Фахівці ФАО допомогли зберегти буру карпатську породу корів на Закарпатті

У Держпродспоживслужбі представили результати пілотного проєкту із запровадження «Програми контролю сирого молока на базі програмного забезпечення „Молочний модуль“» у 2021 році.

Про це інформує Держпродспоживслужба.

Зазначимо, що 17−18 лютого 2022 року відбувся вебінар щодо результатів оцінки пілотного проєкту із запровадження «Програми контролю сирого молока на базі програмного забезпечення „Молочний модуль“».

«„Молочний модуль“ перш за все допомагає бізнесу бути кращим. Навесні 2021 року ми завершили перший етап пілотного проєкту, підвели підсумки та спланували подальші кроки. До кінця 2021 року було зроблено дуже багато, зокрема майже у двічі зросла кількість лабораторій, що можуть проводити дослідження сирого молока міжнародно визнаними методами. Підприємства із 22 областей регулярно користуються програмним забезпеченням „Молочний модуль“. Користувачі програмного забезпечення надали доповнення та зауваження щодо покращення процесів», — розповідає Анатолій Вовнюк, т.в.о. голови Держпродспоживслужби України.

За його словами, разом з партнерами планується у 2022 році перейти від пілота до повномасштабного впровадження. Адже всі хто зацікавлений у зростанні свого бізнесу, націлені на вихід на зовнішні ринки, хочуть продавати якісну продукцію активно користуються «Молочним модулем».

«Багато років тому все починалося із мозкового штурму щодо пілотного проєкту, а сьогодні ми вже бачимо реальні результати. За останні роки було докладено багато зусиль, а у 2021 році ми побачили вагомі досягнення і я пишаюся бути частиною цього. У рамках цього проєкту було розроблено дорожню карту для розгортання пілотного проєкту на національному рівні», — додав Марко Ді Нарді, головний міжнародний експерт SAFOSO AG.

Зауважимо, що під час результату були представлені ключові результати впровадження пілотного проєкту в розрізі областей. Загалом дослідження в рамках пілоту у 2021 році були проведені у 32 лабораторіях Держпродспоживслужби регіонального (16) та міжрайонного рівнів (14) у 18 областях України. Кількість операторів ринку в пілотному проєкті у 2021 році значно зросла. Загалом це понад 490 потужностей, що були зареєстровані адміністраторами в областях у «Молочному модулі», що більше, ніж у 8 разів перевищує показники 2020 року та більше, ніж у 27 разів показники 2019 року.

«Всього за результатами аналізу витягу з „Молочного модуля“ „Відбір зразків та транспортування/АВЗ“ у 2021 році за 369 операторами ринку було належним чином зареєстровано, збережено та відправлено до лабораторії актів про відбір зразків», — підкреслюють у відомстві.

Звернемо увагу, що лабораторні дослідження зразків сирого молока в рамках другого етапу пілотного проєкту виконувалися за показниками, регламентованими наказом Мінагрополітики № 118/2019 з наступною періодичністю:

• загальне бактеріологічне забруднення (ЗБЗ) — кількість мікроорганізмів (КУО) в 1 мл за температури 30 °C — щонайменше двічі на місяць;
• кількість соматичних клітин (КСК) в 1 мл молока — щонайменше один раз на місяць.

Дослідження на виявлення інгібіторів та вимірювання точки замерзання виконувалися на замовлення оператора ринку за визначеною ним періодичністю. Кількість зразків для дослідження показників ЗБЗ та КСК у 2021 році зросла у сім разів.

Зі збільшенням кількості залучених господарств з виробництва молока та пунктів його збору середні показники рівня ЗБЗ та КСК зростають, проте залишаються нижчими за допустимі рівні для критеріїв відповідності сирого молока від корів, встановлені наказом Мінагрополітики № 118/2019, а саме:

• ЗБЗ — не більше ніж 500 тис. КУО/мл;
• КСК — не більше ніж 500 тис. клітин/мл.

«Вдосконалення функціоналу „Молочного модуля“ за результатами реалізації другого етапу пілотного проєкту та подальша його інтеграція до Головної інформаційної системи Держпродспоживслужби є наступним ключовим завданням», — інформують у службі.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, який відсоток площ в Україні цьогоріч вдасться засіяти; який фактор залишається найбільш критичним для успішного проходження посівної та чи вдасться Україні, незважаючи на війну, втримати статус у ТОП-10 експортерів продовольства.

«Є два основні блоки, які необхідно забезпечити, щоб відбулася посівна: перший і найбільш важливий — безпековий фактор, другий — наявність необхідних ресурсів», — зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, перш ніж розпочинати посівну кампанію аграрії мають переконатися, що поля не заміновані. Якщо вони все-таки заміновані, їх необхідно оперативно розмінувати. Для цього Мінагрополітики спільно з ДСНС розробили відповідне роз’яснення та поширили його серед усіх аграріїв та фермерів. Так, у разі виявлення будь-яких об’єктів, які можуть бути подібні на міни, слід відразу телефонувати 102 або звертатися напряму до місцевих ДСНС, або у військові адміністрації.

«Стосовно забезпечення аграріїв необхідними ресурсами, то є чотири основні складники: мінеральні добрива, насіння, засоби захисту рослин та пальне. Перші три позиції аграрії у більшості випадків встигли купити чи попередньо замовити до 24 лютого, до початку війни. Тож усе це або вже на підприємствах, або довозиться», — зазначив заступник Міністра.

Найбільш критичним фактором залишається пальне/дизель, підкреслив Тарас Висоцький. 

