Існуючі способи обробки гною не перешкоджають проникненню антибіотиків в ґрунт

Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів на початку лютого 2021 р. планує представити Дорожню карту повної цифрової трансформації.

Про це йшлося під час онлайн-зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з менеджером з питань України відділу Євразії Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) Габріелем Міранда, йдеться в повідомленні відомства.

«Держпродспоживслужба підготує Дорожню карту проекту співпраці з ОЕСР, в якій визначить основні потреби і напрямки діджіталізаціі процесів служби …», — йдеться в повідомленні.

За словами Магалецької, мета Держпродспоживслужби — підвищити рівень прозорості та автоматизації процесів, збільшити швидкість і якість послуг, що надаються, а також рівень довіри і задоволеності громадян і бізнесу.

Заступник голови Держпродспоживслужби Анатолій Вовнюк, відповідальний за цифрову трансформацію відомства, повідомив про плани по цифровій трансформації служби, зосередившись на напрямках максимальної цифровізації дозвільної системи (фітосанітарних та ветеринарних сертифікатах), автоматизації та стандартизації роботи з відкритими даними та державними реєстрами, автоматизації послуг Держпродспоживслужби і їх інтеграції в урядову цифрову платформу DIIA, підвищення рівня кібербезпеки і безпеки для клієнтів і службовців при наданні послуг.

Щоб прискорити практичну реалізацію цих процесів, керівники Служби виступають за глибшу співпрацю з ОЕСР. Йдеться про надання технічної допомоги і консультуванню по стандартам ОЕСР щодо інноваційних можливостей для систем санітарних і фітосанітарних заходів (СФМ), сучасних тенденцій застосування цифрових технологій, сприяння торгівлі за допомогою електронної сертифікації сільськогосподарської продукції, а також впровадження ефективних систем для захисту споживачів від зловживань в ході електронної торгівлі товарами і послугами.

В квітні УМІ знизився відразу на 13,3%, що стало найрізкішим падінням індексу за 38 місяців, або за три роки і два місяці! В останні так різко прибутковість виробництва молока падала в лютому 2015 року. Отже, кризові явища до ринку повертаються. Саме це спричиняє бурхливу реакцію виробників молока на відносно незначне зниження цін на молоко, адже їхня прибутковість залежить не тільки від доходів, але й від витрат.

Про це повідомляє Андрій Ярмак на своїй сторінці у facebook.

«Так от, коли ми говоримо про те, що ціна на молоко за підсумками перших чотирьох місяців поточного року знизилася на 6,7%, ми не повинні забувати, що за цей же період, ціни на кормовий концентратний мікс для молочного тваринництва зросли рівно на третину, тобто на 32,9%.

Саме цим, а не тільки цінами на молоко, пояснюється стурбованість фермерів—молочників», — акцентує Андрій Ярмак

«Для порівняння — минулого року УМІ в квітні знизився на 2,9%, в 2016 році — взагалі не змінився, а в 2015 році навіть зріс в квітні на 7%. Але тоді, потрібно визнати, прибутки були ще нижчими, ніж зараз.

Отже, проаналізуємо прибутки реальні, в співставних показниках. А цей аналіз показує, що гіршим ніж квітень 2018 року з точки зору прибутків від виробництва молока був лише квітень 2015 року. Більше ніколи в історії професійних виробників молока вони не заробляли так мало, як в квітні 2018 року. І це вже є проблемою. Адже наступний місяць не гарантує припинення темпів падіння прибутковості. Більше того, в травні, як правило, прибутки виробників молока падають», — пише економіст ФАО.

За перші чотири місяці 2018 року виробники молока отримали на 8,2% менше прибутку, ніж за той самий період попереднього року. Якщо ж порівнювати прибутки з середніми за шість років за той самий період, то падіння прибутків також було відчутним — на 6,3%.

Так, поки що це не є катастрофою. Але тенденції в цінах на корми не можуть не лякати будь—якого адекватного професійного молочника.

«Чи допоможе нам світовий ринок? Поки що ситуація на ньому є значно кращою, ніж варто було б очікувати, враховуючи фундаментальні чинники. Масло, не зважаючи на певний негатив в трендах, і далі є значно дорожчим, навіть ніж в минулому, прекрасному по цінам році. СЗМ теж, поки що, не обвалюється, хоча окремі країни починають демпінгувати, щоб позбавитися зайвих запасів. Але це привертає увагу до даного джерела білку, і дає надію на стимулювання світового попиту», — зауважив Андрій Ярмак

Отже, все, як завжди, залежить від ефективності та кмітливості переробників в питаннях розвитку експорту молокопродуктів. А також від виробників, якщо вони, врешті, вийдуть на будівництво власного підприємства з переробки молока.

milkua.info

У Херсонській області зафіксовано два спалахи африканської чуми свиней (АЧС) у дикій фауні та приватному секторі.

В осередках захворювання фахівцями вживаються заходи з локалізації та недопущення розповсюдження збудника АЧС.

Нагадаємо, що в Україні загалом налічується 545 випадки захворювання з 2012-го року. Останній спалах АЧС зафіксований у Києві.

agrotimes.ua

В Україні в умовах війни більш активно розвивається експорт молочної продукції та виробництво м’яса, сфера альтернативних джерел енергії (біоетанол, біогаз, біометан), а також переробка зернових культур. Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом, повідомила пресслужба Мінагрополітики.

«Форс-мажорний фактор війни прискорив нашу трансформацію. Дивлячись на результати роботи аграрного сектора за 7 місяців війни, ми бачимо, що вже точка неповернення в сировинну модель пройдена. Що це підтверджує? Перш за все, всі зрозуміли – аграрні виробники, фермери, що концентруватися на одній чи двох зернових олійних культурах є дуже ризикованим. І має бути однозначно диференціація», – зазначив він.

Зокрема, за словами заступника міністра, в Україні збільшується експорт молочної продукції – за результатами серпня досягнуто рекордного показника за останні два роки. Подібне зростання очікується й надалі.

Крім того, збільшується поголів’я промислового свинарства, птахівництва. Це пояснюється насамперед здешевленням кормів, і тренд на розвиток тваринництва продовжуватиметься й надалі. Також інвестиції спрямовуються в біоенергетику.

«Нещодавно відбулися аукціони з приватизації спиртзаводів. Кінцева запропонована ціна на аукціонах стала в три-чотири рази вища від стартової. А спиртзавод – це перш за все біоетанол, біопаливо. У секторі зрозуміли, що набагато вигідніше виготовляти альтернативні джерела енергії – біоетанол, біогаз, біометан, ніж просто продавати сировину і потім купувати природний газ за космічними цінами на сушіння кукурудзи», – розповів Т. Висоцький.

Ще один напрям, за його словами, – це більш глибока переробка зернових культур: виробництво борошна, готових макаронних виробів, амінокислот тощо. Такі проєкти також уже започатковані, але результату слід очікувати за два-три роки.

АПК-Інформ