Свинина в рітейлі подорожчала на 1,2%

5 січня наказом Мінекономіки № 10 було затверджено Довгостроковий план державного контролю на 2022/26 роки, який розроблено на виконання вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«План є важливим документом для України, оскільки він допомагає компетентним органам планувати впровадження заходів державного контролю відповідно до ризик-орієнтованого підходу вздовж всього харчового ланцюга „від лану — до столу“», — розповів Тарас Качка, заступник міністра економіки України — торговий представник України.

Зауважимо, що довгостроковий план державного контролю — це інструмент для:

• фахівців Держпродспоживслужби та інших органів влади — для чіткого розуміння стратегічних цілей та пріоритетних напрямків роботи з метою досягнення цілей та розвитку системи контролю у сфері санітарних та фітосанітарних заходів на наступні 5 років;
• операторів ринку — для кращого розуміння процесів здійснення заходів державного контролю та полегшення комунікації з міжнародними партнерами в рамках торгівлі та пошуку нових ринків збуту, оскільки відповіді на запити щодо національної системи контролю зібрані в одному документі;
• споживачів — для підвищення рівня поінформованості щодо заходів державного контролю та демонстрації прозорості та відкритості діяльності органів державної влади.

«План не встановлює жодних нових вимог чи правил, він просто надає опис структури компетентного органу, організації системи державного контролю та всіх фактичних контрольних заходів щодо харчових продуктів, кормів, здоров'я та благополуччя тварин, здоров'я рослин, що мають здійснюватися компетентними органами України на центральному та регіональному рівнях», — додають у міністерстві.

Підкреслимо, що Держпродспоживслужба зобов’язана здійснювати моніторинг впровадження плану та щорічно звітувати Кабінету міністрів України відповідно до наказу Мінекономіки № 547 від 16 березня 2021 року «Про затвердження форми щорічного звіту про стан виконання довгострокового та щорічного планів державного контролю», оприлюднюючи звіти на своєму вебсайті.

«План разом із щорічними звітами буде використовуватися як основа для оцінки ефективності роботи системи контролю», — підсумували у Мінекономіки.

20 лютого відбулася зустріч представників Директорату безпечності харчових продуктів Мінекономіки, Держпродспоживслужби з представниками Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та представництва Європейського Союзу в Україні.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Учасники розглянули поточний стан імплементації актів права ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в українське законодавство відповідно до Угоди про асоціацію. Зокрема, європейську сторону поінформували про відповідність цілі Програми діяльності Кабінету Міністрів України «7.2. Українські споживачі отримують безпечні товари та послуги» пріоритетам імплементації Всеохоплюючої Стратегії СФЗ Угоди про асоціацію.

Присутні обговорили стан розробки пріоритетних документів, серед яких законопроекти «Про ветеринарну медицину», «Про вимоги до матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами», «Про захист рослин», а також підзаконні акти у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин, захисту рослин та інші.

За результатами зустрічі сторони оновили спільний план роботи та домовились про посилення експертної взаємодії щодо адаптації законодавства України в рамках Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV Угоди про асоціацію (Санітарні та фітосанітарні заходи).

Державі необхідно знизити залежність від сировинного аграрного експорту за рахунок збільшення в його структурі частки продукції з високою доданою вартістю.

Про це повідомив генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства аграрної політики і продовольства України Олександр Жемойда.

«Логіка рішення: стимулювання розвитку інтегрованих виробничо-збутових структур, а також горизонтальної та вертикальної кооперації суб'єктів господарювання АПК/ забезпечення доступу до фінансових інструментів експортної торгівлі/підтримка процесу модернізації переробних підприємств/подолання галузевого дисбалансу в сільському господарстві за рахунок стимулювання розвитку тваринництва. В даному контексті хочу відзначити створення в Україні Експортно-кредитного агентства. Основна роль агентства — кредитування і страхування експортних операцій, коли держава фактично дає іноземному замовнику кредит на покупку української продукції», — зазначив Жемойда.

Друге завдання — диверсифікація цільових експортних аграрних ринків, а також подальша інтеграція вітчизняного аграрного сектора в світовий ринок.

«Логіка рішення: активізація процесу підготовки та ратифікації міжурядових торгово-економічних угод/відстоювання преференцій для української аграрної продукції/відкриття доступу для української продукції на нових експортних ринках (прискорення процедур національної сертифікації, ліцензій тощо.)/Усунення можливих бюрократичних перепон і мінімізація людського втручання», — додав Жемойда.

Третя мета — наближення українських стандартів якості та безпеки продовольства до міжнародних вимог. Для досягнення результату експерт пропонує наступні кроки:

гармонізація вітчизняних стандартів якості і безпеки продовольства європейським нормам

впровадження базової складової системи менеджменту безпеки харчової продукції НАССР

усунення бюрократичних перепон і спрощення процедури сертифікації продукції.

unn

У червні 2022 року Україна імпортувала 9 000 т свинини, що у 4 рази більше порівняно з червнем 2021 року, оскільки країна продовжує боротися із перебоями внутрішнього виробництва.

За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) імпорт свинини в Україну підскочив на 46% порівняно з травнем 2022 року. Країна імпортує свинину з Європейського Союзу, переважно з Польщі, Данії та Нідерландів.

Зміни у оподаткуванні
Певною мірою зростання імпорту свинини пов'язане з рішенням уряду відновити з 1 липня ПДВ та мита на імпорт свинини, пояснив аналітик УКАБ Максим Гопко. У зв'язку з цим, деякі імпортери поспішили зробити запаси свинини.

Попередні роки Україна мала квоту на безмитний імпорт 20 000 т свинини на рік. Для стабілізації внутрішнього ринку цього року було скасовано ПДВ та імпортне мито на свинину, тому у січні-травні Україна імпортувала 22 300 т свинини.

Свиноферми, які постраждали від воєнних дій

Іншим важливим фактором, що сприяє зростанню імпорту, є падіння внутрішнього виробництва, оскільки свинарі зі східних та південних регіонів України були змушені тимчасово піти з ринку, каже Гопко. Внаслідок цього оптові ціни різко зросли, додав він.

До 20% свинарських потужностей в Україні зараз перебувають на територіях, контрольованих російськими військами. Крім того, численні ферми в інших частинах України страждають від численних проблем, таких як відключення електрики та нестача робочої сили.

Дешевші корми

«Найближчим часом ціни на свинину та інші [продовольчі] товари в Україні зростатимуть через високу інфляцію. Але вартість м'яса суттєво залежить від ціни на корми, які в Україні залишаються дешевшими порівняно із середньосвітовими. Крім того, збільшення імпорту в червні підтримає внутрішній попит і не дозволить цінам швидко зростати», — додав Гопко.

У червні Асоціація «Свинарів України» повідомила, що ціна на комбікорм у деяких регіонах України впала майже вдвічі через близькість воєнних дій.

Ціни впали через надлишок пропозиції, оскільки Україна виробляє більше зерна, ніж може потребувати внутрішній ринок, і фермери на південному сході часто поспішають позбутися запасів зерна, щоб отримати гроші на підтримку роботи.

З іншого боку, пошук кормів у деяких регіонах став складним завданням для свинарів через руйнування транспортної інфраструктури та логістичного хаосу, повідомили в галузевій  асоціації.

pigprogress.net