«Його не було закуплено на 80–90%, тож наразі щоденно відбувається координація і постачання дизелю аграріям, фактично “з коліс”, у тому числі враховуючи останні руйнування нафтобаз та виробництв. Поки що з цим фактором усі справляються. Ми вдячні аграріям за розуміння, постачальникам палива і всім, хто задіяний у цьому процесі. Наразі дефіцит дизелю не зупиняє темп посівної, але цей фактор залишається критичним – щодня за балансом стежимо і підтримуємо постачальників і фермерів, щоб все-таки дизелю було достатньо для виконання посівної», — акцентував він.

Як прогнозує Мінагрополітики, за песимістичним прогнозом вдасться засіяти 70% площ. Якщо в Чернігівській, Сумській областях, де є величезні аграрні площі, вдасться в найближчі тижні все розмінувати, то площа посівної може збільшитися до 80%.

«Тому Україна з точки зору продовольчої безпеки може бути спокійною. В останні десятиліття ми експортували 70% власної продукції, залишаючи для внутрішнього споживання 30%. Тож для нас точно достатньо буде всього, навіть із такими зменшеними посівними площами», — запевнив Тарас Висоцький.

Якщо розраховувати, що ми посіємо 70% площі, то з них забираємо 30–40% для внутрішнього споживання і також буде залишок для експорту, пояснив заступник Міністра, підкресливши, що Україна готова і продовжуватиме забезпечувати свою важливу роль у гарантуванні світової продовольчої безпеки.

«В експорті найбільш критичний фактор — блокування портів Одеси та Миколаєва, тому що понад 90% експорту сільгоспродукції відбувалося до війни через ці порти. Інша інфраструктура обмежена. Тому, якщо нам вдасться розблокувати найближчим часом порти, навіть за підсумками поточного року ми зможемо як мінімум залишитись у ТОП-10 експортерів продовольства. Якщо буде експорт альтернативними шляхами, — залізничними чи авто, — то, звісно, позиції будуть слабшими, оскільки фізично вивезти такий обсяг продукції іншими шляхами швидко не вдасться. Цю інфраструктуру потрібно розвивати, а це займе час», — роз’яснив Тарас Висоцький.

Мінагрополітики

В Україні майже 70% молочних компаній продовжують працювати, галузі вдалося подолати збої перших тижнів російського вторгнення. — Повідомлення про стан молочної галузі України опублікував портал dairyglobal.net.

«На початку російського вторгнення в Україну деякі виробники та переробники молока були змушені тимчасово призупинити роботу або скоротити виробництво через логістичні проблеми», — повідомили в прес-службі Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради. У заяві від 9 травня додається, що Україна навіть відновила експортні поставки.

У квітні 2022 року Україна експортувала 5630 тонн молочної продукції, що на 21% менше, ніж у квітні 2021 року, свідчать офіційні урядові дані. Російське вторгнення також перешкодило імпорту молочної продукції. У квітні 2022 року країна імпортувала 3326 тонн молочної продукції, що на 62% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Частка молочних компаній, які зупинили роботу, знизилася до 17% проти 32% у перші тижні російського вторгнення, додали в прес-службі. Певною мірою це пов’язують із закінченням боїв у звільнених північних областях. Зараз молочні підприємства відновлюють роботу в Київській, Сумській та Чернігівській областях, звідки минулого місяця відступили російські війська.

Найбільшими молочними компаніями України є Terra Food, Milk Alliance, Danone Україна. У заяві Terra Food говориться, що її виробничі потужності не були закриті «навіть на один день», і що всі співробітники працювали «під звуки повітряної тривоги». Компанія також повідомила, що змінила асортимент продукції, зосередившись на продукції з тривалим терміном зберігання.

Спад виробництва

У 2022 році в Україні очікується зниження виробництва молока на 13−16% у порівнянні з попереднім роком, повідомляє Спілка молочних підприємств України.

«Навряд чи при нинішньому розвитку військової ситуації падіння виробництва сирого молока перевищить 17%», — повідомили в об'єднанні молочних компаній. «Таке зниження не призведе до критичного скорочення пропозиції молочної продукції на внутрішньому ринку, оскільки через міграційний фактор внутрішнє споживання скоротилося на 18−20%».

«Для молочної галузі перші дні також були шоком: кілька міжнародних компаній закрили свої молокопереробні заводи, були порушені налагоджені логістичні схеми доставки сирого молока, а переробним підприємствам не було звідки брати молоко», — повідомили в Спілці.

infagro.com.ua

Україна за підсумками 2021 р. скоротила виробництво продукції тваринництва. 

Про це свідчать результати моніторингу Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, минулого року всіма категоріями господарств реалізовано на забій худоби та птицi (в живій вазі) 3 378,7 тис. т, що на 2,4% менше порівняно з відповідним періодом минулого року, з них сільськогосподарськими підприємствами — 2 303,9 тис. т (на рівні минулого року), господарствами населення — 1 074,8 тис. тонн (на 7,3% менше).

Кількість одержаних яєць всіма категоріями господарств становить 14,1 млрд шт., що на 13% менше порівняно з відповідним періодом минулого року, з них сільськогосподарськими підприємствами — 7,0 млрд шт. (на 21,7% менше), господарствами населення — 7,1 млрд шт. (на 2,4% менше).

Виробництво молока всіма категоріями господарств становить 8 719,1 тис. т, що на 5,9% менше порівняно з відповідним періодом минулого року, з них сільськогосподарськими підприємствами — 2 750,4 тис. т (на 0,4% менше), господарствами населення — 5 968,7 тис. т (на 8,2% менше).

Виробництво вовни всіма категоріями господарств становить майже 1,48 тис. т, що на 6,1% менше порівняно з відповідним періодом минулого року, з них сільськогосподарськими підприємствами — 131,0 т (на 10,3% менше), господарствами населення — 1,35 тис. т (на 5,7% менше).

agroportal.ua