Свинарі Великобританії досягли великого прогресу у зниженні використання антибіотиків

У ході чисельних досліджень було доведено, що пастеризація є ефективним методом зниження вмісту бактеріального забруднення у молозиві.

Однак нове дослідження Університету Північної Кароліни (США) показало, що аналогічний вплив може мати його обробка під високим тиском.

У одному із номерів журналу «Journal of Dairy Science» йдеться про дослідження обробки молозива високим тиском та вплив такої обробки на концентрацію імуноглобулінів, мікробіологічне навантаження, в'язкість та передачу пасивного імунітету. Під час експерименту перші порції молозива проходили обробку під різним тиском: від 300 МПа до 400 МПа, та різним часовим інтервалом.

У ході експерименту було виявлено, що під високим тиском бактеріальне навантаження у молозиві значно знижується, а зменшення вмісту імуноглобулінів — незначне. Також було виявлено зміну в’язкості молозива, його консистенція густішала, що ускладнювало процедуру випоювання.

Дослідження виявило, що така обробка молозива дозволяє отримувати необхідний рівень імуноглобулінів, але з нижчою ефективністю всмоктування.

MilkUa.info за матеріалами Hoard’s

В рамках серії незалежних один від одного досліджень було встановлено, що речовини, відомі як очищені функціональні вуглеводи (Refined Functional Carbohydrates), можуть виявитися ефективними в боротьбі з сальмонельозом у курчат-бройлерів.

Так, в рамках одного тесту контрольну групу годували комбікормами з концентрацією сальмонел близько 12,5%, додаючи при цьому очищені функціональні вуглеводи. На 34-й день експерименту взяті зразки продемонстрували нульовий показник зараження сальмонельозом серед поголів'я.

Разом з тим при підвищенні концентрації бактерії в комбікормі птиця все ж починає бути сприйнятливою до захворювання, відзначають дослідники. Проте, ефективність даних речовин очевидна, оскільки навіть в цьому випадку відсоток ураження птиці залишається нижчим порівняно зі стандартними показниками.

За матеріалами All About Feed

Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Це стало результатом роботи технічної місії Головного директорату захисту та контролю Міністерства сільського господарства Республіки Туреччина щодо оцінки системи державного контролю за виробництвом яловичини, яка працювала в Україні наприкінці квітня 2018 року.

Турецькі інспектори проводили аудит системи державного контролю за виробництвом яловичини в Україні, а також проінспектували забійні підприємства, які зацікавлені в експорті своєї продукції до Туреччини.

За результатами цієї роботи, прийнято рішення про відкриття ринку Туреччини для української яловичини.

Робота над погодженням форми ветеринарного сертифіката на експорт української яловичини до Республіки Туреччина наразі перебуває на фінальній стадії.

consumer

За перші вісім місяців року бразильські експортери відвантажили 765 тис. т свинини за кордон. Бразилія «наростила» експорт свинини на 11,5% порівняно з січнем-серпнем 2020-го.

Так, за офіційними даними, за кордон відправили понад 756 т свинини. Основним напрямком бразильського експорту залишається Китай: за  аналізований період Піднебесна  імпортоваоа 391,1 тис. т, що на 17% більше, ніж за вісім місяців минулого року. Також збільшилися поставки до Чилі — 43,4 тис. т (+ 76%), Філіппін — 15,9 тис. т (+ 203%) і Аргентини — 19.2 тис. т (+ 88%).
Збільшення обсягів експорту відбулося як завдяки попиту постійних покупців бразильської свинини (Чилі та Аргентина), так і за рахунок відновлення торгівлі з Росією та дуже активного попиту на свинину з боку азійських країн, де спостерігається дефіцит тваринного білка.

«Протягом останніх кількох років імпорт бразильської свинини зупинився і на це низка причин. Так, з одного боку, відповідні поставки наразі заборонені через те, що частина регіонів Бразилії залишаються КЧС-позитивними. Перемовини з визнання регіоналізації з КЧС наразі ведуться між компетентними органами обох країн, проте сумнівно, що це рішення ухвалять без проведення інспекцій з нашого боку.
Але й після цього очікувати «напливу» бразильської свинини не варто, адже лише два м’ясопереробні підприємства були відкриті для експорту до України на момент введення згаданої забророни у жовтні 2018 року. На додачу до цього, основним орієнтиром для бразильських експортерів залишається китайський ринок — великий, дефіцитний та платоспроможніший. Тож Україна як споживач дешевої м’ясної сировини з неспівставно меншою ємністю ринку та потребою в імпортній свинині навряд стане «ласим» ринком для Бразилії».

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com