США: Підписано меморандум про взаєморозуміння на підтримку птахівництва

З початку року Україна поставила на зовнішні ринки 66,2 тис. тонн м'яса птиці загальною вартістю 81,9 млн дол. Про це свідчать дані Державної митної служби України, передає УНН.

ТОП-споживачами українського продукту є Саудівська Аравія і Нідерланди.

Зокрема, у Саудівську Аравію Україна поставила курятини на 10,4 млн дол. Водночас, Нідерланди купили українського м'яса птиці на 9,6 млн дол.

В інші країни Україна експортувала курятини на 61,9 млн дол.

Водночас імпорт м'яса птиці України з початку року становив 12,7 тис. тонн, або 5,5 млн дол.

Джерело: УНН

Інші країни, насамперед Близького Сходу та Африки, не зможуть обійтися без експортних поставок української с.-г. продукції. Замінити її нічим фізично, у тому числі поставки з країни-агресора російської федерації чи з будь-якої іншої.

На цьому акцентував перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Ми постачали 10 % світового експорту пшениці, понад 15–20 % ячменю, більше 50 % соняшникової олії. Із України в середньому експортувалося 50 млн тонн с.-г. продукції. У рекордні роки цей показник доходив навіть до 65 млн тонн. Сьогодні немає можливості знайти альтернативу таким обсягам та замінити нашу продукцію. Це неможливо зробити фізично, навіть у  перспективі найближчих 3–5 років», – акцентував він.

За його словами, у зв’язку з блокуванням портів Одеси та Миколаєва ми можемо сьогодні експортувати 15–20 % від довоєнних показників. Це уже призвело до суттєвого зростання цін на с/г продукцію та її фізичного дефіциту по всьому світу, особливо в державах Близького Сходу та Північної Африки.  

«Якщо ситуація з війною та блокуванням портів триватиме, наприклад, до півроку, країни цих регіонів у принципі не матимуть збіжжя. А це означає голод», – констатував Тарас Висоцький.

Наразі, як підкреслив він, Уряд працює над розширенням фізичного експорту через альтернативні шляхи. До прикладу, в квітні було експортовано в 4 рази більше, ніж у березні. 

«Це ще недостатньо, але є суттєвий прогрес. І ми в травні бачимо, що є можливість ще збільшити експортні показники. Тому тут є дві стратегії: перш за все наша перемога і деблокування портів, а друге – розширення цих альтернативних шляхів збуту продукції», – розповів він.

Крім того, Тарас Висоцький наголосив на тому, що представники уряду ведуть діалог з іншими країнами, аби вони дотримувалися ембарго на поставки с/г продукції до росії. 

minagro.gov.ua

В Україні потрібно вийти на виробництво 6 млн т молока у промисловому секторі та 2 млн т — у секторі малих сімейних ферм.

Про це заявив міністр АПК Роман Лещенко, ідеться у матеріалі на АgroРolit.com.

«Ми зараз напрацьовуємо відповідну програму, і коли вийдемо на фінальний її варіант, то представимо наше бачення розвитку молочної галузі. Сьогодні у нас є чітке розуміння, що нам потрібно вийти на виробництво 6 млн тонн молока у промисловому секторі та 2 млн т — у секторі малих сімейних ферм. При системних інвестиціях в п’ятирічному циклі ми можемо розгорнути цю всю парадигму, відійти від імпорту і розвивати внутрішнього виробника», — зазначив міністр Роман Лещенко.

За його словами, наразі гостро стоїть питання захисту ринку від імпорту. Роман Лещенко зазначив, що налаштований у цьому напрямку категорично.

«Ми проводимо відповідні розслідування, дивимось аналітику, але я хочу сказати, що ми точно будемо захищати свій ринок. Особливо гостро це стосується сирної продукції, імпорт якої зростає в геометричній прогресії. У нас протягом січня-квітня цього року імпортовано сирної продукції на 120 млн грн, це при тому, що минулого року станом на цей час імпорт складав 90 млн грн», — сказав міністр.

За його словами, на жаль, нині в Україні існує недобросовісна конкуренція, і Мінагрополітики розглядає питання захисних мит для нашої молочної галузі.

«Не по усій групі товарів, а по окремих. В першу чергу йдеться про сирну продукцію. Без захисту ринку, без внутрішньої підтримки ми не зможемо зупинити цю інтервенцію», — наголосив міністр.

За допомогою M-KIT на фермі можна ідентифікувати збудник маститу за добу.

«Інструмент, розроблений лабораторією якості молока АВМ Uman Labs, містить усе необхідне. M-KIT — це набір мікропробірок з поживними середовищами, які допомагають візуально визначити збудник маститу. Єдине, потрібна чиста світла кімната, а також сприятлива температура для росту бактерій — 36–37 °С. В даному випадку замість дорогого термостату рекомендуємо звичайну домашню йогуртницю», — пояснює директор Uman Labs Андрій Білан.

На думку керівника розвитку департаменту ветеринарії КЦ АВМ Валерія Лотоцького, за допомогою M-KIT можна своєчасно змінювати протокол лікування, правильно вибудувати стратегію профілактики захворювання, а також позбутися від Staphylococcus aureus і Streptococcus agalactiae.

Прибалтійські фермери почали визначати збудники маститу на фермі ще у 2008 році.

«Мастит спричиняють два типи збудників — грам-позитивні (наприклад, Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae) та грам-негативні (Escherichia coli, Klebsiella spp.),  які потрібно по-різному лікувати. Грам-негативні швидко руйнуються, тому застосовувати антибіотики проти них недоцільно. В лікуванні клінічного маститу важливо використовувати антибіотики вузького спектру дії, бо бактерії стають резистентними. Ми вирішили навчати ветеринарів робити бактеріологічне дослідження безпосередньо на фермі, щоб не застосовувати антибіотики широкого спектру дії», — говорить Пірет Калмус (Piret Kalmus), професор Естонського університету природничих наук. 

За словами експерта, цей метод використовують господарства з великим поголів’ям, високим рівнем менеджменту, де працюють ветеринари, навчені культивувати бактерії на поживних середовищах.

«Звісно в Естонії багато ферм, які не роблять посіви на фермі. Однак усі зосереджуються на профілактиці маститу та шукають правильний спосіб лікування», — зауважує Пірет Калмус.

На відміну від європейських країн, де скорочують використання антибіотиків у тваринництві, в Україні ситуація протилежна.

«Наші ветеринари звикли лікувати мастит антибіотиками широкого спектру дії без розбору. Ми використовуємо їх надміру. Водночас поширеність маститу в Україні більша, ніж в інших країнах. Слід переймати світовий досвід. Знаючи тип збудника маститу, можемо своєчасно змінювати протоколи лікування, скоротити використання антибіотиків, адже у 70% випадків мастит викликають грам-негативні бактерії, які переважно ними не лікуються», — пояснює Валерій Лотоцький.

Прес-служба АВМ