Україна поступово переходить від сировинної моделі економіки до продовольчої – Висоцький

26-вер-2022

В Україні в умовах війни більш активно розвивається експорт молочної продукції та виробництво м’яса, сфера альтернативних джерел енергії (біоетанол, біогаз, біометан), а також переробка зернових культур. Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом, повідомила пресслужба Мінагрополітики.

«Форс-мажорний фактор війни прискорив нашу трансформацію. Дивлячись на результати роботи аграрного сектора за 7 місяців війни, ми бачимо, що вже точка неповернення в сировинну модель пройдена. Що це підтверджує? Перш за все, всі зрозуміли – аграрні виробники, фермери, що концентруватися на одній чи двох зернових олійних культурах є дуже ризикованим. І має бути однозначно диференціація», – зазначив він.

Зокрема, за словами заступника міністра, в Україні збільшується експорт молочної продукції – за результатами серпня досягнуто рекордного показника за останні два роки. Подібне зростання очікується й надалі.

Крім того, збільшується поголів’я промислового свинарства, птахівництва. Це пояснюється насамперед здешевленням кормів, і тренд на розвиток тваринництва продовжуватиметься й надалі. Також інвестиції спрямовуються в біоенергетику.

«Нещодавно відбулися аукціони з приватизації спиртзаводів. Кінцева запропонована ціна на аукціонах стала в три-чотири рази вища від стартової. А спиртзавод – це перш за все біоетанол, біопаливо. У секторі зрозуміли, що набагато вигідніше виготовляти альтернативні джерела енергії – біоетанол, біогаз, біометан, ніж просто продавати сировину і потім купувати природний газ за космічними цінами на сушіння кукурудзи», – розповів Т. Висоцький.

Ще один напрям, за його словами, – це більш глибока переробка зернових культур: виробництво борошна, готових макаронних виробів, амінокислот тощо. Такі проєкти також уже започатковані, але результату слід очікувати за два-три роки.

АПК-Інформ

 

Більше новин
У ВРУ зареєстрували законопроєкт про ветеринарну медицину за стандартами ЄС
10-квіт-2020

У Верховній Раді України 9 квітня зареєстрували законопроєкт №3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин». Про це свідчать дані сайту ВРУ.

Ініціаторами законопроєкту виступили народні депутати: Степан Чернявський, Артем Чорноморов, Олександр Гайду, Олександр Салійчук та Сергій Бунін.

Наразі текст законопроєкту та супровідні документи відсутні.

За даними проекту «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні» (EU4SaferFood), законопроєкт комплексно охоплює всі аспекти захисту здоров’я тварин, їх простежуваності, а також виготовлення, обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів, ведення ветеринарної практики, благополуччя тварин, державного контролю за дотриманням законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

«В основі цього законопроєкту лежать відповідні акти законодавства ЄС. Це дозволить наблизити систему ветеринарної медицини України до стандартів і вимог Європейського Союзу», — зазначили у EU4SaferFood.

agravery.com

Детальніше
Українські свинарі бояться вкладатися у племінне поголів’я
03-трав-2022

Продажі племінних тварин із початком війни практично зупинилися, котирування залишилися на довоєнному рівні.

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Свинарі України».

Як зазначається, у сегменті торгівлі племінними тваринами та реммолодняком наразі не спостерігається активність, співставна з ситуацією на ринку свинини чи товарних поросят. Так, ціни на чистопорідних та гібридних кнурців та свинок залишаються відносно сталими, а вітчизняні нуклеуси та племрепродуктори не відчули переваги від відсутності поставок імпортованої генетики.

«Ситуація з реалізацією племінних тварин наразі дуже складна. Так, низка наших замовників відмовляються від своїх контрактів або виконують їх лише частково. Ми й не наполягаємо, адже розуміємо, що війна — не час для інвестицій. І певне зниження цін на нашу продукцію наразі не вплинуло на попит. Можливо, з часом з’явиться попит на ремонтне поголів’я з боку підприємств західних областей, проте наразі помітних зрушень ми не бачимо», — коментує керівник ТОВ «Угринів Еко ферм» (Львівщина) Богдан Бандрівський.

Зрив поставок племінних тварин через початок війни підтверджує директор ТОВ «Агропрайм-Холдинг» (Одещина) Віктор Маслов.

«Якщо порівнювати із довоєнним періодом, коли в нас партії племінних тварин були «розписані» до кінця року, зараз ринок практично не працює. Так, один із наших клієнтів опинився в зоні бойових дій, інші призупинили закупівлю реммолодняка через наближеність до регіонів підвищеного ризику та невизначеність ситуації. «Точкові» продажі місцевим свинарям є, проте обсяги реалізації неспівставні. Ціни ми не змінювали, однак, якби і знизили, попит це не стимулювало б, адже люди бояться вкладати гроші у проєкти з тривалою окупністю. Набагато простіше відгодувати поросят і повернути вкладення вже за 3-4 місяці», — пояснив він. 

