галузевих вимог буде проведено оцінка відповідності (аудит)», — пояснюють в асоціації.

Результати аудиту та висновок про відповідність будуть вважатися підставою для надання права наносити маркування «без антибіотиків» на харчовий продукт даних компаній. Результати аудитів (без конфіденційної інформації) будуть доступні кінцевому споживачу на сайті асоціації.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно стандартній процедурі залишає право здійснювати нагляд на будь-якому виробничому етапі.

agroportal.ua

Зважаючи на загрозу поширення захворювання депутати Європарламенту проголосували за надання додаткових ресурсів для скорочення числа кабанів у Німеччині. Це безпосередньо пов’язано з епідемією АЧС, що охопила Східну Європу і вже досягла Польщі і Чехії.

Аграрний міністр федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія Тіль Бакхаус оголосив про запуск надзвичайної протиепізоотичної програми з бюджетом у 2 мільйони євро.

Згідно з даними, на цій території знаходиться близько 200 ферм загальною чисельністю 830 тис. голів. За словами міністра, спалах африканської чуми свиней загрожує важкими економічними втратами. Вся галузь може постраждати від спаду продажів і обмежень експорту свинини. Такий сценарій досить імовірний, тому що у Польщі очевидне поширення хвороби у західному напрямку.

За річною оцінкою Інституту Фрідріха Леффлера, ризик проникнення АЧС в Німеччину визначено помірно високим.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

За перший квартал 2020 року Китай імпортував 61 729 голів великої рогатої худоби, що на 31,4% більше ніж за аналогічний період минулого року. Австралія та Нова Зеландія залишаються основними постачальниками живих тварин у країну. Ці держави продали до КНР 44 000 голів та 17 000 голів відповідно.

Невеликі партії великої рогатої худоби також прибувають до Китаю з Чилі та Уругваю, але їх частка на ринку суттєво знизилась протягом кількох останніх років.

Минулого року імпорт живої худоби в Китай досяг 199 тис. голів. Австралія імпортувала 80% (160 тис. голів) усієї ВРХ, купленої Китаєм, а Нова Зеландія займає друге місце з більш ніж 30 тис. головами.

Уже кілька років Китай продовжує велику операцію зі створення національного стада великої рогатої худоби. Імпорт зростав з 115 тис. голів у 2017 році до майже 200 тис. голів минулого року. Наприкінці 2019 року поголів’я великої рогатої худоби в країні перевищило 91 мільйон голів, що на 2,22 млн. голів, або 2,5% більше, ніж у 2018 році. Офіційна статистика за 2019 рік показує, що кількість ВРХ на відгодівлі становила близько 45 млн. голів, що на 1,36 млн. голів, або на 3,1% більше, ніж у попередньому році. Виробництво яловичини в Китаї в 2019 році становило 6,67 мільйона тонн, що на 3,6% більше, ніж у 2018 році. Проте виробництво яловичини в Китаї далеко не покриває внутрішній попит, тому очікується, що імпорт цього м’яса зростатиме.

Meat-Inform

Міністерство економіки України оприлюднило для обговорення проєкт наказу «Про затвердження гігієнічних вимог до дрібнотоварного виробництва та обігу молока».

Про свідчать дані на сайті Мінекономіки.

«Метою прийняття наказу є запровадження належної виробничої практики первинного виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока», — йдеться в документі.

Затвердження проєкту наказу обумовлено:

• створенням юридичної колізії в частині одночасного дотримання дрібнотоварними виробниками неактуальних і надмірно деталізованих вимог до виробництва та обігу молока та гармонізованого рамкового законодавства, окремі норми яких суперечать між собою;
• зменшенням обсягу виробництва молока вищого та екстра ґатунків, як наслідок, зниження конкурентоспроможності молочних продуктів та спотворення конкурентного середовища на ринку молока;
• необхідністю виконання Україною зобов’язань у сфері європейської інтеграції.

Проєктом наказу пропонується затвердити гігієнічні вимоги до дрібнотоварного виробництва та обігу молока, якими передбачено:

• визначення вимог до виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока, ведення та зберігання записів, а також затвердження актуалізованих типових форм журналів;
• створення передумов для підвищення рівня конкурентоспроможності молочних продуктів та добросовісної конкуренції на ринку молока;
• адаптація вимог національного законодавства до вимог Європейського Союзу шляхом урахування вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 квітня 2004 року № 853/2004 «Про встановлення спеціальних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження»;
• визнання такими, що втратили чинність: наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 17 «Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до особистих селянських господарств — виробників сирого товарного молока» та наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 18 «Про затвердження ветеринарних та санітарних вимог до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах».

agroportal.ua