Країни Африки — перспективний ринок збуту для молочної продукції

У січні 2020 р найбільший приріст імпорту яловичини в Китай був зафіксований з України.

Про це повідомляє Euromeat.

«На початку 2020 р безпосередньо перед спалахом коронавірусу в Китаї, обсяг яловичини, імпортованої основних європейських країн-виробників, досяг 3 240 т, наблизившись до 20% від загального обсягу імпорту, зафіксованого в 2019 р Найвищий показник зростання був зафіксований по Україна - 477 т, це майже вдвічі більше в порівнянні з попереднім роком», - наголошується в повідомленні.

7 країн-виробників яловичини в 2019 р поставили в Китай 161,5 тис. т м'яса великої рогатої худоби, а Ірландія - 7,1 тис.т. Решта імпортували з Білорусі (6266 т), Сербії (тисяча двісті сорок п'ять т), Нідерландів (577 т ), Угорщини (466 т), Франції (328 т) і України (239 т).

«Існує чітка ознака того, що китайські імпортери шукають продукцію дешевше, ніж була імпортована за договорами минулого року з країн-основних гравців світового ринку яловичини, таких як Бразилія, Аргентина, Уругвай, Австралія або Нова Зеландія. У всіх цих країнах, за винятком Австралії, зараз спостерігається зниження цін на м'ясо ВРХ через низький попит з боку Китаю і руйнівний вплив коронавірусу на логістичні процеси », - підкреслили аналітики.

Нагадаємо, що за січень-лютий 2020 року Україна експортувала 364 т свинини на суму $ 1,07 млн.

latifundist

Тривалі опади перешкоджають збиранню врожаю кукурудзи і відставання від торішніх темпів зростатиме, оскільки в першу чергу аграрії збиратимуть соняшник та сою.

Станом на 16 вересня в Україні з 85 тис. га або 2% площ намолочено 406 тис. т кукурудзи з середньою врожайністю 4,8 т/га. Торік на цю дату було обмолочено 3% площ. Затримка поставок до портів вже призвела до незначного підвищення закупівельних цін на кукурудзу до 246−248 $/т або 7,4−7,5 тис. грн/т. Трейдери готові доплачувати за швидкі поставки.

Водночас ціни попиту на чорноморську кукурудзу з боку імпортерів залишаються на рівні 260 дол./т, тоді як продавці пропонують її по 265−270 дол./т. Основним покупцем у 2020/21 МР став Китай, який придбав 36% експортованої української кукурудзи.

Крім того, у вересневому звіті експерти USDA підвищили прогноз виробництва кукурудзи в Китаї та знизили оцінки її споживання для окремих категорій. Зокрема, китайський уряд пропонує заміняти кукурудзу іншими зерновими та шротами, щоб зменшити залежність від імпорту.

Сподівання на активізацію експорту кукурудзи з України до ЄС на тлі зменшення поставок з Бразилії у 2020/21 МР внаслідок рекордно високих цін також навряд чи виправдаються, оскільки країни ЄС збільшили виробництво пшениці та кукурудзи, що може призвести до скорочення імпорту.

agravery.com

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України провели практичний вебінар для аграріїв щодо реєстрації та участі у програмі підтримки — отримання засобів тимчасового зберігання зерна (рукавів).

Фахівці надали покрокову інструкцію, детальну дорожню карту — як правильно зареєструватись та подати заявку. У вебінарі взяли участь понад 220 аграріїв з різних регіонів України.

Нагадаємо, ФАО та Мінагрополітики нададуть 30 000 поліетиленових зернових рукавів. Засоби зберігання зможуть отримати агровиробники: юридичні особи та фізичні особи-підприємці (ФОП), які обробляють землі на території України, окрім тимчасово окупованих. Кількість рукавів розраховується відповідно до оброблюваної площі.

Подання заяв на участь у програмі здійснюється за допомогою Державного аграрного реєстру (https://www.dar.gov.ua/).

Основні вимоги до учасників програми:

• площа землі в офіційній обробці(у власності чи оренді) від 100 до 10 000 га;
• використання отриманих рукавів виключно для зберігання власно вирощеної продукції;
• розташування оброблювальних земель на підконтрольних уряду територіях України;
• самостійний вивіз рукавів зі складів у своїй області, або у сусідній області(з Дніпропетровської — для сільгоспвиробників з Донецької, Луганської чи Запорізької області, забирати з Миколаївської — для сільгоспвиробників з Херсонської області).

До участі у програмі заохочуються зокрема малі та середні агровиробники.

Прийом заявок триває до 9 жовтня. Після обробки та аналізу всіх отриманих заявок, учасники програми отримають підтвердження про надання допомоги через ДАР, а також будуть повідомлені про адресу складу для самостійного транспортування рукавів на територію аграрного господарства.

Інструкція щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0176−11#Text

З додатковими запитаннями чи відгуками можна звертатися:

• Продовольча та сільськогосподарська організація ООН(ФАО) — з питань участі у програмі підтримки: +38 099 090 7582; +38 068 318 0943; UA-Feedback@fao.org
• З технічних питань щодо реєстрації через систему ДАР: +38 044 339 9215; support@dar.gov.ua

minagro.gov.ua

Отримання доступу до ринків нових країн та подальша стагнація внутрішнього споживання стимулюватиме птахпідприємства дедалі більше експортувати продукцію.

Про це розповів виконавчий директор Асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко.

«З кожним роком конкуренція на цих ринках продукції птахівництва лише посилюється, – наголосив він. – Традиційні країни-імпортери намагаються застосуванням нетарифних методів та ветеринарно-санітарних заходів обмежувати імпорт для стимулювання розвитку внутрішнього виробництва».

Найпріоритетнішими ринками для подальшого розвитку експорту, за словами Сергія Карпенка, є країни Азії, зокрема Китай, MENA (регіон Близького Сходу та Північної Африки) та країни ASEAN (В'єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія).

Також важливим є відкриття ринків США, Канади, ПАР, Мексики, розвиток експорту продукції птахівництва до країн ЄС та Великої Британії, Саудівської Аравії, Іраку.

«Сьогодні внутрішні ринки м'яса птиці та яєць є профіцитними, тому існує пряма залежність у ціноутворенні на внутрішньому ринку від експортного постачання, – зазначив Сергій Карпенко. - Збалансовані експортні обсяги дають можливість витримувати адекватні внутрішні ціни та не втрачати прибутковість через цінову конкуренцію між виробниками».

ptichki.net