Водночас Юрій Маліновський з ТОВ «Еко Міт» (Львівщина) вбачає передумови для поступового виходу ринку із «застою».

«Звісно, найбільше постраждали підприємства на сході, в тому числі й наші клієнти. Чимала частка свинарів у відносно безпечних регіонах ще побоюється вкладати гроші в поголів’я, боїться ризикувати. Тож не можна сказати, що працюємо, як раніше. Через такі настрої ми знаходимося у «підвішеному стані», і відсутність доступу до імпортованої генетики наразі не дає переваг.

Проте низка операторів у центрі та на заході поступово оговтується: підприємства роблять інвентаризацію, починають активніше вибракування маточного поголів’я та планують замінювати продуктивнішою «свіжою кров’ю». Виробники усвідомлюють, що ті втрати, яке вже понесло та може ще понести свинарство на сході та південному сході країни, треба буде компенсувати виробникам, які зберегли виробництво — країну потрібно буде годувати. І проактивні оператори вже роблять необхідні кроки, щоб вчасно відповісти на ринковий запит, коли він буде відчутним», — запевняє він.

agroportal.ua

Детальніше
Аграріям хочуть створити платіжну агенцію для прозорого розподілу дотацій
03-черв-2019

У перспективі Мінагрополітики хоче створити платіжну агенцію, що дозволить створити прозору систему розподілу державних коштів.

Про це заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета на комітетських слуханнях на тему: «Малі форми господарювання як основа сталого сільського розвитку в контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», повідомляє прес-служба відомства.

«Наразі ми активно співпрацюємо з європейськими експертами щодо підтримки малих і середніх фермерських господарств. Одне із наших спільних напрацювань — це створення Державного аграрного реєстру України, а у перспективі - Платіжної агенції, що дозволить створити прозору систему розподілу державних коштів. Тобто державна підтримка стане ще доступнішою для малих сільгоспвиробників», — відзначив Віктор Шеремета.

Заступник міністра додав, що актуальним питанням є виведення фермерських господарств в окрему групу оподаткування, адже сьогодні як малі, так і великі форми господарювання перебувають у «4-й пільговій групі оподаткування».

Крім того, Віктор Шеремета наголосив на важливості прийняття законопроекту № 8236 про передачу фермерських земель постійного користування у власність фермерам, який сприятиме подальшому розвитку сільського господарства в Україні.

milkua.info

Детальніше
Мінекономіки роз'яснило механізм отримання гранту на переробку
19-лип-2022

Держава надає до 8 млн грн безповоротної допомоги підприємцям, які хочуть створити або розвинути свій бізнес у сфері переробки.

Про це говориться у повідомленні Міністерства економіки України. 

Отримати фінансування можуть ФОПи або юридичні особи, які:

  • не розміщені і не провадять діяльність на тимчасово окупованих територіях станом на момент подання заявки;
  • не провадять господарську діяльність на території рф;
  • не належать до підсанкційних осіб;
  • не є банкрутами, не перебувають у стадії банкрутства;
  • мають кінцевих бенефіціарів-громадян України.

Перша тисяча заявників отримує грант у розмірі 70% від вартості проєкту, для наступних учасників держава надає кошти у розмірі до 50% вартості проєкту. Також учасники можуть залучити додаткові кредитні кошти — до 16 млн грн за програмою «5-7-9» під 0% на 5 років. 

Щоб долучитись до програми, підприємцю необхідно підготувати бізнес-план та подати разом із заявкою та документами для верифікації діючого підприємства через портал «Дія». АТ «Ощадбанк» протягом 10 днів здійснює оцінку бізнес-плану, перевірку ділової репутації отримувача, а також проводить із ним співбесіду. Рішення про надання гранту приймається Мінекономіки на основі оцінювання банку. 

«Кошти перераховуються на банківський рахунок заявника на чітко визначені цілі: придбання основних засобів виробництва, витрати на їх доставку та введення в експлуатацію. На обладнання накладається заборона відчуження до виконання умов за грантом. У випадку руйнування переробного підприємства внаслідок збройної агресії рф держава компенсує отримувачу його власний внесок у повному обсязі», — пояснюють у міністерстві.

За умовами програми учасники зобов’язані протягом 3 років з дня отримання гранту сплачувати податки, збори та ЄСВ у розмірі отриманих коштів та створити не менше 25 робочих місць. Якщо ці вимоги не виконуються, отримувач повинен самостійно повернути різницю між сумою отриманого гранту та фактично сплаченими платежами.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок